2.5.4.3. Біоіндикація якості води за тваринним населенням

Відбір проб для аналізу

При дослідженні якості води на всьому протязі водостоку місця відбору проб вибирають через рівні інтервали від джерела до устя. Якщо досліджується вплив конкретного джерела забруднення, якість води може визначатися на невеликій кількості ділянок нижче й вище за течією від нього.

При виборі ділянок відбору проб варто враховувати ряд умов. На них не повинно бути мілководь із густою водною рослинністю, а також затонів із застійною водою. І в тім, і в іншому випадку донне населення може значно відрізнятися від такого на ділянках ріки з нормальною швидкістю течії води.

Дуже важливо, щоб у пробах на кожній з обстежених ділянок були представлені донні організми різних біотопів: мулистих, піщаних і кам'янистих ґрунтів; скупчень рослинності, а також її залишків; занурених у воду стовбурів, гілок й інших предметів і т.п. Чим різноманітніше ділянка по числу місцеперебувань, тим число проб повинно бути більше. Але й на ділянках з одноманітним дном число проб не повинно бути менше трьох.

Проби ґрунту з донними організмами, що живуть у ньому, відбирають за допомогою спеціальних пасток: закидної драги й сачкового шкребка (рис. 2.16). Закидна драга являє собою трикутну піраміду, основою якої служить трикутник зі сталевих смуг, а ребрами - сталеві прути, жорстко скріплені один з одним (у вершині піраміди), а також з кутами основи. Довжина сторони основи - 25 см, висота піраміди - 50 - 75 см. Бічні сторони піраміди обшиваються міцним сітчастим матеріалом (наприклад, мірошницьким газом № 17 - 19). Драга застосовується для облову віддалених від берега ділянок дна. Для цього її закидають із берега або із човна й волочать по дну за допомогою мотузки або тросика.

Шкребок являє собою сачок, що має в нижній частині дугоподібного ободу заточену металеву пластинку довжиною 25 см. Сачок, як і драгу, обшивають міцною сітчастою тканиною. Під час відбору проб рух сачка й драги варто направляти проти течії, щоб виловлені організми не вимивалися з них водою.

Рис.2.16. 1 — шкребок; 2 — закидна драга (загальний вид, рама окремо).

Після кожного наповнення пасток донним матеріалом проби промивають безпосередньо в цих же пастках і поміщають в емальовані ємності із кришками. Відбір організмів із промитого ґрунту звичайно проводять на місці відбору проб. При цьому невелику порцію ґрунту переносять у кювету з водою й за допомогою пінцета перекладають тварин у баночки з 4%-ним розчином формаліну. На баночки наклеюються етикетки, на яких указуються назву ріки, а також дату й місце відбору проби. Допускається розбір проб й у лабораторії. Промиті проби можуть зберігатися в холодильнику протягом 1 - 2 діб.

Оцінка якості води за біотичним індексом

Про чистоту води природної водойми можна судити по видовій різноманітності й чисельності тваринного населення.

Чисті водойми заселяють личинки веснянок, поденщин, вислокрилок і ручейників. Вони не виносять забруднення й швидко зникають із водойми, як тільки в нього попадають стічні води.

Помірно забруднені водойми заселяють водяні ослики, бокоплави, личинки мошок (мокреців), двостулкові молюски-шаровки, бітинії, личинки бабок і п'явки.

Надмірно забруднені водойми заселяють малощетинкові кольчеці (трубочники), личинки комара-дзвінця (мотилі) і мулової мухи.

Показником якості води може служити біотичний індекс, що визначається по кількості ключових і супутніх видів безхребетних тварин, що живуть у досліджуваній водоймі. Найвищий біотичний індекс визначається числом 10, він відображає якість води екологічно чистих водойм, вода яких містить оптимальну кількість біогенних елементів і кисню, у ній відсутні шкідливі гази й хімічні сполуки, здатні обмежити перебування безхребетних тварин.

Для визначення біотичного індексу необхідно взяти пробу води з водойми за допомогою водного сачка. Проба включає невелику кількість води з мулом і безхребетних тварин, виявлених у сачку. Узята проба може бути розібрана відразу на березі водойми, якщо дозволяє погода, або перенесена в лабораторію і розглянута там. Перед розбором проба промивається на ситі, всі виявлені безхребетні переносяться в чисту воду, налиту в чашки Петрі або емальовані ванночки. Вміст чашок Петрі ретельно розбирається й визначається по видах і групам видів безхребетних тварин. Для зручності визначення можна використати таблиці з малюнками найпоширеніших у водоймах видів безхребетних (рис.2.17-2.21).

Рис. 2.17. Прісноводні молюски — біоіндикатори чистоти водойми:

1. Рогова шарувка.

2. Ставковик звичайний.

3. Ставковик вушковий.

4. Фіза ключева.

5. Ставковик яйцеподібний.

6. Лужанка справжня.

7. Лужанка смугаста.

8. Бітинія щупальцева.

9а,б. Горошина.

10а,б. Котушка звичайна.

11а,б. Котушка кільова.

12а,б. Перловиця роздута.

13.Перловиця живописців.

14. Беззубка качина.

15. Котушка завита.

16. Котушка гладка

Рис. 2.18.Тваринне населення малих річок і озер

1. Молочно-біла планарія. 2. Мала ложноконська п’явка. 3. Ложноконська пиявка. 4. Улиткова пиявка. 5. Дощовий черв. 6.Трубочник. 7. Волосатик. 8.Шаровка. 9. Фіза загострена. 10. Яйцеподібний прудовик. 11. Ушковый прудовик. 12.Звичайний прудовик 13. Прудовик малий. 14. Лужанка справжня. 15.Рогова котушка. 16.Бітінія щупальцева. 17. Котушка кілева. 18. Котушка гладка. 19. Котушка кругова. 20. Циклоп

Рис. 2.19. Тваринне населення малих рік й озер

21. Дафнія.

22. Водяной ослик.

23. Бокоплав.

24. Гідракаріна ацеркус торріс.

25. Водяний павук (самка).

26. Личинка справжньої бабки.

27. Личинка бабки коромисла.

28. Личинка бабки лютки.

29. Плавт

Рис.2.20. Тваринне населення малих рік й озер

30. Личинка поденки.

31. Личинка поденщини кеніс макрура.

32. Личинка веснянки Перла маргината.

33. Гладиш (клоп).

34. Гребляк малий.

35. Водомірка панцирна.

36. Водяний скорпіон.

37. Личинка вислокрилка із трахейними зябрами

Рис.2.21. Тваринне населення малих рік й озер

38. Струмовик.

39. Чехлик агріпнії.

40.Чехлик струмовика граммотауліуса.

41. Чехлик стенофілакса.

42, 43, 46. Чехлик лімнофілуса.

44. Чехлик колчанки.

45. Чехлик стенофілакса ротундіпенніса.

47. Личинка великого струмовика.

48. Личинка струмовика, що не будує чехликів.

49. Пеструшка.

50. Жовтушка.

51.Личинка плавунця облямованого.

52. Личинка метелика ряскової вогневки.

53. Чехлик з ряски.

54. Личинка комара коретри.

55. Личинка комара-смикача.

56. Личинка комара звичайного.

57. Личинка ґедзя.

58. Личинка мулової мухи.

59. Птихоптера.

60. Личинка мокреця.

61. Личинка мухи-львинки