- •2.1 Класифікація систем моніторингу
- •2.2. Глобальний моніторинг
- •2.3. Екологічний моніторинг
- •2.4. Кліматичний моніторинг
- •2.4.2. Кліматична криза
- •2.4.3. Конвенція з питань зміни клімату в Ріо-де Жанейро
- •2.4.4. Сутність кліматичного моніторингу
- •2.4.5.Поділення системи спостереження за основними кліматичними показниками
- •2.4.7 Організація системи метеорологічного моніторингу
- •Метеорологічне забезпечення
- •2.4.8. Пропозиції до проблеми регулювання клімату
- •2.5. Біологічний моніторинг
- •2.5.1. Біологічний моніторинг і біоіндикація
- •2.5.2. Моніторинг біоти
- •2.5.3.Фітоіндикація забруднення повітряного середовища
- •Визначення стану хвої сосни звичайної для оцінки забрудненості атмосфери
- •2.5.4. Біоіндикація забруднення води
- •2.5.4.1. Біотестування
- •2.5.4.2. Біоіндикація води в використанням водоростей
- •2.5.4.3. Біоіндикація якості води за тваринним населенням
- •Визначення ступеня забруднення водойми за індексом Гуднайта й Уотлея
- •Степінь забруднення водойми
- •2.5.5 Діагностика і прогностичний моніторинг канцерогенного забруднення водного середовища
- •2.5.6. Біоіндикація грунтів
- •Завдання і запитання для самостійної роботи
2.5.3.Фітоіндикація забруднення повітряного середовища
Оцінку стану повітряного середовища можна проводити з використанням біоіндикаційних методів дослідження.
Сильний антропогенний вплив на фітоценози здійснюють такі забруднюючі речовини як діоксид сірки, оксиди азоту, вуглеводні та інші. Серед них найбільш типовим являється діоксид сірки, який утворюється при згорянні сірковмісного палива (робота підприємств теплоенергетики, котелень, опалювальних печей населення, а також транспорту, особливо дизельного). Стійкість рослин до діоксиду сірки різна.Навіть незначна наявність діоксиду сірки в повітрі добре діагностується лишайниками - спочатку зникають кустарні, потім листові і, на кінець, накипні форми. Найбільш інформативними по забрудненню діоксидом сірки являються різні види лишайників - Lecanora, Usnea, Alectoria, Cetraria.
З вищих рослин підвищену чутливість до SO2 мають хвойні (кедр, ялина, сосна). Стійкі до забруднення бересклет, бирючина, клен ясенелистий .
Чуттєві до вмісту в повітрі інших забруднювачів ( наприклад, хлороводню, фтороводню ) такі рослини, як пшениця, кукурудза, піхта, ялина, полуниця садова, береза бородавчата. Стійкими до вмісту фтороводня в повітрі являється хлопчаток, кульбаба, картопля, роза, тютюн, томати, виноград, а до хлорководню - хрестоцвітні, парасолькові, геранієві, гвоздичні, верескові, складноцвітні.
Найбільш чутливими до забруднення повітря є соснові ліси, що зумовлює вибір сосни, як важливого індикатора антропогенного впливу. Інформативними по техногенному забрудненню являються морфологічні і анатомічні зміни, а також тривалість життя хвої. При забрудненні лісів діоксидом сірки спостерігається пошкодження і передчасне опадання хвої сосни. В зоні техногенного забруднення відмічається пониження маси хвої на 30-60% в порівнянні з контрольними ділянками.
Ключові ділянки для моніторингу забруднення атмосфери можуть мати велику площу (1 гектар), і вибираються в однорідному по видовому складу масиві лісу.
Визначення стану хвої сосни звичайної
В незабруднених лісних екосистемах основна маса хвої сосни здорова, не має пошкоджень і лише мала частина хвоїнок має світло-зелені п'ятна і некротичні точки мікроскопічних розмірів, рівномірно розсіяних по всій поверхні. В забрудненій атмосфері появляються ушкодження і понижається тривалість життя хвої сосни.
На рис 2.7 показані різні варіанти стану хвої сосни.
Рис .2.7. Пошкодження і висихання хвої сосни: 1 - хвоїнки без плям; 2,3 - з чорними і жовтими плямами, 4-6 - хвоїнки з висиханням.
Методика індикації чистоти атмосфери по хвої сосни полягає в наступному. З декількох бокових пагонів в середній частині крони 5-10 дерев сосни в 15-20 літнього віку відбирають 200-300 пар хвоїнок другого і третього року життя.
Аналіз хвої проводять лабораторії. Вся хвоя ділиться на три частини (неушкоджена хвоя, хвоя з плямями, і хвоя з ознаками засихання) і підраховується кількість хвоїнок в кожній групі. Дані заносяться в робочу таблицю (табл 2.5) з вказанням дати відбору проб на кожній ключовій дільниці. Оброблені дані вносяться в таблиці екопаспорту.
Отримані результати порівнюються з результатами минулих років по даних екопаспорту. Робиться висновок про зміну забруднення атмосфери.
Таблиця 2.5