2.4.5.Поділення системи спостереження за основними кліматичними показниками

Основні кліматичні дані і необхідну для аналізу зміни клімату інформацію поділяють на наступні групи[40].

1.Вимірювання основних метеорологічних параметрів , вивчення та аналіз атмосферних явищ і процесів, які характеризують відповідний стан погоди.

До цієї групи належать дані про температуру, вологість повітря; атмосферний тиск, швидкість та напрямок вітру; гідрологічні дані, інтенсивність опадів, сніговий покрив, вологість і глибину промерзання грунту тощо. Ці дані отримують на метеорологічних і гідрологічних станціях і постах.

На даний час у світі працює 40 000 кліматологічних і 140 000 дощомірних станцій. Інформацією о погоді на планеті забезпечують Всесвітня служба погоди (ВСП), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) . ВСП базується на глобальній системі спостережень, яку формують наземна і супутникова підсистеми. Наземна підсистема використовує опорну синоптичну мережу. За допомогою кораблів, літаків, метеорологічних радіолокаторів, різних систем зондування атмосфери, вимірювальних станцій одержуються дані сонячної радіації, фонового забруднення атмосфери (діоксид вуглецю, озону, газових домішок), електромагнітного випромінювання , теплового забруднення , про аерозольні частки природного та антропогенного походження тощо.

Супутникова підсистема , яку утворюють геостаціонарні і розташовані на навколишніх орбітах метеорологічні супутники , відстежує вертикальні профілі температури і вологості , температуру поверхні моря, поверхні суші та верхнього шару хмар, сніговий покрив, радіаційний баланс.

2. Моніторинг стану кліматичної системи ( реакція кліматичної системи на природні та антропогенні зміни).

Спостереження за станом клімату охоплює моніторинг кліматоутворюючих факторів і величин, що характеризують реакцію кліматичної системи на природні і передусім антропогенні дії. Важливими являються дані про стан підстилаючої поверхні, які характеризують її альбедо (частину падаючої променистої енергії, яку вона відбиває), відомості про водний баланс , океан і його вплив на зміну клімату.

Моніторинг стану океану забезпечується вимірюванням його температури, хімічного складу води, течій на різних глибинах, а даних про взаємодію атмосфери і океану – вимірюванням температури повітря і води, крапель роси, напрямку і сили вітру, атмосферного тиску.

3.Моніторинг внутрішніх та зовнішніх факторів (особливо антропогенних факторів та їх джерел), які впливають на стан кліматичної системи; моніторинг джерел забруднень.

Зовнішні фактори – це вплив Сонця і космічного випромінювання. Ефекти впливу зумовлюються їх інтенсивністю , властивостями і складом атмосфери Землі, земної поверхні (альбедо).

До внутрішніх факторів відносять теплові викиди та викиди речовин у біосферу, які можуть бути природними (виверження вулканів) або антропогенними. Вони зумовлюють зміну властивостей кліматичної системи(альбедо, тепло – та газообмін підстилаючої поверхні з атмосферою).

У зоні впливу джерел емісії організовується систематичне спостереження за наступними об'єктами і кліматичними параметрами навколишнього природного середовища.

Атмосфера: хімічний і радіонуклідний склад газової і аерозольної фази повітряної сфери; тверді і рідкі осідання (сніг, дощ) і їх хімічний і радіонуклідний склад; теплове забруднення атмосфери.

Гідросфера: хімічний і радіонуклідний склад середовища поверхневих вод (річки, озера, водосховища і т. д.), грунтових вод, суспензій і даних відкладень в природних водостоках і водоймищах; теплове забруднення поверхневих і грунтових вод.

Грунт: хімічний і радіонуклідний склад діяльного шару грунту.

Біота: хімічне і радіоактивне забруднення сільськогосподарських угідь, рослинного покриву, наземних співтовариств, домашніх і диких тварин, птахів, комах, водних рослин, планктону, риб.

Урбанізоване середовище: хімічний і радіаційний фон повітряного середовища населених пунктів; хімічний і радіонуклідний склад продуктів харчування, питної води і т.д.

Населення: характерні демографічні параметри (чисельність і щільність населення, народжуваність і смертність, віковий склад, захворюваність, рівень природженої потворності і аномалій); соціально-економічні чинники.

4.Моніторинг можливих фізичних і екологічних перетворень у довкіллі , які відбуваються внаслідок кліматичних змін і коливань.

До четвертої групи кліматичного моніторингу належать моніторинг наслідків кліматичних змін і коливань. Коливання клімату може суттєво вплинути на стан біосфери і позначитися на господарській діяльності людини.

Найбільш чутливі до змін клімату є екосистеми пустельних зон, високогір'їв, полярних широт. Окремо виділяють також непрямі показники змін клімату. До них відносяться: зміни рівня моря ,озера, розташування берегової лінії, даних відкладень озер, характеру рослиності, морської мікрофлори і фауни, популяцій комах тощо. Непрямі показники необхідні для всебічного аналізу довкілля і моделювання клімату.