6.3. Модифікації аудиторських висновків

В тих випадках, коли аудитор не може висловити безумовно-позитивну думку щодо фінансової звітності, він повинен користуватися рекомендаціями встановленими МСА 701 „Модифікація висновку незалежного аудитора”. Якщо існує питання, які аудитор вважає відобразити у своє висновку, але ці питання чи недоліки не впливають на аудиторську думку, то аудитор має видати безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом.

Але якщо існують недоліки у фінансових звітах суб’єкта, які впливають на думку аудитора, то текст аудиторського висновку модифікується і приймає вигляд:

• умовно-позитивна думка;

• відмова від висловлення думки;

• негативна думка.

За деяких обставин аудиторський висновок можна модифікувати шляхом додавання в нього пояснювального параграфу, який висвітлює питання, що впливає на фінансові звіти у деяких випадках та включене в примітку до фінансових звітів, яка ширше розглядає ці питання. Додавання такого пояснювального параграфу не впливає на думку аудитора. Цей параграф краще розміщувати після параграфу з аудиторською думкою та до розділу з описом інших обов’язків аудитора, якщо такий є. Пояснювальний параграф, як правило, містить посилання на те, що аудиторський висновок не є модифікованим.

Аудитор повинен модифікувати аудиторський висновок, додаючи параграф, що висвітлює суттєве питання, яке стосується проблеми безперервності.

Аудитор повинен розглянути необхідність модифікування аудиторського висновку додаванням параграфу, якщо існує значна невизначеність (крім проблеми безперервності), вирішення якої залежить від майбутніх подій та може вплинути на фінансові звіти. Невизначеність – це проблема, результат якої залежить від майбутніх дій чи подій, що не є під безпосереднім контролем суб’єкта господарювання, але можуть впливати на фінансові звіти.

Аудитор не може висловити безумовно-позитивну думку, коли існує будь-яка з наведених нижче обставин, чий вплив на фінансові звіти (на думку аудитора) є або може бути суттєвим:

• обмеження обсягу роботи аудитора;

• незгода з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або адекватності розкриття інформації у фінансової звітності.

Обмеження обсягу роботи аудитора може призвести до висловлення умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки. Незгода з управлінським персоналом з питань облікової політики та іншого може призвести до висловлення умовно-позитивної думки або негативної думки.

Умовно-позитивну думку слід висловити тоді, коли аудитор дійде висновку про неможливість висловлення безумовно-позитивної думки, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом чи обмеження обсягу не настільки суттєві та всеохопні, щоб висловити негативну думку або відмовитися від висловлення думки. Умовно-позитивну думку слід висловити так: „за винятком” впливу питань, якого стосується модифікація.

Відмову від висловлення думки слід висловити тоді, коли можливий вплив обмеження обсягу настільки суттєвий та всеохопний, що аудитор не може отримати достатні та відповідні аудиторські докази і, відповідно, висловити думку щодо фінансових звітів.

Негативну думку слід висловити тоді, коли вплив на фінансові звіти незгоди з управлінським персоналом настільки суттєвий та всеохопний, що (на думку аудитора) модифікація висновку не є адекватною для розкриття оманливого або неповного характеру фінансових звітів.

Якщо аудитор висловлює думку, іншу ніж безумовно-позитивна, він повинен чітко описати у висновку всі обгрунтовані причини і, по змозі, дати кількісний опис можливого впливу на фінансові звіти.