2.3. Навантаження рами мостовими кранами

Рис. 2.3. Схема навантаження рами мостовими кранами.

На раму каркасу діють вертикальні і горизонтальні навантаження кранів (мал.2.3). При врахуванні одного крану навантаження від нього приймають в повному обсязі. При врахуванні двох кранів навантаження від них знижують множенням на коефіцієнти сполучення навантажень кранів ψ_к = 0,85 (ψ_к =0,95 для кранів важкого і вельми важкого режимів роботи), при обліку чотирьох кранів коефіцієнти приймають відповідно ψ_к = 0,7 (ψ_к = 0,8). Горизонтальні навантаження визначають від одного або від двох кранів в одному прольоті та одному створі.

Рис.2.4. Схема навантаження рами мостовими кранами

Таблиця 2.1 Навантаження від кранів

Номер вантажу	1	2	3	4	5	6
FMAX, кН	526	526	561	561	320	320
FMIN, кН	113,8	113,8	113,8	113,8	114,1	114,1
Fгор.к, кН	52,6	52,6	56,1	56,1	32,0	32,0

Найбільшу D_МАХ , найменшу D_MIN та горизонтальну F_ГОР величини тиску від навантаження крану на колону визначають за лініями впливу опорних реакцій колон з однаковим положенням коліс кранів.

Тиск на колону середнього ряду Б осі «n» визначають за лініями впливу опорних реакцій опори «n» (мал. 2.5). На лінію впливу встановлюють один кран більшої вантажопідйомності або два крани. Критичний вантаж (зачорнений) знаходимо за допомогою відомої в будівельній механіці графічної побудови. Значення максимального D_МАХ, мінімального D_MIN і горизонтального F_ГОР тиску на колони обчислюють з урахуванням коефіцієнта надійності за навантаженням γ_f =1,1. Виконуючи розрахунок колон заздалегідь важко встановити, що більш невигідно — навантаження одним краном з ψ_к=1,0, або двома кранами з ψ_к= 0,85 (0,95), або чотирма кранами з ψ_к=0,7(0,8). Це вимагає або провести розрахунку рами на всі можливі навантаження кранами або виконати попередній аналіз навантажень.

При навантаженні лінії впливу реакції тиску|тиснення| на колону по осі «n» одним краном більшої вантажопідйомності Q=125/20 т (див. мал.2.2,б)

D’_МАХ = γ_f*´ΣF_max*у_і = 1,1( 526*0,542+526*0,617+561*1+561*0,925) = =1,1(609,6+1079,9)= 1858,4 кН;

D’_MIN = γ_f*F_min*у_і = 1,1*113,8(0,542+0,617+1,0+0,925)=386 кН;

F’_ГОР = γ_f*ΣF_гор,к*у_і = 1,1* [52,6(0,542+0,617)+ 56,1(1,0+0,925)] =

=1,1(60,96+107,99) = 185,84 кН|.

То ж, при навантаженні двома кранами Q =150/20 і 32/5 т (мал. 2.2, в)

D’’_МАХ = γ_f*´ΣF_max*у_і = =1,1(526*0,542+526*0,617+561*1,0+561*0,925+320*0,75+

+320* 0,283) = 1,1(609,6+1079,9+330,6) = 2222 кН|;

D’’_МАХ = γ_f*F_min*у_і = 1,1[113,8(0,542+0,617+1,000+0,925)+114,1(0,750+0,283)] =

= 1,1(350,96+117,86) =515,7 кН|;

F’’_МАХ = γ_f*ΣF_гор,к*у_і = =1,1[52,6(0,542+0,617)+56,1(1,0+0,925)+32,0(0,75+0,283)] = =1,1(61,0+107,9+33,1) = 222,2 кН|.

а)

Рис. 2.5. Навантаження кранів на каркас будівлі: а — навантаження лінії впливу реакції колони по осі «n» одним краном; б — теж, двома кранами.

Приблизно встановимо невигідне навантаження колони по ряду «Б» за величиною зусилля в колоні N_МАХ з урахуванням коефіцієнта сполучення ψ_к . Як правило, найбільш невигідним навантаженням для колони по ряду «Б» буде випадок, коли на неї з двох сторін діють навантаження D_МАХ. Можливі два варіанти навантаження колони:

Варіант навантаження 1. У суміжних прольотах А-Б і Б-В працює по одному крану більшої вантажопідйомності.

Коефіцієнт сполучення ψ_к =0,85. Сумарне навантаження на колону дорівнює N´_МАХ = 2D´_{МАХ *}ψ_к = 2*1858,4*0,85 = 3159 кН.

Варіант навантаження 2. У суміжних прольотах А-Б і Б-В працює по два крани.

Коефіцієнт сполучення ψ_к = 0,7. Сумарне навантаження на колону рівне N´´_МАХ = 2D´´_{МАХ *} ψ_к = 2*2222* 0,7 = 3110 кН.

Оскільки тиск на колону по ряду «Б» більше за варіантом 1 до подальшого розрахунку приймаємо навантаження одним краном більшої вантажопідйомності в суміжних прольотах «А-Б» і «Б-В» D´_МАХ = 1859 кН; D´_МIN=386 кН; F´_МАХ= 185,9 кН.

2.4. Постійні навантаження

До постійних навантажень відносять навантаження від покрівлі|покрівлі| і стінового огородження, власна| вага конструкцій. Склад покрівлі|покрівлі| визначається температурним режимом будівлі, вологістю в приміщеннях та прийнятою конструкцією покрівлі|покрівлі|. В курсовому проекті температурний режим будівлі і склад покрівлі|покрівлі| визначені завданням|задаванням|.