- •1. Фізичне виховання.
- •2. Основні суперечності і конфлікти в системі освіти.
- •3. Вихідні категорії проблемного навчання.
- •4. Особистість та колектив.
- •5. Класифікація конфліктів за головними ознаками.
- •6. Критерії оцінювання зун студентів ( учнів ). Види компентенції визначенні Болонською системою освіти.
- •7. Багатоваріантність освіти.
- •8. Позитивні та негативні функції конфліктів у процесі комунікації.
- •9. Сутність процесу навчання. (схема, пояснення ).
- •10. Відмінності людського мислення від мислення тварин.
- •11. Конфлікти в процесі комунікації.
- •12. Сутність створення орієнтованої основи дій у процесі навчання.
- •13. Екологічне виховання.
- •14. Стиль керівництва в процесі комунікації.
- •15. Класичні українські університети. Розвиток вищої школи в Україні.
- •16. Психологічна структура малої групи.
- •17. Чутки в процесі комунікації .
- •18. Дидактика. Дидактичні принципи. Дидактичні правила.
- •20. Соціально – психологічний клімат в колективі. Функції соціально – психологічного клімату.
- •21. Кредитно-модульна система організації навчального процесу (кмсонп).
- •22. Принцип системності і послідовності.
- •23. Типи комунікативної поведінки.
- •24. Внутрішня структура навчального процесу. Рушійні сили навчального процесу.
- •25. Мислення. Види операцій мислення.
- •26. Професійне спілкування як складна система.
- •27. Зовнішня структура навчального процесу. Рушійні сили навчального процесу.
- •28. Методи стимулювання і мотивації навчання.
- •29. Види барєрів діалогічної взаємодії.
- •30. Процес засвоєння знань.
- •31. Принцип наочності і абстрактності.
- •32. Спілкування як діалог використання прийомів атракції у спілкуванні.
- •33. Проблемне навчання. Компоненти проблемної ситуації.
- •34. Мислення. Класифікація мислення по ступеню розгорнутості.
- •36. Вища освіта часів незалежності України.
- •37. Відмінність між лідерством і керівництвом.
- •39. Болонський процес. Основні поняття та положення.
- •40. Основні елементи освіти як макросистеми.
- •41. Спілкування у навчальній діяльності.
- •42. Етапи формування орієнтовної основи дій у процесі викладання.
- •43. Позиція, статус та авторитет в групі.
- •44. Аспекти спілкування.
- •45. Поясніть вислів: вчитель залишається вчителем до тих пір, доки вчиться сам.
- •46. Здібності. Класифікація здібностей.
- •47. Спілкування як важлива умова обєднання людей для спільної діяльності.
- •48. Охарактеризуйте фактори гігієни розумової праці студента.
- •49. Принцип сполучення різних методів і засобів.
- •51. Формування та поглиблення мотивів навчання. Види мотивів.
- •52. Уява, як психічний процес.
- •54. Сучасні технології навчання. Їх ефективність запровадження.
- •55. Моральне виховання.
- •57. Технологія навчання. Сучасні технології навчання.
- •59. Модель процесу комунікації.
- •60. Методи навчання. Мінімаксний метод до викладання нефахових дисциплін.
- •61. Індивідуально-типо-логічні особливості осо-бистості.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f).
- •62. Джерела та ф-ії комунікації.
- •63. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності студентів.
- •64. Виховання як процес.
- •65. Інформаційний потік як важливий компонент комунікації.
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •66. Види та функції контролю зун студентів.
- •67. Психологія діяльності.
- •68. Реалізація комунікації через систему безпосередніх та опосередкованих зв’язків.
- •69. Методи навчання у середніх та вищих школах.
- •70. Категорії педагогіки.
- •67. Психологія діяльності.
- •71. Суб’єкти та об’єкти комунікації.
- •72.Методична концепція лекційного курсу. Види лекцій. Структура та вимоги до читання.
- •73. Сучасний стан психології у світі.
- •74. Комунікація як система безпосередніх та опосередкованих зв’язків.
- •75. Форми організації навчального процесу, спрямовані на теоретичну і практичну підготовку у середній та вищих школах.
- •76. Соціокультурні функції освіти.
- •77. Стиль управління. Ситуаційний підхід до управління.
- •78.Контроль, оцінка, облік, зун студентів.
- •79. Взаємозв’язок педагогіки з іншими науками.
- •80. Моральні та комунікативні вимоги до керівника.
- •81.Охарактеризуйте концепцію неперервної економічної освіти в Україні.
- •82. Сприймання та його властивості.
- •83. Делегування повноважень в процесі управління.
- •84.Процес навчання(охарактеризуйте етапи,компоненти;доведіть двосторонність та перманентність цього процесу).
- •85. Модель освіти як державно-відомчої організації.
- •86. Сутність навчально – методичної та діагностичної функцій контролю.
- •87.Доведіть або спростуйте необхідність профвідбору абітурієнтіву внз певного профілю.
- •89. Психолого – педагогічні умови впровадження інновацій.
- •90.Навчальний план,навчальна програма.Навчально-методичний комплекс дисциплін.
47. Спілкування як важлива умова обєднання людей для спільної діяльності.
Спілкування є однією з найважливіших умов обєднання людей для спільної діяльності, для навчання і виховання як опосередкованої спілкуванням спільної діяльності викладача і учнів.
Спілкування забезпечує передавання людської культуризасвоєння знань сприяє формуванню ціннісних орієнтацій.
Спілкування має носити субєкт-субєктний хаарактер, який полягає в рівності психологічних позицій взаємній спрямованості, активності.
В процесі спілкування провідною особистісною потребою є потреба самовираження і самореалізації
Спілкування у навчальному процесі має бути особистісно орінтованим,. діалогічним.
Спілкування у навчанні- це система соціально- психологічних взаємодій між викладачем та студентом спрямована на створення оптимального соціально- психологічних умов для соціальної діяльності
Спілкування може відбуватись у двох формах:
1)вербальній, тобтозвукома мова, під час якої чути мову
2)за допомогою невербальних засобів спілкування:
-міміка, -являє собою прояв психіних станів, передусім емоційних, через сукупність координованих рухів, мязів обличчя
-жести- поза рух тіла, це рухи які мають виражальні рухи головою або рукою в процесі комунікації.
48. Охарактеризуйте фактори гігієни розумової праці студента.
Гігієна розумової праці студента включає такі фактори: 1. працездатність; 2. спрацьованість; 3. робоча настанова; 4. втома. 1) Готовність до виконання навчальної роботи з високим ступенем напруженості та великими затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу. Пояси активності протягом доби: 10.00, 16.00, 20.00 – зростання активності; 13.00, 18.00, 23.00 – спад активності. Найнижча активність у 8.00, 15.00, 19.00, 24.00. Найбільша активність у 12.00, 17.00, 22.00. Тобто активність спадає протягом доби через кожні 7 годин. Фази активності протягом заняття: перші 5-10 хвилин – фаза впрацювання; 30-45 хвилин – фаза максимальної розумової працездатності; 5 останніх хвилин – фаза стомлення; 0 хвилин – фаза крайньої перевтоми. Чинники, що впливають на працездатність: Внутрішні: - особливості волі; - ступінь тренованості; - стан здоров’я; - інтелектуальні здібності. Зовнішні: - загальна обстановка у закладі; - організація робочого місця; - режим праці і відпочинку; - кількість розумового навантаження. Тривалість працездатності для старшокурсників 10-11, для молодших курсів 7-8. 2) На спрацьованість впливає: - тиша в аудиторії; - навчальна обстановка; - достатнє освітлення робочого місця; - початок роботи в один і той же час; - зв'язок між попереднім і наступним навчальним матеріалом. 3) Робоча настанова націлена на контролювання аудиторії голосом. Слід уникнути гомону та шепоту.
Розклад навчальних занять регламентує академічну роботу викладачів та студентів, забезпечує оптимальні умови для навчальної роботи студентів (учнів) на основі чинних навчальних плану і програми. При цьому повинні враховуватись педагогічні і психофізичні закономірності навчально-пізнавальної діяльності студентів (учнів), викладачів, аудиторний фонд і матеріальна база вузів (шкіл). Важливою вимогою до розкладу є забезпечення методично правильної послідовності навчальних занять. Розклад ВФЕУ сформований на належному рівні. Недоліком можна вважати недостатню налагодженість занять за розкладом в комп’ютерних аудиторіях, зміщений розклад дзвінків для заочників, що не співпадає з денним відділенням. Можна порекомендувати складати розклад за допомогою ЕОМ, що скоротить затрати часу на це та дозволить уникнути помилок в формуванні розкладу. Недоцільним в ВФЕУ є обраний розмір одного заняття (пари) – 1.20 хв., що призводить до перевтоми студентів і поганого засвоєння матеріалу. Рекомендовано застосувати 1 пара = 45 – 60 хв. Ще доцільно було б призначити початок занять у 08:30.