- •Філософія, її гуманістичний зміст та призначення.
- •Основні проблеми філософії.
- •Функції філософії.
- •Предмет та обєкт філософії, їх особливості.
- •Особливості становлення філософії як самостійної науки.
- •Історичні типи філософії, їх основна спрямованість (матеріалізм та ідеалізм).
- •Філософія як особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.
- •Давньоіндійська філософія її ідейний зміст та напрями.
- •Давньокитайська філософія про взаемовідношення «людина-світ».
- •Вчення йоги – релігійно-філософське вчення стародавньої Індії.
- •Основний зміст та періодизація розвитку Античної філософії.
- •Основна проблематика Мілетської школи.
- •Історичне значення Античної філософії
- •Класична доба Античної філософії. Вчення Демокріта і Сократа.
- •Схожість та відмінність поглядів Платона та Арістотеля.
- •Місце філософії в самопізнанні людини.
- •Загальна характеристика філософії середньовіччя.
- •Відмінність філософії середньовіччя від Античної філософії.
- •Філосовське вчення про людину в середньовічній філософії.
- •Основна проблематика напрямку «схоластика» в середньовічній філософії.
- •Загальна характеристика філософії епохи Відродження.
- •Світоглядне та методологічне значення Геліоцентричної системи світу(теорія Коперніка)
- •Погляди Дж. Бруно, Галілея, Кєплера, Ньютона на всесвіт та його будову.
- •Космоцентричний характер античної філософії.
- •Загальна спрямованість філософії Нового часу.
- •Основні філосовські вчення Нового часу.
- •Особливості методологічних підходів Бекона та Декарта (індукція, дедукція)
- •Механістична картина світу Ньютона.
- •Основні вчення Німецької класичної філософії.
- •Особливості обєктивного ідеалізму Гегеля.
- •Історичне значення антропологічного матеріалізму Фейєрбаха.
- •Філософія Середньовіччя та її зв'язок з релігією.
- •Роль християнства у формуванні сердньовічної філософії.
- •Українська філософія в Докласичну добу.
- •Філософія Києво-Могилянської академії.
- •Українська філософія в Новітній час.
- •Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя.
- •Український романтизм, його особливості.
- •Гуманістичний характер філософії Відродження.
- •Філософія епохи Відродження та її антропоцентричний характер.
- •53Значеення і сенс основних досягнень кожної філософської епохи
Філософія, її гуманістичний зміст та призначення.
Філософствування означає пошук цілісної картини світу, перетворення його на Універсум, надання йому завершеності і створення з частини цілого. Філософія навчає мислити і пізнавати навколишній світ і себе самого, уміння дивлячись - бачити.
Призначення філософії обумовлюється її змістом. Вона служить:
Осягненню істини. Філософська істина «притягує» до себе, бо, як вважав Арістотель, містить щось природне і прекрасне, зачіпає природу речей, природу духу, самої людини, Бога.
Звільненню людини від невігластва. Щодо цього філософія є ідеалом для людини і держави.
Подоланню утилітарного підходу до життя. Філософія необхідна для істинно людського життя, в якому є місце для роботи духу та думки
Філософія служить засобом виховання духовності, мислення.
Гуманíзм — визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.
Основні проблеми філософії.
філософія — від грецьких слів філео — любов і Софія — мудрість (любов до мудрості).
До найважливіших проблем філософії відносяться такі:
—хто така людина і яке місце займає вона в світі?
— яка природа світу, Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він, є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил?
— в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? Ї чи існуї цей сенс взагалі?
— в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?
— як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот?
— людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?
На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і томукожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.
Функції філософії.
Функції філософії - основні напрями застосування філософії, через які реалізуються її цілі, завдання, призначення. Прийнято виділяти: світоглядну, методологічну, розумово-теоретичну, гносеологічну, критичну, аксиологическую, соціальну, виховно-гуманітарну, прогностичну функції філософії.
Світоглядна функція сприяє формуванню цілісності картини світу, уявлень про його пристрій, місце людини в нім, принципів взаємодії з навколишнім світом.
Методологічна функція полягає в тому, що філософія виробляє основні методи пізнання навколишньої дійсності.
Гносеологічна - одна із засадничих функцій філософії - має на меті правильне і достовірне пізнання навколишньої дійсності (тобто механізм пізнання).
Соціальна функція - пояснити суспільство, причини його виникнення, еволюцію сучасний стан, його структуру, елементи, рушійні сили; розкрити протиріччя, вказати шляхи їх усунення або пом'якшення, вдосконалення суспільства.