- •1.Розуміння поняття культури як суспільного та духовного феномену: еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Поняття і суть національної культури.
- •4. Джерела вивчення української культури.
- •5. Природні і політичні фактори в становленні і розвитку культури українців.
- •6. Особливості світогляду та характерології українського народу як підґрунтя української культури.
- •7. Національне бачення світу в знаково-символічній системі української культури.
- •8. Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культурних типів на території сучасної України.
- •9. Слов‘янська міфологія.
- •10. Українська пісенна традиція. Музика і спів як чинники українського буття.
- •11. Витоки української культури.
- •12. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).
- •13. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор‘я).
- •14. Характерні риси культури ранньослов‘янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури.
- •15. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •16. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •17. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво).
- •18. Визначні культурно-освітні діячі Київської Русі.
- •19. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •20. Українські культурні несення в литовське, польське і московське середовище.
- •21. Культурна спадщина Київської Русі та сучасні дискусії про її спадкоємців.
- •22. Братства як культурні та освітні осередки.
- •23. Українське козацтво як культурний феномен.
- •24. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу
- •25. Феномен українського Ренесансу: умови формування, специфіка, періодизація
- •26. Розвиток освіти та наукових знань в Україні: книгодрукування та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •27. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу.
- •29. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури 15 ст.
- •30. Самобутні риси культури Козацької держави.
- •31. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •32. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •33. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •34. Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. 17 – поч. 18 ст.
- •36. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •37. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18 – початку 20 ст.
- •38. Духовне життя в Україні в період Гетьманщини.
- •39. Історичні твори 17-18 століть.
- •40. Провідні школи живопису у 18 столітті.
- •41. Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •42. Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.
- •43. Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •44. Національно-культурні осередки і товариства 19 – початку 20 ст. Та специфіка їхньої діяльності.
- •45. Досягнення суспільних і природничих наук у хіх столітті.
- •46. Український національний характер у прозі та драматургії.
- •47. Театральні корифеї хіх століття
- •48. Музичне та образотворче мистецтво на початку хх століття
- •49. Віровизнавчий чинник українського буття та його вплив на формування українського культурно-національного простору.
- •50. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •51. Розвиток культури в добу Української революції (1917–1923 рр.).
- •52. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •53. Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •54. Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •55. Творчість діячів української культури в еміграції.
- •56. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •57. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
- •58. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •59. Досягнення суспільних і природничих наук у хх столітті.
- •60. Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •61. Світове українство різних історичних періодів.
- •62. Молодіжна та професійна субкультури.
- •63. Культура українського народу в контексті світової культури.
- •64. Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
55. Творчість діячів української культури в еміграції.
Неотъемлемую составную часть процесса национально-культурного возрождения составляет творчество представителей украинской эмиграции.Высокохудожественную наследство оставил известный поэт, критик и публицист Е.Маланюк.Между украинской и мировой культурой строил мосты С.Гординский-поэт, переводчик, художник, искусствовед. Среди писателей, которые обличали тоталитарную систему уничтожения человека, привлекает внимание творчество Багряного. Его романы «звероловом» (1944 г., переиздан 1947 г. под названием «Тигролови» и «Сад Гефсиманский») (1950) раскрыли перед миром национальную трагедию порабощенного в центре Европы народа. Произведения написаны на документальном материале и личных переживаниях автора, им присущ глубокий философско-художественный анализ мировоззренческих и нравственных основ античеловечной государственной политики.Мирового признания получила творчество скульптура О.Архипенко, творческое наследие графика, живописца, искусствоведа Я.Гниздовського. Среди известных украинских скульпторов следует упомянуть М. Черешневской (род. 1913 г.), который создал памятники Леси Украинский в Кливленде (США) и Торонто (Канада);В развитие музыкальной культуры значительный вклад внес композитор А.Рудницький. Выпускник Берлинской консерватории, он прокладывал модернистский направление в украинской музыке.Первой украинской высшей школой за границей был создан в Вене 1921 Украинский свободный университет. Его основателем стал Союз украинских журналистов и писателей, а соучредителями - Грушевский и ученый-юрист С.Днистрянский. Осенью 1921 г. университет был перенесен в Прагу, где просуществовал до 1939 p., А после Второй мировой войны возобновил деятельность в Мюнхене. В 1932 г. на этой основе был создан Украинский технически хозяйственный институт позаочного обучения.В 20-30-х годах в Праге работал Украинский высший педагогический институт им. Драгоманова, в котором готовили учителей для начальных школ и внешкольного образования.В 1923 г. группа профессоров философского факультета Украинского свободного университета - Дм.Антонович, Дорошенко, О.Колесса, В.Щербакивский основали украинский историко-филологическое общество.Важным культурным центром украинской эмиграции был Украинский научный институт в Берлине, основан в 1926 г. Первым ректором института стал известный украинский историк Д. Дорошенко.После Второй мировой войны центр научно-культурной жизни украинской диаспоры переместился в Северную Америку - Канады и США. Благодаря активной деятельности украинской общины уже в 1945 г. в Саскатунской университете (Канада) было введено преподавание украинского языка, литературы, истории. Эмиграционная украинская культура первой половины 20 ст. обнаружила эстетическое своеобразие и стала незаменимым компонентом художественного и научного осмысления состояния украинского человека в мировом контексте.На протяжении веков украинский этнос развивался в неблагоприятных условиях. Имперские и тоталитарные режимы экономически, социально, морально-психологически способствовали распространению комплекса культурной неполноценности украинской нации или непосредственно разрушали ее культурные структуры. Однако культура показала свою прочность. Творческие силы народа не иссякли, а культура, созданная в эмиграции, стала подтверждением животворности творческого гения народа.