21. Галузеві ключові фактори успіху.

Галузеві ключові фактори успіху (КФУ) - це ті дії щодо реалізації стратегії, конкурентні можливості, результати діяльності, що кожна фірма повинна забезпечувати (чи прагнути до цього), щоб бути конкурентоспроможною. Правильне визначення галузевих КФУ сприяє досягненню фірмою конкурентної переваги, а використання одного чи декількох КФУ як основи при розробці стратегії - успіху фірми на ринку.

Необхідно пам'ятати що: КФУ в різних галузях різні; з часом КФУ можуть змінюватися в одній і тій же галузі в результаті зміни загальної ситуації в ній; на певний момент часу можна виділити три-чотири КФУ в конкретній-галузі.

Як приклад нижче подано основні типи КФУ [104]:.

1. КФУ, що залежать від технології: - якість проведених НДР; - можливість інновацій у виробничому процесі; - можливість розробки нових товарів; - ступінь оволодіння існуючими технологіями.

2. КФУ, що стосується виробництва: - низька собівартість продукції; - якість продукції; - високий ступінь використання виробничих потужностей; - висока продуктивність праці.

3. КФУ, що стосуються реалізації продукції: - широка мережа оптових дистриб'юторів; - наявність точок роздрібної торгівлі; - низькі витрати з реалізації; - швидка доставка.

4. КФУ, що стосуються маркетингу: - висока кваліфікація співробітників відділу реалізації; - акуратне виконання замовлень покупців;. - мистецтво продажу; - гарантії для покупців.

. 5. КФУ, що належать до професійних навичок: - особливий талант керівників; - ноу-хау в галузі контролю за якістю; - ступінь оволодіння (знання) певною технологією; - здатність (уміння) створювати ефективну рекламу. 6. КФУ, пов'язані з організаційними можливостями: - рівень інформаційних систем; - здатність швидко реагувати на ринкову ситуацію, що змінюється; - великий досвід і ноу-хау в галузі менеджменту.

7. Інші КФУ: - сприятливий імідж (репутація фірми в покупців); - загальні низькі витрати; - приємні в спілкуванні доброзичливі службовці; - доступ на фінансові ринки та ін.

22. Оцінка привабливості галузі та визначення її перспектив.

Результати аналізу галузі і конкуренції в ній в остаточному підсумку дозволяють оцінити ситуацію в галузі в цілому і виробити судження про привабливість чи непривабливість галузі на даний момент і в перспективі. Для визначення привабливості галузі можуть бути використані такі показники [84, 104, 117]:

- прибутковість галузі;

- значення продукції для суспільства;

- потенціал зростання галузі;

- стабільність попиту;

- серйозність проблем, що стоять перед галуззю в цілому;

- ступінь ризику і невизначеності, пов'язаних з майбутнім розвитком галузі;

- характер конкуренції і кількість підприємств у галузі;

- технічний рівень виробництва;

- технології, що використовуються, їхня конкурентоспроможність порівняно зі світовим досвідом;

- сприятливий чи несприятливий вплив на дану галузь основних рушійних сил;

- можливість приходу в галузь (відходу з галузі) великих фірм;

- посилення чи послаблення сил конкуренції;

- необхідний рівень якості для забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і світовому ринках;

- організаційно-управлінські особливості процвітаючих підприємств галузі (тривалість виробничого циклу, спеціалізація, кооперація, концентрація, централізація та ін.);

- канали розподілу і специфіка системи збуту;

- вимоги до рівня кваліфікації і досвіду персоналу та можливості їх досягнення;

- екологічні обмеження.

При оцінці привабливості галузі різними авторами пропонується враховувати різну кількість показників галузі, при цьому найчастіше варіюється і питома вага кожного показника (табл. 2.6 [127] і 2.7 [104]).

Таблиця 2.6

Привабливість галузі (згідно з переліком Харрісона)

Показник

Вплив постачальників

Вплив споживачів

Вплив товарів-замінників

Міцність бар'єрів входу

Рівень конкуренції

Рівень і тип регулювання з боку держави

Вплив соціально активних груп

Ставлення суспільства до галузі

Швидкість технологічних нововведень

Вплив профспілок

Ставлення фінансових організацій і посередників до галузі

Темпи зростання

Прибутковість

Ефективність функціонування в період економічного спаду