Аркадій шапар, директор Інституту проблем природокористування та екології нан України, членкор нан України:

1. Найбільша втрата — відхід від загальнодержавних пріоритетів стосовно підприємницької діяльності та використання природних ресурсів. Хто і в кого питав дозволу на приватизацію підприємств, установ, інших об’єктів, природних ресурсів? Для більшості людей ці багатства втрачені назавжди. І відстояти щось із цього навіть у судовому порядку вони не можуть: не мають грошей, та і суд не на їхньому боці (справа Лозинського та інших). Те саме стосується і доступу до річок, водойм, морських пляжів, які незаконно перебувають у власності окремих громадян, чим грубо порушуються вимоги законів екологічного спрямування.

2. Величезні можливості для створення незалежної держави нового громадянського суспільства в умовах демократії, свободи творчості, рівних прав кожного у всіх сферах буття, включаючи доступ до природних об’єктів та їх збереження.

Важливий чинник — можливість рівноправно спілкуватися з міжнародною спільнотою у вирішенні загальнолюдських проблем на принципах сталого розвитку.

За період незалежності ухвалено велику кількість законодавчих документів, що регламентують основні питання розвитку держави, у тому числі стосовно природокористування та охорони навколишнього середовища (включаючи повітря, водні об’єкти, землю), підвищення ролі громадських організацій у розбудові держави, вирішенні екологічних проблем.

Цей період був знаменним і для нашого інституту — ІППЕ став першою академічною науковою установою, створеною після проголошення незалежності держави.

3. Враховуючи геополітичне значення України, наявність величезних запасів природних ресурсів, мінерально-сировинних родовищ (залізна і марганцева руди, рідкісноземельні елементи, вугілля), багаті чорноземи, кліматичні умови, Україна могла б стати квітучою державою, постачальником зернових і сільськогосподарських культур на світовий ринок. Але поки що цього не сталося. Навпаки, держава змушена ввозити з-за кордону не тільки промислові товари, а й харчі.

В умовах переходу світової спільноти на засади сталого розвитку, владні структури держави досі не визначилися з ухваленням законодавчого акта щодо такого переходу. Ще на початку 2007 року Національна академія наук України направила до Верховної Ради і Кабінету міністрів України розроблений нею проект концепції переходу України до сталого розвитку, але досі ніяких рішень з цього приводу немає.

І все ж таки націленість держави на якнайшвидше вирішення нагальних проблем суспільства, величезний природно-ресурсний потенціал, екологічність української нації, співпраця з міжнародними інституціями дають надію на побудову громадянського суспільства, де всім і кожному буде діло до великих і малих проблем, від яких залежить майбутнє України.

Олександр габович, фізик:

1. За ці роки втрачено розуміння світоглядної та практичної ролі природничих наук на рівні загальноосвітньої школи, вищих навчальних закладів, МОНМС України та держави в цілому. Розтринькано кад­ровий потенціал учителів, викладачів і науковців, розкрадено і знищено матеріальні підвалини лабораторій — як навчальних, так і дослідних. Замість матеріалістичного сприйняття світу запанувала суміш релігійного та магічного способів бачення довкілля в чудернацькому поєднанні релігійних догм, магічних процедур та язичницьких забобонів. Знищено цілу низку наукових шкіл у природничих та технічних науках.

2. Єдиним вагомим досягненням за роки незалежності в царині науки та освіти є поширення української мови на різні сегменти суспільного життя. Це відбулося за каденції Кравчука і Кучми. Каденції Ющенка і Януковича характеризуються протилежними процесами в сенсі застосування української мови в освітній сфері. Здобутком є також встановлення освітніх і наукових зв’язків з іншими державами.

3. Могли б забезпечити повноцінне викладання української та англійської мов у всіх школах України. Зменшити кількість державних ВНЗ з одночасним підвищенням якості викладання та збільшенням фінансування per capita. Створити власне виробництво наочного обладнання для кабінетів фізики і хімії у школі. Провести аудит НАНУ і за його результатами та на підставі незалежних об’єктивних досліджень закрити й укрупнити низку інститутів. Закрити решту державних академій. Вивільнені кошти мали б піти на створення грантової підтримки досліджень у НАНУ та університетах. Створити державне видавництво наукової та науково-популярної літератури. Матеріально підтримати українську і перекладну наукову та науково-популярну книжку. Могли б…