5. Розчини та їх класифікація. Місце ро-нів серед складн. Речовин. Розчинність. Концентрація.

Розчин─ однорідна суміш 2-х і більшого числа молекулярних або йонних речовин, компоненти не можна відрізнити неозброєним оком (гомогенна система, яка складається з 2-х і більше речовин). Класифікація:

1. За розчинником (водні і неводні)

2. За провідністю (електроліти і неелектроліти)

3. За класом розчиненої речовини (ро-ни кислот, основ і солей)

4. За концентрацією (насичені, ненасичені, пересичені)

5. За агрегтним станом ( тверді, рідкі, газуваті)

Розчинність ─ маса речовини, що розчиняється в 100 г розчинника при даних умовах.

Конц.─ безрозмірна або розмірна величина, яка виражає співвідношення компонентів у розчині.

1. масова частка , якщо 2 компонента,

то:

2. молярність розчину

3. моляльність розчину

4. нормальність розчину

5. титр ─ відношення маси розчиненої речовини в г до розчину в мл

Н.Х.

24.Загальна характеристика та хімічні властивості елементів родини Феруму.

До родини Феруму відносять: Ферум, Кобальт. Нікель. Атоме цих елементів на зовнішньому енергетичному рівні містять по 2 електрона, які вони віддають в хімічних реаціях. Але в утворенні хімічних зв”язків приймають участь також і електрони 3d-орбіталей другого зовні рівня. У своїх стійких сполуках ці елементи проявляють ступінь окиснення +2 і +3. Утворюють оксиди RO i R₂O₃. Їм відповідають гідроксиди складу R(OH)₂ i R(OH)₃.

Для родини заліза характерною є властивість приєднувати нейтральні молекули. Залізо є більш реакційноздатним ніж кобальт і нікель. Кобальт і нікель при звичайній температурі стійкі до корозії на повітрі, у воді і різних розчинах. Розведені соляна і сульфатна кислоти легко розчиняють залізо і кобальт, а нікель тільки при нагріванні. Концентрована азотна кислота пасивує всі три метала. При нагріванні ці метали взаємодіють з киснем, парами води, галогенами, сіркою, фосфором, силіцієм, вугіллям і бором. Найбільш стійкими є сполуки заліза (ІІІ), кобальту (ІІ) і нікелю (ІІ).

Метали родини заліза в ряді активностей знаходяться до водню. В природі поширені у вигляді оксидів, сульфідів, сульфатів, карбонатів.

В стані вищіх ступенів окиснення проявляють окисні властивості.

Н.Х.

4.Окисно-відновні реакції та їх класифікація. Напрямок протікання ок.-в. реакцій.

Ок.-в. реакції ─ ре-ції, в результаті проходження яких хімічний зв”язок між окремими атомами реагуючих речовин змінюється з неполярного на полярний (аобо навпаки), змінюється знак полярності на протилежний, змінюється кількість хімічних зв”язків і зарядженість; реакції, які проходять з перерозподілом хімічного зв”язку.

Ступінь окислення─умовний заряд, який мав би атом якби повністю втратив свої валентні електрони, або прийняв їх від відновника.

Нульову ступінь окислення приписують простим речовинам.

Окисники─речовини, які містять в своєму складі атоми або іони, здатні зміщувати до себе частково або повністю приєднувати зв”язуючі електронні пари від інших атомів або іонів і тим самим відновлюватись тобто понижують свою ступінь окислення (O₂,O₃, H₂O₂,Hal₂, KMnO₄K₂Cr₂O₇)

Відновники─ речовини, які містять у своєму складі атоми, або йони, від яких частково зміщуються зв”язки пари, або повністю повністю переходять до інших атомів, які є окисниками і прицьому окислюються тобто збільшують свою ступінь окислення. (активні метали, SnO₂, H₂, CO,Na₂SO₃)

Сила, яка регулює процес ок-ня-відн-ня називається окисно-відновним потенціалом., яку можна розрахувати:

Н.Х.