8. Облік витрат звичайної та надзвичайної діяльності (рахунки 95, 96, 97, 99)

9. Облік зовнішнього браку продукції

Брак-продукція,яка із невідповідності своєї якості стандартам не може бути використана за призначенням або підлягає виправленню. За місцем виникнення буває внутрішній і зовнішній.Зовнішній брак-брак,виявлений у покупця та повернений п/п-у,оцінюється за виробничою с/в.Відображення типових операцій у постачальника:1)відображу. Зменшення доходцу від реалізації Д704К361;2)зменш. Податкового зобов’язання Д704К641;3)зменш. с/в реалізованої продукції Д901К20;4)зменшення факт. с/в ГП Д26К23(метод сторно);5)оприбуткований остаточний брак Д24К23;6)відшкодування втрат Д374,66,65,20К24;7)списання втрат за р-ок забезпечення гарантійних зобов’язань Д473К24(в межах нормативу) або Д90К24(понаднормативні).Якщо брак є виправним,то запис Д24К23 не складається,а витрати на виправлення списуються в Д24К66,65,20,91.Списання витрат на виправлення за р-ок забезпечення Д473К24.Якщо забезпечення не створюється, то Д90(технічно невиправданий);(23)К24. В податковому обліку зменш. ВД.

10. Особливості розподілу загальновиробничих витрат відповідно до вимог п(с)бо 16 «Витрати»

Склад ЗВВ визначається П(с)БО 16»Витрати».Синтет.. облік ЗВВ ведеться на р-ку 91-активному,збирально-розподільчому,не має залишку,за Д відображ.. суми витрат на утримання і обслуговування вироб. обладнання,за К-щомісячне списання витрат на с/в продукції.Аналіт. облік ведеться по окремих цехах в розрізі статей калькуляції,регістром є від.12.ЗВВ розподіляються між видами продукції і для цього вони поділяються на змінні(витрати,які змінюються прямо пропорційно змінам вир-ва) і постійні(витрати на обслуговування цеху).При розподілі змінні списуються на кожний об’єкт,виходячи з фактичного показника,який прийнятий як база розподілу(з/п, прямі витрати).Вони повністю відносяться на с/в продукції Д23К91. Постійні ЗВВ розподіл.пропорційно прийнятій базі,яка врахована за нормальної потужністю вир-ва.Величина норм. Потужності визначається п/п і відображається в обліковій політиці.У випадках,коли фактич. обсяг вир-ване досягає очікуваного середнього рівня,у склад вироб. с/в включається лише частина постійних ЗВВ.Залишок назив. нерозподіленим та визнається витратами періоду Д90К91.Для визначення сум розподілених і нерозпод. ЗВВ необхідно:1)обрати базу розподілу;2)визначити очікуваний середній обсяг діяльності при звичайних умовах;3)визначити загал. Величину ЗВВ при нормал. потужності,в т.ч. змінних та постійних;4)порівняти факт. Обсяг діяльності з нормативним та провести розподіл.

11. Поняття управлінського обліку та його зв’язок із фінансовим обліком

В рамках ФО формується інформація для задовільнення потреб зовні/ і внутр. користувачів. Традиційний ФО спрямований на складання фін. звітності. В рамках ФО також формується інф-ція для оподаткування. Головними користувачами ФО є інвестори, банки, податкові органи, ділові партнери.

УО спрямив. на забезпечення потреб управління, тобто на внутр. користувачів, керівників всіх рівнів. На відміну від ФО УО надає більш деталіз. Інф-цію в короткі терміни часу при необхідності прийняття управлінь. рішень. УО – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інф-ції, яка використав. управлінь. персоналом для планування, оцінки і контролю на п/п і для забезпечення відповідного використання ресурсів. Порівняльна хар-ка УО і ФО.1) Ступінь регламентації: УО – за рішенням адміністрації, ФО – обов’язковість ведення. 2) Точність інф-ції: УО – можливість приблизних оцінок, ФО – незначні відхилення у відображенні даних для зовні. користувачів.3) Масштаби інф-ції: УО – центри відповідальності, види пр-ції, зони збуту; ФО – п/п в цілому 4) Мета: УО – забезпечення інф-цією внутр. користувачів для планування і управління; ФО – складання звітності для зовн. користувачів. 5) Користувачі інф-ції: УО – внутрішні (працюють або входять у склад підпр. як засновники), ФО – зовнішні (організації та особи, які не входять у склад підпр.). 6) Принципи обліку: УО – корисність інф-ції для прийняття рішень незалежно від норм і юрид. вимог, ФО – загальноприйняті та стандартизовані. 7) Структура обліку: УО – немає балансової рівності, види об’єктів: доходи, витрати, активи; ФО – балансова рівність, об’єктами є активи, кап-л і зобов’язання. 8) За часом співвідношення інф-ції: УО – минулий і майбутній час, ФО – минулий час. 9)Частота подачі інф-ції: УО – визначається задачами управління, може бути щотижнева, декадна, щомісячна, щоденна; ФО – квартальна і річна звітність. 10) Ступінь відповідальності: УО – дисциплінарна відповідальність, ФО – адміністративна.