2.1. Снігові навантаження.
Рис.2.1. Снігові навантаження.
Граничне розрахункове| значення| снігового| навантаження Sm| на горизонтальну| проекцію| покриття| обчислюємо| за ДБН В.1.2-2:2006 [2], а також за розділом 4 додатка Б.|застосуванні| Наприклад, для четвертого снігового району
Sm
=
*So*C
= 1,04*1400*1 = 1456 Па = 1,456 кПа.
2.2 Вітрові навантаження.
Граничне розрахункове значення| статистичної| складової| вітрового| навантаження| визначають| за ДБН В.1.2-2:2006 [2] або за розділом 4 додатка Б.
де: W0 – характеристичне значення вітрового тиску на висоті| 10 м| над поверхнею| землі| приймається в залежності| від| вітрового| району;
Коефіцієнт С визначається за формулою:
де:
Caer – аеродинамічний коефіцієнт визначається в залежності від форми споруди або конструктивного елементу. Для активного вітру СА = Caer = Cе= =0,8, для пасивного СП = Care = Cе3 знаходимо в залежності від співвідношення розмірів будівлі.
Сh залежить від висоти споруди, типу навколишньої місцевості та старшого періоду власних коливань і визначається за рис. 9.2 ДБН[2] згідно таблицї 9.01 для будівель і споруд, старший період власних коливань яких не перевищує 0,25 с і за табл. 9.02 для всіх інших будівель та споруд.
Коєфіцієнти Calt, Crel, Cdir , Cd, в курсовому проекті для розглянутої будівлі приймаємо рівними одиниці.
Вітрове навантаження, яке діє на бічний фасад, сприймається колонами каркасу. В курсовому проекті змінне за висотою вітрове навантаження| на колону до позначки верха колони крайньго ряду ВК замінюють| еквівалентним рівномірно-|розподіленим. Його|. ЙгоЙого | визначають| з умови| рівності| згинаючих| моментів| у|біля| защемленні| колон від| дії| змінного| та еквівалентного равномірно-| розподіленого навантаження|. Допускається, в запас міцності, знайти величину вітрового навантаження на позначці ВК і прийняти її постійною по всій висоті колони у вигляді активного qА (вітрові навантаження на поверхню будівлі) і пасивного qП (від поверхні будівлі) навантажень .
Вітрове навантаження для відміток вище верхівки колони замінюють| зосередженою силою W – рис. 2.2.|
Рис. 2.2
Приклад. Будівля розміщена в IV вітровому районі, тип місцевості III. Прольот споруди, крок колон 12м, довжина будівлі 96 м. Позначки: верхівки колони крайнього ряду ВК = 19,2м, верхівки покриття - ВП = 26,5м.
Використовуємо таблицю 9.02 [2], або розділ 4 додатока Б для споруд старший період власних коливань яких перевищує 0,25 сек. Обчислення періоду власних коливань розгянуто в розділі 4.4. Коефіцієнт висоти споруди Сh позначимо як коефіцієнт нерівномірності вітрового навантаження
- КВК – на позначці верхівки колон крайніх рядів;
- КВП - на позначці верхівки покриття.
Рівномірно розподілені| активне| і пасивне| навантаження| збираємо| з ширини| вантажного| поля В, що дорівнює кроку колон:
- активне| рівноміро-розподілене| навантаження|
- пасивне| рівноміро-розподілене| навантаження|
qП = qА * CП/CА = 8,31*0,431/0,80 = 4,48 кН/м.
З метою спрощення розрахунку вітрове навантаження на колону приймаємо рівномірно розподіленим. Коєфіцієнт КЕ визначаємо з умови рівності згинаючих моментів у защемленні колон від дії змінного та постійного за висотою вітрового навантаження. В запас міцності приймаємо КЕ = КВК.
КВК=19,2м
= К10м
+
[ (Сh=20м
-
Сh=10м
)/10м]*
=
1,20
+
[(1,55 - 1,20)/10м]*(19,2
– 10) = 1,2+0,32 = 1,52.
Коефіцієнт СП = 0,431 знаходимо за розділом додатка Б в залежності від відношень b / l і h1 / l:
b/ l = 96/73,1 = 1,31 (довжина будівлі b = 96 м , ширина будівлі l=2*(L+a0+0,3м) = 2*(36+0,25+0,30)=73,1м );
h1 /l = 22,9/73,1 = 0,31 (висота h1 = НФ + hФ + ТК =
= 19,350+3,150+0,40 = 22,9м; ширина l = 73,1м);
Зосереджене навантаження| W вище| позначки| верхівки колони| ВК збираємо| з навітреної| та підвітреної| сторін будівлі:|
W=WА
+WП
=
WО*B*
*0,5(КВК
+ КВП)*
(CА+
СП)
*
= 0,55*12*(26,5-19,2)*0,5(1,52 +1,70)*(0,800+0,431)*1,035 = 98,8кН;|
КВП=26,5м
= К20м
+
[ (Сh=40м
-
Сh=20м
)/20м]*
=
1,55
+
[(2,00 - 1,55)/20м]*(26,5
– 20) = 1,55+0,15 = 1,70.
тут:
коефіцієнт Кh=10м =1,20 на позначці 10 м, Кh=20м =1,55 на позначці 20 м і Кh=40м =2,00 на позначці 40 м.