2 Горизонтальні розміри каркасу.

Крайні колони рядів А та В.

Ширина нижньої частини колони:

b_Н = λ + а = 1,000 + 0,250 = 1,250 м.

Прийнята ширина задовольняє умові:

b_Н h/20 = 19,35/20 = 0,97 м.

Ширина верхньої частини колони має бути:

b_В h_В/8...h_В/12 = 6,4/8...6,4/12 = (0,80...0,533)м.

Приймаємо b_В = 0,71 м.

Зазор між краном і внутрішньою гранню верхньої частини колони:

а_К = b_Н - b_В - В₁ = 1,250 - 0,710 - 0,400 = 0,140м > 0,075м

Середня колона по ряду Б.

Ширина нижньої частини колони:

b’_Н = 2*λ = 2*1,00 = 2,00 м.

Ширина верхньої частини|частини| колони:

b’_В = h’_В/8...h’_В/12 = 10,0/8...10,0/12 = (1,25…0,83)м

Приймаємо b’_В = 0,90 м.

Зазор між краном та колоною:

а_К =λ - (b’_В/2) - В₁ = 1,000 - (0,900/2) - 0,400 = 0,150м > 0,075м.

1. 1.3 Конструкції покриття, розміри ригеля, стінове огородження.|обгороджування|

Покриття складається з покрівлі, прогонів, крокв'яних і підкрокв'яних ферм, ліхтарів та в'язей.

Тип покрівлі залежить від температурного режиму будівлі: для не опалювальних будівель і будівель із зайвими тепловиділеннями - приймаємо холодну покрівлю.

Конструкція покрівлі впливає на вибір контуру покриття. Застосування різних видів покриттів, їх довговічність, навантаження на покриття та допустимий нахил покрівлі наведені в таблиці 1 ДБН В.2.6-14-95 [7]. Наприклад, для рулонних покрівель із захисним шаром з гравію нахил має бути не більше ніж 10 %, а для металевої листової покрівлі – не менше ніж 10%.

Покрівлі промислових будівель, що знаходяться в експлуатації, мають нахил 1,5 % і складаються з двох – трьох шарів рубероїду та наклеєні, як правило, на не жорсткі утеплювачі. Недотримання технології пристрою м'яких покрівельних покриттів, а також їх ремонту, практична відсутність контролю за проведенням будівельних робіт призвели до того, що покрівельні покриття скрізь виконані без гравієвого захисту загальною масою близько 50 кг/м2 (до того ж втопленого в бітум), не задовольняють вимогам за гідроізоляцією приміщень, тобто покрівлі як правило протікають. Вітрове навантаження підриває м'який рубероїдовий килим, а при малому ухилі в щілини легко потрапляє волога, проникаючи в утеплювач та затримуючись в ньому тривалий час, руйнує конструкції, що пролягають нижче.

У даному проекті за основу прийнята типова серія 1.460.2-10, але нахил верхніх поясів прийнятий 10%. Приклад складу теплих покрівель з профільованим сталевим настилом і прогонами або з металевими панелями, а також холодних покрівель наведений на малюнку 1.3 і в таблицях за розділом 2.4.1.

Схеми крокв'яних ферм наведені на малюнку 1.3. Рекомендується висоту ферм за зовнішнім габаритом поясів приймати h_Ф = 2250 мм для будівель прольотами L = 18…24 м і h_Ф = 3150 мм для будівель прольотами L = 30...36 м. Пояси ферм серій 1.460.2-10 паралельні. Довжини панелей, за вийнятком опорних, прийняті d=3000 мм. Розміри опорних панелей d₀ пов'язані з шириною надколонників, до яких приєднуються ферми, тому їх довжини будуть менші на 200 мм, від решти панелей і дорівнюють d₀ = 2800 мм. Ширина надколонників на колонах середніх рядів дорівнє 2*200 мм = 400 мм, на колонах крайніх рядів мм.

Позначку верхівки покриття обчислюють з урахуванням товщини покрівлі рівною приблизно для холодної і - для теплої покрівлі.

Приклад. Відповідно до завдання приймаємо крокв'яну ферму для прольоту будівлі L=36 м, склад безпрогонної теплої покрівлі – малюнок 1.3,б. Розрахунковий проліт кроквяної ферми L_Ф.

L_ф = L - 2*200 = 36000 -2*200 = 35600 мм.

Позначка верху покриття над колоною по ряду|лаві| Б:

ВП = Н_Ф + h_Ф + ТК + i*L = 19,350 + 3,150 + 0,40 + 0,1*36,000 = 26,50 м.

Стінове огородження проектують із стінових та віконних панелей, типи та розміри панелей обумовлені температурно-вологісним режимом будівлі.

Цокольну частину приймають, як правило, з панелей заввишки 1,2 м.

Перший ярус засклення не повинен перевищувати 12 м за висотою, навантаження від нього передається на цокольну панель. Висота кожного подальшого ярусу скління не повинна перевищувати 5,4 м. Навантаження від панелей засклення передаються на стінні панелі, що прикріплені до колон через столики.

Деякі довідкові матеріали для стінового огородження наведені в розділі 4 додатка Г .

В курсовому проекті стіннове огородження та вітражі розробляють за завданням архітектора.