Визначення ступеня забруднення водойми за індексом Гуднайта й Уотлея

Показником якості води в озерах і ставках є її трофність, під якою розуміють кількість органічних речовин, накопичених у процесі фотосинтезу в умовах наявності біогенних елементів (азот, фосфор, калій). Органічна речовина забезпечує існування тваринного населення і його видову різноманітність, чисельність популяцій залежить від кількості їжі. Після смерті тварин виникають проблеми з розкладанням їхніх трупів і зміною газового складу води. Процес підвищення трофності водойми називається евтрофікацією. До найбільш помітних проявів евтрофікації відносяться літнє «цвітіння» водойм, зимові замори, швидке обміління й заростання водойм. Евтрофікацію можна виявити в процесі дослідження із застосуванням біоіндикаторів. Роль біоіндикаторів у цьому випадку можуть грати личинки комарів-смикачів або хирономусів і малощетинкові кольчеці, що живуть у донних мулах, багатих органікою. Личинки хирономусів, названі в народі «мотилем», і кольчеці живуть у мулі, харчуються органічними залишками й пристосовані до нестачі кисню завдяки вмісту в крові гемоглобіну. Якщо в складі донного мулу присутні названі організми - це вірна ознака евтрофікації. Для з'ясування цього факту необхідно за допомогою водного сачка або черпака добути мул із дна водойми, потім ретельно відмити на ситі або металевій сітці із дрібними осередками організми, що там живуть. По кількості кольчеців і хирономід визначають ступінь евтрофікації. Прийнято виділяти три ступені евтрофікації: 1) слабка, 2) середня, 3) сильна. При сильній евтрофікації в мулі багато трубочників, вони часто покривають дно суцільним шаром, у літню пору вода стає зеленої від масового розмноження водоростей, а в зимовий час спостерігаються замори риб і водойми мають потребу в аерації. Води таких водойм мало придатні для побутового використання.

При середній евтрофікації спостерігається збільшення чисельності «мотиля», трубочники одиничні. При слабкої евтрофікації ці ознаки відсутні.

Для оздоровлення водойм з сильною евтрофікацією можна рекомендувати скошування й збирання водяних рослин, видалення із дна мулу, що називається сапропелем. Сапропель у свіжому виді можна вносити в ґрунт у якості коштовного органічного добрива.

Показником евтрофікації може служити також індекс Гуднайта й Уотлея. Для визначення індексу збирають бентосні організми з певної площі дна. За допомогою шкребка або лопати знімають донний ґрунт, ретельно промивають його на ситі. Організми, що залишилися в ситі, поміщають у ємність із водою. У лабораторії зібраних тварин розбирають на дві групи: одна група - малощетинкові кольчеці, друга - інші види. Після підрахунку організмів у групах знаходять індекс Гуднайта й Уотлея за формулою

(2.4)

де а - індекс,

М - чисельність малощетинкових хробаків, В - чисельність всіх видів організмів. Після знаходження індексу визначають ступінь забруднення водойми за табл.2.11.

Таблиця 2.11