9. Джерела фінансування приросту нормативно-оборотних коштів.

Нормування оборотних коштів – це економічно обґрунтований розрахунок мінімальної потреби у фінансових ресурсах, необхідних підприємству для створення мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей, які забезпечують його нормальну роботу.Норма оборотних активів – це відносна величина, що відповідає мінімальному, економічно обґрунтованому обсягу запасів товарно-матеріальних цінностей. Як правило, встановлюється в днях. Враховуються умови постачання і збуту, віддаленість постачальників і споживачів, транспортні умови, час для підготовки матеріалів, товарів, тривалість виробничого циклу.Норматив оборотних активів – це мінімально необхідна сума коштів для забезпечення виробничо-комерційної діяльності підприємства. Встановлюються на конкретний період: рік, квартал, а розрахунки ведуться на основі кошторису витрат.Таким чином, нормування оборотних активів здійснюється у наступному порядку: визначаються норми запасу в днях, потім розраховується одноденне витрачання товарно-матеріальних цінностей в грошовому виразі, шляхом множення одноденних витрат на норму запасу в днях встановлюють норматив оборотних засобів відповідного елементу оборотного капіталу. Нормативи окремих елементів додаються і визначається сукупний норматив власного оборотного капіталу підприємства, як мінімальна потреба для авансування у виробничі запаси товарно-матеріальних цінностей, незавершене виробництво і запаси готової продукції.

Для проведення таких планових розрахунків використовуються методи: прямого поасортиментного розрахунку, аналітичного або коефіцієнтного. Вибір методу залежить від умов господарювання, особливостей відносин з партнерами підприємницької діяльності. Можливо використовувати комбінований підхід для проведення розрахунків указаним методами.

10.ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану. Це пов'язано з тим, що фінансове забезпечення підприємницької та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів, що потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Річний фінансовий план (план доходів та витрат грошових коштів) характеризує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для фінансово-господарської діяльності. Він є орієнтиром для фінансової роботи підприємств у плановому році. Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. З цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень - оперативний фінансовий план (табл. 10.3). Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовому менеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти вкласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в цінні папери для одержання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова потреба, - забезпечити залучення коштів. Оперативне фінансове планування полягає в складанні та виконанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання