- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
Интеграция страны в мировое культурное пространство, открытость украинского общества предопределяет повышенное внимание к национальным культурным традициям, предоставление определенных льгот и преимуществ, в частности в издании украиноязычной литературы, кинопроизводства, кинопроката, развития украинского театра и художественного творчества. Решению этой проблемы способствует выполнению Указа Президента Украины "О мерах по развитию духовности, защиты морали и формирования здорового образа жизни граждан", где намечены основные направления развития духовности украинского общества. Проблема выбора духовных ценностей предполагает обновление системы образования, внедрение альтернативных форм, совершенствование системы воспитания, исходя из современных условий общественного развития. Разработан и принят ряд постановлений и программ: "Образование 21 века.", "Основы гуманитарного образования в Украине", концепция "Основы национального воспитания", "Украиноведение в системе образования", привлечены общественность к формированию "Национальной комплексной программы эстетического воспитания", " Досуг и молодежь ", созданная негосударственная система частных учебных заведений.В условиях международной интеграции Украины постепенно ликвидируются барьеры и ограничения на пути развития культуры. Свобода предпринимательской и коммерческой деятельности в сфере культуры особенно отчетливо проявилась в разнообразии издательской деятельности, появление новых журналов, расширении и насыщении радиотелевизионного эфира конкурирующими программами. Появились новые, нетрадиционные формы культурной деятельности не только в коммерчески самодеятельной сети, но и в государственных учреждениях культуры. Большую популярность и развитие получила деятельность Общества почитателей украинского языка и "Просвиты" и во исполнение Закона о языках, и по пропаганде ценностей национальной культуры, организации воскресных школ, перевод шедевров мировой классической литературы, для чего создано издательство «Основы». Украинский читатель наконец смог ознакомиться со всем разнообразием мирового культурного ареала без каких-либо табу.
59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
Философские взгляды, общественные потребности и ценностные ориентиры, открытия в физиологии, психологии и других науках о возможностях и специфике умственного развития человека, технические достижения человечества и внедрение новых информационных технологий в первую очередь влияют на реформирование образовательной системы государства. В этих условиях одной из острейших проблем дидактики является разработка теории образования (ЗО).Структура и функции ЗО обусловлены общественно-культурным уровнем развития страны. Социальный заказ в виде образовательной законодательной базы и достижения науки в познании процессов развития и обучения человека являются движущими силами развития ЗО.ЗО постоянно развивается, меняется его структура, технология отбора и обновления.В педагогике появилось понятие «живое знание» (В. И. Козлачков, К. И. Шилин). Ученые считали основным недостатком современной структуры ЗО разорванность науки на отдельные предметы. По их мнению, «расчлененная, омертвела действительность» в виде предметного знания превращает «общую картину живого мира в сознании человека на потребительско-омертвевший мир». Они выразили обеспокоенность традиционной тенденцией к противостоянию художественно-гуманитарных и естественнонаучных знаний в теории содержания образования и предлагали создать новый по философии ЗО, принципами которого являются:• гармония человека и природы (биоспилкування на равных)• индивидуально-личностное создания Человеком новых уровней организации биосферы (и ее подсистем).Ученые определяли основные функции живого знания:• сохранение - продолжение жизни биосферы и человека в ней или гармонизация ею своего общения с отдельными существами внутри биосферы;• гармонизация межличностно-социального общения;• гармоничное сотворчество всякого жизни, начиная с собственного, ради общей жизни.