3. Надайте визначення поняття «організація виробництва», наведіть основні принципи організації виробництва із прикладами їх втілення на певному підприємстві.

Под организацией производства понимается координация и оптимизация во времени и в пространстве всех материальных и трудовых элементов производства с целью достижения в определенные сроки наибольшего производственного результата с наименьшими затратами.

В современных условиях процесс производства на предприятии организуется в соответствии с принципами, основанными на рассмотренных выше закономерностях общественного производства и общественных отношений.

1. Основным принципом организации производства на предприятии является приоритет цели организации, в соответствии с которым любые организационные меры, предпринимаемые на предприятии или в его подразделениях, должны оцениваться с позиции интересов достижения целей организации.

2. Принцип концентрации, который выражается в объединении средств труда, предметов труда и самого труда, а также в укрупнении предприятий, создании компаний, ассоциаций, концернов и корпораций.

3. Принцип специализации. С концентрацией производства тесно связана специализация, которая заключается в том, что за отдельными предприятиями, цехами, участками и рабочими местами закрепляется изготовление определён-ной продукции. Углубление специализации повышает стабильность частичных процессов и способствует росту производительности труда.

4. Принципы кооперации. В условиях концентрации и специализации производства большое значение имеет принцип кооперации, который предусматривает строгую систему производственных связей между предприятиями, цехами, сменами, бригадами и рабочими местами.

5. Принцип стандартизации. В условиях массового производства он определяет наиболее совершенные образцы продукции, постоянство в течение определённого периода времени, постоянство норм расхода сырья, материалов, топлива, энергии, параметров технологических процессов, норм труда, качества работы, производственных связей и т.д.

6. Принцип комплексного системного подхода, который применительно к организации производства означает всесторонний учёт всех технических, технологических, экологических, экономических и социальных факторов.

4. Лінійно-штабна структура управління, навести практичні приклади втілення такої структури.

Це структура, яка передбачає створення на допомогу лінійним керівникам спеціалізованих функціональних підрозділів - штабів для вирішення певних завдань (аналітичних, координаційних, мереженого планування й управління, спеціальних тощо). Штаби не наділяються функцією розпорядження, а готують рекомендації, пропозиції і проекти для лінійних керівників (рис. 4.4). Вище керівництво займається питаннями стратегічного планування і контролю, зростання ефективності діяльності організації підрозділів, розвитку потужностей підприємства тощо, для чого має в своєму розпорядженні штаб керівника організації з відповідними функціональними службами для вирішення даних завдань. Керівники підрозділів мають свої штаби (управлінський апарат), які вирішують завдання, що стоять перед ними. Керівники підрозділів відповідають за свою роботу в межах відповідальності і повноважень, які надані їм вищим керівництвом.

Між функціональними службами різних штабів встановлюється система функціональних зв'язків, яка забезпечує єдність і конкретність виконання спеціалізованих робіт. Проте зростання обсягу виробництва, різноманітність номенклатури продукції (робіт, послуг), яка випускається, й інші ринкові обставини ускладнюють завдання підтримки оптимальних функціональних зв'язків між штабами. Одним з напрямів удосконалення організаційних структур управління є виділення в складі виробничих підрозділів підприємств (організації) самостійних об'єктів управління - відділень. Ця система управління отримала назву дивізіональна структура управління (від англ. division - відділення).