- •Філософія, її гуманістичний зміст та призначення.
- •Основні проблеми філософії.
- •Функції філософії.
- •Предмет та обєкт філософії, їх особливості.
- •Особливості становлення філософії як самостійної науки.
- •Історичні типи філософії, їх основна спрямованість (матеріалізм та ідеалізм).
- •Філософія як особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.
- •Давньоіндійська філософія її ідейний зміст та напрями.
- •Давньокитайська філософія про взаемовідношення «людина-світ».
- •Вчення йоги – релігійно-філософське вчення стародавньої Індії.
- •Основний зміст та періодизація розвитку Античної філософії.
- •Основна проблематика Мілетської школи.
- •Історичне значення Античної філософії
- •Класична доба Античної філософії. Вчення Демокріта і Сократа.
- •Схожість та відмінність поглядів Платона та Арістотеля.
- •Місце філософії в самопізнанні людини.
- •Загальна характеристика філософії середньовіччя.
- •Відмінність філософії середньовіччя від Античної філософії.
- •Філосовське вчення про людину в середньовічній філософії.
- •Основна проблематика напрямку «схоластика» в середньовічній філософії.
- •Загальна характеристика філософії епохи Відродження.
- •Світоглядне та методологічне значення Геліоцентричної системи світу(теорія Коперніка)
- •Погляди Дж. Бруно, Галілея, Кєплера, Ньютона на всесвіт та його будову.
- •Космоцентричний характер античної філософії.
- •Загальна спрямованість філософії Нового часу.
- •Основні філосовські вчення Нового часу.
- •Особливості методологічних підходів Бекона та Декарта (індукція, дедукція)
- •Механістична картина світу Ньютона.
- •Основні вчення Німецької класичної філософії.
- •Особливості обєктивного ідеалізму Гегеля.
- •Історичне значення антропологічного матеріалізму Фейєрбаха.
- •Філософія Середньовіччя та її зв'язок з релігією.
- •Роль християнства у формуванні сердньовічної філософії.
- •Українська філософія в Докласичну добу.
- •Філософія Києво-Могилянської академії.
- •Українська філософія в Новітній час.
- •Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя.
- •Український романтизм, його особливості.
- •Гуманістичний характер філософії Відродження.
- •Філософія епохи Відродження та її антропоцентричний характер.
- •53Значеення і сенс основних досягнень кожної філософської епохи
Основний зміст та періодизація розвитку Античної філософії.
Антична філософія — філософія античності. Умовно може бути поділена на давньогрецьку філософію та давньоримську філософію. Першим філософом античності є Фалес, останнім — Боецій.
Усі основні ідеї та інституції, які складають сучасну західну цивілізацію, виникли протягом декількох століть в результаті зусиль давньогрецького народу. Право, демократія, мистецтво,наука, філософія — в тому значенні, як ми їх розуміємо сьогодні, з'явились саме в Давній Греції. Перші філософські вчення виникли близько 2 500 років тому в Індії, Китаї і Стародавній Греції. Однак тільки давньогрецька філософія являє собою цілком оригінальне, завершене явище, яке корінним чином вплинуло на західну цивілізацію. Індійська філософія мала епізодичний вплив на європейське мислення: в давнину — вірогідно, на Піфагора, в новий час — на Шопенгауера.
У Стародавньому Римі були значні філософи-письменники на зразок Цицерона, Сенеки, Лукреція Кaрa, але вони не являють руху думки вперед, всі вони повторюють греків. Поряд з римлянами, до римської філософії відносяться також греки — представники римських шкіл.
(600 − 450 до н. е.) — досократівська філософія.
(450 — 300 до н. е.) — класична давньогрецька філософія: Сократ, Платон, Аристотель.
(300 — 100 до н. е.) — елліністична філософія.
(100 до н. е. — 450 н. е.) — римська філософія.
Основна проблематика Мілетської школи.
Мілетська школа (іонійська школа натурфілософії) — (давньогрецька) філософська школа, заснована Фалесом у Мілеті, одному з міст Іонії, у першій половині VI ст. до н.е. Представлена Фалесом, Анаксимандром й Анаксименом.Визначальна тенденція цієї школи — намагання знайти невидиму простим оком єдність у видимій багатоманітності речей. Ця єдність може бути опанована тільки розумом. Причому вона розглядається як завжди існуюча в безмежному Космосі. Першопочаток породжуєвсю багатоманітність речей, обіймає все існуюче, оформляючи його в упорядкований Космос, і керує рухом та розвитком Космосу.
Перші філософи Стародавньої Греції визначили фундаментальну філософську проблему виникнення порядку, Логоса з Хаосу. Існування Логосу поряд з Хаосом суперечить визначенням цих термінів. Вирішення даної суперечності здійснено Гераклітом завдяки створенню першого вчення про розвиток, зміни в світі через боротьбу протилежностей.
Історичне значення Античної філософії
Усі основні ідеї та інституції, які складають сучасну західну цивілізацію, виникли протягом декількох століть в результаті зусиль давньогрецького народу. Право, демократія, мистецтво,наука, філософія — в тому значенні, як ми їх розуміємо сьогодні, з'явились саме в Давній Греції. Перші філософські вчення виникли близько 2 500 років тому в Індії, Китаї і Стародавній Греції. Однак тільки давньогрецька філософія являє собою цілком оригінальне, завершене явище, яке корінним чином вплинуло на західну цивілізацію. Індійська філософія мала епізодичний вплив на європейське мислення: в давнину — вірогідно, на Піфагора, в новий час — на Шопенгауера.
У Стародавньому Римі були значні філософи-письменники на зразок Цицерона, Сенеки, Лукреція Кaрa, але вони не являють руху думки вперед, всі вони повторюють греків. Поряд з римлянами, до римської філософії відносяться також греки — представники римських шкіл.