Контрольні запитання
Які професійні організації аудиторів діють на території України?
Визначте призначення та структуру Аудиторської палати України.
Основні функції АПУ.
Призначення та струткура Спілки аудиторів України.
Основні функції САУ.
Визначте призначення та структуру ФПБАУ?
Основні функції ФПБАУ?
Як проходить сертифікація аудиторів в Україні?
Хто має право складати іспит на здобуття сертифікату аудитора?
У чому полягає необхідність реєстрації суб’єктів аудиторської діяльності? Хто займається виконанням таких функцій?
Що представляє собою Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності?
Які правила включення суб’єктів аудиторської діяльності до Реєстру?
Модуль 3
Мета і загальні принципи аудиту
3.1. Мета і загальні принципи аудиторської перевірки за Міжнародними стандартами аудиту (МСА)
3.2. Професійна етика аудиторів
3.1. Мета і загальні принципи аудиторської перевірки за Міжнародними стандартами аудиту (МСА)
Як уже було визначено у попередніх темах, в Україні при проведенні аудиторської перевріки аудитори повинні керуватися Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики, які були розроблені Міжнародною федерацією бухгалтерів.
Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountans – IFAC) була заснована 7.10.1977 р. Основною метою цієї організації є координація на світовому рівні діяльності професійних організацій в області обліку, фінансової звітності та аудиту. На сьогоднішній день її членами є більш ніж 150 професійних організацій із більш ніж 100 країн. Україна в МФБ представлена Федерацією професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ).
Міжнародні стандарти аудиту (МСА), Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА), Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ), Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП), опубліковані МФБ, призначені для використання при аудиті фінансової звітності, але їх можна адаптувати і для цілей аудиту іншої інформації та надання супутніх послуг.
Основні вимоги щодо проведення аудиту, огляду та інших супутніх послуг аудиторів визначені у Міжнародних стандартах контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (видання 2010р.).
Згідно з цими стандартами аудиторські завдання класифікуються на:
- завдання з надання впевненості;
- супутні послуги.
Рис. 3.1. Класифікація аудиторських завдань
Завдання з надання впевненості – це завдання, за наслідками яких аудитор надає висновок, що має підвищити рівень довіри майбутніх користувачів фінансової інформації, які не є відповідальною стороною щодо результатів оцінки або порівняння предмета завдання з відповідними критеріями.
Обґрунтована впевненість досягається у випадку, коли аудитор отримав достатні докази для висловлення своєї думки щодо того, що предмет перевірки відповідає у всіх суттєвих аспектах встановленим критеріям.
Обмежена впевненість має місце в умовах обмеженої кількості інформації і передбачає, що аудитор отримав достатні докази для того, щоб висловити свою думку у негативній формі: предмет перевірки не суперечить відповідним критеріям.
При проведенні аудиту фінансової звітності аудитор має забезпечити високий рівень впевненості у тім, що інформація фінансових звітів не має істотних відхилень. Формуючи аудиторську думку, аудитор має отримати достатні відповідні аудиторські докази, щоб бути спроможним зробити висновки, на яких ґрунтуватиметься така думка.
Думка аудитора підвищує довіру до фінансових звітів завдяки наданню високого, але не абсолютного рівня впевненості. Абсолютна впевненість в аудиті недосяжна через дію таких чинників: необхідність судження, використання тестування, обмеження, які властиві будь-яким системам бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, а також через те, що більшість свідчень, які може отримати аудитор, за своїм характером більш переконливі, ніж остаточні.