Тема 13. Цивільно-правова відповідальність

Завдання

66. Мосін попросив водія таксі відвезти його у м. Дер-гачі. Водій, посилаючись на серцевий напад, вийшов з машини до аптеки за медикаментами, залишивши ключ в замку запа­лювання. Скориставшись тим, що машина залишена без нагля­ду, Мосін сів за кермо, рушив з місця і скоїв наїзд на машину Гарківця, що стояла на узбіччі. Внаслідок наїзду таксомотор­ному парку та Гарківцю було заподіяно матеріальні збитки. Гарківець звернувся з позовом про стягнення з таксомоторного парку і Мосіна 6700 грн (вартість ремонту автомобіля). Місь­кий суд Київського району м. Харкова стягнув з Мосіна на ко­ристь Гарківця 6700 грн, звільнивши таксомоторний парк від матеріальної відповідальності. Не погодившись із рішенням суду, посилаючись на те, що шкоду повинен відшкодовувати власник джерела підвищеної небезпеки, Мосін оскаржив рі­шення суду.

Як слід вирішити цю справу? Який вид відповідальності тут має місце?

67. За договором перевезення залізниця була зо­бов'язана доставити товариству з обмеженою відповідальністю "Одяг" (далі - TOB) три контейнери трикотажних виробів на суму 4000 грн. Через аварію частина вантажу вартістю 2000 грн стала непридатною до використання. Решта трикота­жних виробів забруднилася, внаслідок чого вартість трикотажу склала 1000 грн. Залізниця претензію TOB задовольнила у сумі 3000 грн, а в частині стягнення неодержаного прибутку в сумі 2000 грн відхилила. У зв'язку з цим TOB, посилаючись на ст. 22 ЦК України та п.110 Статуту залізниць України, просило

31

господарський суд стягнути з залізниці 2000 грн.

Чи підлягає позов TOB задоволенню? Визначте, в якому розмірі несе відповідальність залізниця за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.

68. Харківське відділення акціонерної страхової компа­нії "Оранта" звернулося до суду з позовом до батьків Сашка (16 років) і Сергія (13 років) про відшкодування збитків. Пози­вач посилався на те, що внаслідок дій цих дітей, які розпалили вогонь у будівельному вагончику і спричинили пожежу, було пошкоджено і знищено майно осіб, які мешкають поруч. За до­говорами страхування потерпілим було виплачено у сукупності 20000 грн. У зв'язку з цим позивач просив зазначену суму стя­гнути з відповідачів. Рішенням суду з батьків Сашка та Сергія на користь позивача була стягнена солідарно зазначена сума позову.

Чи правильне рішення прийняв суд?

69. Орендодавець - Харківське представництво Фонду державного майна України звернулося до суду з вимогами до орендаря TOB "Світанок" про відшкодування збитків, які були завдані пожежею в орендованому складському приміщенні. До складу збитків було віднесено: суму, на яку зменшилася вар­тість складського приміщення; орендну плату за час проведен­ня необхідного ремонту приміщення; вартість ремонту згідно із кошторисом; суму страхового відшкодування, яку отримав би орендодавець, якщо б орендар застрахував складське при­міщення на користь орендодавця відповідно до умов договору.

Суд встановив наявність вини TOB "Світанок" у поже­жі в складському приміщенні.

Які збитки підлягають відшкодуванню?

70. Між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Мрія" (далі - TOB) та акціонерним товари­ством "Готель "Будапешт" (далі - AT) 3 січня 2004 р. було укладено договір поставки партії меблів загальною вартістю 300 тис. грн. За прострочення виконання зобов'язання сторони

55

передбачили в договорі відповідальність у формі неустойки в розмірі 0,5% суми боргу за кожен день прострочення. Згідно з умовами договору меблі були поставлені трьома рівними пар­тіями, кожна на суму 100 тис. грн відповідно 1, 15, та 25 люто­го 2005 р. У той же час покупець (AT) повинен був сплатити вартість кожної партії протягом п'яти днів з моменту отриман­ня меблів. Однак зобов'язання було виконано ним лише част­ково - 3 лютого на рахунок TOB надійшло 100 тис. грн, 18 лю­того - 100 тис. грн, решту суму боргу AT не сплатив.

4 березня 2006 р. TOB звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з AT в сумі 118 500 грн, а саме: 100 тис. грн основного боргу, 18 500 грн пені. Позивач також вимагав відшкодування інфляційних збит­ків. Відповідач проти позову в частині стягнення пені запере­чував, посилаючись на те, що не зміг своєчасно розрахуватися з боржником внаслідок значного зменшення кількості клієнтів, відсутності запланованих дотацій з місцевого бюджету, скрут­ного фінансового становища. Тому він вважав, що прострочен­ня сталося не з його вини. Крім того, відповідач просив суд у стягненні пені відмовити, оскільки позивач пропустив встанов­лений ст. 258 ЦК строк позовної давності.

Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

71. Банк "Південно-західний" (далі - банк) та товарист­во з обмеженою відповідальністю "Тувілея" (далі - TOB) укла­ли договір 22 березня 2004 р. про надання TOB кредиту в сумі 42 000 грн строком на шість місяців за умови сплати 37% річних за користування кредитом. За прострочення повернення кредиту та відсотків за його користування встановлювалася пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення. Незважаючи на те, що згідно з умовами договору кредитні ресурси повинні бу­ти надані TOB у день його укладення, сума кредиту була пере­рахована позичальнику лише 10 квітня. При цьому банк посла­вся на відсутність вільних кредитних коштів внаслідок непове­рнення кредитів іншими боржниками. Тоді TOB звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з банку збитків в сумі 150 000 грн, оскільки внаслідок несвоєчасного надання

32

коштів вимушено було сплатити 12 000 грн пені іншим креди­торам та взяти в іншому банку кредит під підвищений відсо­ток. Крім того, TOB просило стягнути кошти за заподіяну мо­ральну шкоду.

Банк просив суд зменшити розмір збитків, що підляга­ють відшкодуванню, наполовину, врахувавши при цьому його складне фінансове становище і заперечував проти компенсації моральної шкоди, мотивуючи це тим, що, по-перше, юридична особа не може страждати і тому їй моральної шкоди не може бути завдано. По-друге, із договірних зобов'язань не випливає обов'язок компенсації моральної шкоди. Це можливо лише у недоговірних зобов'язаннях.

Чи підлягає позов задоволенню?

72. На прийомі громадян суддя отримав позовні заяви від сім'ї Волкових та від пенсіонера Гаврилова, де було зазна­чено наступне. Сім'я Волкових придбала в магазині кольоро­вий телевізор вартістю 1 800 грн. За місяць телевізор перестав працювати через технологічний брак кінескопа, що було вста­новлено експертизою. Волков звернувся до торговельної орга­нізації з вимогою про заміну телевізора, однак йому було від­мовлено з посиланням на те, що телевізор є товаром відомого виробника і його заміна може проводитися лише в спеціалізо­ваних організаціях, які мають офіційний статус розповсюджу­вача продукції цього виробника, і тому створили спеціальний обмінний фонд для таких випадків. Всупереч вимогам, по за­кінченні трьох місяців Волков отримав від продавця тільки су­му, необхідну для ремонту телевізора, причому протягом цього часу сім'я Волкових, в якій виховується двоє неповнолітніх ді­тей, була взагалі позбавлена можливості дивитися телевізор, а діти - отримувати необхідні знання з освітніх програм.

В іншій заяві йшлося про те, що пенсіонер Гаврилов придбав телевізор чорно-білого зображення вартістю 600 грн, кінескоп якого виявився несправним, і при майже тотожних обставинах та строках, які з сім'єю Волкових, всупереч його вимогам відремонтувати або замінити кінескоп йому так само виплатили вартість необхідного ремонту. В своїй позовній за­

57

яві Гаврилов зазначав, що він є літньою хворою людиною і мешкає поза межами населеного пункту, де придбавав телеві­зор, що кожен черговий приїзд до продавця в надії позасудово-го вирішення питання був пов'язаний для нього із значними труднощами. Судом також встановлено, що телебачення фак­тично є для Гаврилова чи не єдиним засобом спілкування з зо­внішнім світом, а несправний телевізор це унеможливлює.

Розглянувши вказані справи в один день, суд постано­вив рішення про стягнення з відповідача на користь Волкова та його сім'ї 300 грн моральної шкоди, на користь Гаврилова -800 грн.

Дайте своє бачення законності та обгрунтованості рішення суду.