принцип первинності й верховенства права (право є первинним щодо держави. Право є невід’ємною частиною співжиття Воно ніким не надається і ніким не може бути відчудженим. Право виникає одночасно з виникненням соціальної взаємодії між людьми (суспільства), а, отже, раніше аніж держава. Етимологія слово “право” означає правильне, справедливе. Цицерон: право виникло “раніше, ніж будь-яка держава взагалі була заснована”. Окрім того, принцип первинності права випливає з природних прав людини, тобто держава апріорно визначається як механізм, який не повинен порушувати природні права людини);
принцип зв’язаності держави правом (влада державна як влада організована правом може здійснюватись лише в правових формах. Засобами зв’язування правом держави є Конституція як засіб формального обмеження діяльності державної влади; громадянські свободи як обмежувавач активності держави).
принцип відповідності закону праву (право є ширшим поняттям аніж закон. Право це абстрактне, апріорне уявлення. Право має місце там, де існують справедливі стосунки між людьми, відносини, при яких жодна з сторін не має переваги);
принцип узгодження підзаконних актів із законами (підзаконні акти, во суперечать законові, скасовуються або приводяться у відповідність із законом);
принцип формальної рівності (право як однаковий масштаб свободи до всіх людей);
принцип суверенності (обґрунтування внутрішньої та зовнішньої незалежності держави;
Принцип розмежування влади;
Принцип виборності і ротація влади
Термін “правова держава” відображає ідеальний тип, досягнення якого є неможливим. Держава, на практиці, не може відповідати формам, які виражені її законами. Між державою існує об’єктивний конфлікт. Проголошені в правових державах індивідуальна свобода, рівнопраність та невтручання у справи громадянського суспільства, не перешкодили монополізації економіки, загостренню соціальної нерівності. Тож правова держава повинна бути доповненою концепцією соціальної держави.