- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
Введение христианства на Руси способствовало укреплению государственности, распространению письменности, созданию выдающихся памятников литературы. Под его влиянием развивались живопись, каменная архитектура, музыкальное искусство, расширялись и укреплялись культурные связи Руси с Византией, Болгарией, странами Западной Европы. Вместе с христианством на восточнославянских землях были введены церковный византийский календарь, культ "чудотворных" икон, культ святых.Христианство внесло положительные изменения в мировоззрение людей.Христианство оказало большое влияние на развитие духовной культуры Киевской Руси. С его введением литературным языком на Руси стала церковнославянский язык, созданный примерно за 100 лет до принятия христианства болгарскими просветителями Кириллом и Мефодием.Специфика религиозного содержания, возможности доступа к достижениям мировой культуры способствовали тому, что первыми русскими писателями были преимущественно священнослужители: киевский митрополит Илларион, митрополит Климент Смолятич, монах-летописец Нестор, епископы Кирилл Туровский и др..Основным источником изложения философских социальных и морально-этических проблем на Руси была Библия, в частности Новый Завет. С библейских книг зачастую переводились Евангелие, Апостол («Деяния Святых Апостолов" и "Послания апостолов"), Псалтырь, Пятикнижие Моисеевых, Бытия.Самым древним памятником письменности Киевской Руси считается "Изборник Святослава", заключенный 1073 и 1076 pp. для киевского князя Святослава Ярославича.Первым известным писателем из местного населения был в Киевской Руси митрополит Иларион, автор достопримечательности отечественной письменности - церковно-богословского произведения "Слово о законе и благодати", написанное между 1037 и 1050 pp., В котором отмечено величия русского народа, русской земли, русской церкви.В Киевской Руси достаточно быстро возник свой жанр литературы - летописание («Повесть временных лет", 1113 г.).Ценным памятником староукраинского литературы является "Поучение Владимира Мономаха своим детям", написанное в начале XII в.После введения на Руси христианства появился новый вид литературы - жития святых (агиография). В этих религиозно-биографических произведениях рассказывалось о жизни мучеников, подвижников, церковных и государственных деятелей, объявленных церковью святыми: Иоанна Златоуста, Афанасия Александрийского, князей Бориса и Глеба, убитых братом Святополком, основателя Киево-Печерского монастыря Антония Печерского. В начале XIII в. сложился "Киево-Печерский патерик» - сборник рассказов о жизни монахов Киево-Печерского монастыря, основанного в середине XI в. Антонием.Настоящим шедевром, своеобразной жемчужиной древнерусской литературы является "Слово о полку Игореве", 1187Развитие культуры на Руси требовал подготовки образованных людей, открытия школ, создание определенной системы образования.После официального введения христианства на Руси князь Владимир распорядился построить на Старокиевской горе, рядом с Десятинной церковью, школу для детей знати. Школы открылись также в Чернигове, Переяславле-Залесском, Луцке, Холме, Овруче. В них изучали письмо, чтение, арифметику, иностранные языки, риторику, обучали пению, давали определенные сведения о поэтике, а также по географии, истории. Обучение велось на церковно-славянском языке, "пришла" вместе с церковными книгами из Болгарии. Этим языком переводилась и иностранная литература.Главными распространенными в то время науками были богословие, философия, история. Как правовые источники широко использовались "Устав Владимира Мономаха" и сборник норм древнерусского права - "Русская правда".При княжеских дворах, Печерском и Выдубицком монастырях создавались книгохранилища.Введение христианства на Руси имело большое влияние на развитие каменной архитектуры. Первой каменной церковью на Руси считается Десятинная, построенная в Киеве 989 - 996 pp.Из светских каменных зданий Киева знаменитой достопримечательностью является построенные Ярославом Мудрым Золотые ворота, которые, однако, тоже завершались так называемой домовой церковью. Первым светским сооружением из камня в Киеве есть дворец князя Владимира, построенный в конце X-начале XI в.Процесс распространения и утверждения христианства на Руси сопровождалось формированием новых традиций в изобразительном искусстве. В ходе самостоятельного развития древнерусской иконописи традиции византийской иконографии ослаблялись, создавались самобытные, яркие шедевры церковной живописи. Первыми отечественными живописцами были монахи Киево-Печерского монастыря Алипий (Алимпий) и Григорий, которые учились иконописного искусства в византийских мастеров.Искусство масштабных мозаичных композиций, как и само слово "мозаика", также пришли из Византии.Высоким мастерством отличаются миниатюры в отдельных рукописных книжных произведениях того времени. Древние сохранившиеся в "Остромирово Евангелие" (1056-1057 pp.).С введением христианства на Руси песенное искусство стало частью богослужения.Древней и достаточно уникальной формой отечественной культуры является колокольная музыка.Музыкальным сопровождением чаще служила игра на дудочке, гудку, и тому подобное. Особой любовью в южной части Руси пользовались струнные инструменты.