- •1.Міжнародні норми в галузі охорони праці.
- •2.Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти.
- •4.Система управління охороною праці в закладах освіти.
- •5.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •6.Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції
- •7.Документація з охорони праці в закладах освіти: навчального кабінету, майстерні..
- •8.Посадові обов’язки з охорони праці керівників навчального закладу.
- •9.Посадові обов’язки з охорони праці завідуючих кабінетом, лабораторією, майстернею.
- •10.Посадові обов’язки з охорони праці вчителя, викладача.
- •11. Навчання з охорони праці учнів та співробітників в закладах освіти.
- •12.Вимоги до розробки інструкції з охорони праці в навчальному кабінеті, майстерні.
- •13.Інструктажі з охорони праці робітників.
- •14.Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл.
- •15.Відповідальність за порушення законодавств про охорону праці.
- •16.Організація ступеневого контролю в закладах освіти.
- •17.Державний нагляд за охороною праці.
- •18.Види нещасних випадків, нормативні документи з порядку розслідування та їх обліку на виробництві та в закладах освіти.
- •19.Порядок розслідування нещасних випадків пов’язаних з виробництвом.
- •20.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •21.Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, студентами
- •22.Спеціальне розслідування нещасних випадків з учнями шкіл.
- •23.Розслідування професійних захворювань.
- •24.Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •25.Аналіз професійного та виробничого ризиків.
- •26.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •29.Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •30.Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- •31. Природне освітлення в закладах освіти, види, нормування, експлуатація.
- •32.Штучне освітлення в закладах освіти, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування
- •33.Вимоги охорони праці до організації навчального процесу, розпорядок дня учня.
- •34.Охорона праці під час проведення навчальних занять (за фахом).
- •35.Вимоги охорони праці до організації робіт учнів по самообслуговуванню.
- •36.Вимоги охорони праці до організації літньої трудової практики учнів.
- •37.Вимоги охорони праці до організації предметних екскурсій з учнями шкіл. З охорони праці при
- •38.Проведенні екскурсій, туристичних походів, культпоходів у театр та кінотеатр
- •39.Вимоги до організації туристичних походів з учнями шкіл.
- •40.Вимоги охорони праці до організації сільськогосподарських робіт з учнями шкіл.
- •42.Основи організації безпечної експлуатації електроприладів в закладах освіти.
- •43.Вимоги охорони праці при роботи на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •44.Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті.
- •Вимоги охорони праці при використання технічних засобів навчання.
- •Вимоги охорони праці до збереження хімічних речовин.
- •50.Система попередження пожеж в закладах освіти
- •51.Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.
- •52.Вимоги до евакуації людей під час виникнення пожежі.
- •53.Організація пожежної – профілактичної роботи в закладах освіти.
- •54.Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.
- •58.Соціальне страхування від нещасного випадку: завдання страхування, принципи та види страхування.
- •Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів: джерела фінансування Фонду, страхові тарифи. .
- •Страхові виплати по соціальному страхуванню від нещасного випадку.
29.Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхіднозабезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхіднучистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне
середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливіречовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливимивважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов
порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми,професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, щовизначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені
строки життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76).Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини черезоргани дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини,через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхипотрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в ротзабрудненими руками.Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовинв організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2)всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови дляотрапляння шкідливих речовин у кров.Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організмможуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєннязалежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляхупроникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостейорганізму.
НОРМУВАННЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюютьпорушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітріперевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично
допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочоїзони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихіднихднів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40
годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликатипрофесійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаютьсясучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життятеперішнього і наступних поколінь.За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовиниподіляються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3(свинець, ртуть, озон).
— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислотисірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3(вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак,бензин, ацетон, гас).
Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиноюнормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієїречовини на організм людини:О — гостронаправленої дії;А — алергічної дії;
К — канцерогенної дії;Ф — фіброгенної дії.
Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничихприміщень та робочих зон використовують наступні методи:— експрес-метод. який базується на явищі колориметрії (зміні
кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливоїречовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначитиконцентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для
цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4 та інші).
— лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочоїзони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного,фотоколориметричного) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє
одержати точні результати, однак вимагає значного часу.
— метод неперервної автоматичної рямггряі дії вмісту в повітрі шкідливиххімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів(фКГ-ЗМ на хлор, „Сирена-2" на аміак, „Фотон" на сірководень).
Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним,фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовуютьваговий метод.
ЗАХИСТ ВІД ШКІДЛИВОЇ ДІЇРЕЧОВИН НА ВИРОБНИЦТВІ
Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряногосередовища на виробництві та захисту працюючих включають:
— вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна -шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білилазамінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні
розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води:— удосконалення технологічних процесів та устаткування(застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервнихтехнологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо),— автоматизація і дистанційне управління технологічнимипроцесами та обладнанням, що виключає безпосередній контактпрацюючих з шкідливими речовинами;— герметизація виробничого устаткування, робота технологічног<устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень з<рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;
— нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінновентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;— попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюючі
у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання прави/особистої гігієни;— контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони— використання засобів індивідуального захисту.
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовують тоді, колибезпека робіт не може бути забезпечена конструкцією тарозміщенням устаткування, організацією виробничих процесів,архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.
Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 10) нароботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливихтемпературних умовах, в забрудненому середовищі робітникам таслужбовцям безплатно видаються спецодяг, спецвзуття та інші засобиіндивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право наодержання ЗІЗ, складається на основі галузевих норм адміністрацією
підприємства та погоджується із місцевими органами держнагляду поохороні праці. Порядок видачі, зберігання та використання ЗІЗвизначається „Положенням про порядок забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобамиіндивідуального захисту"
ЗІЗ поділяються на засоби захисту органів дихання, спецодяг,спецвзуття, засоби захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху,шкіри, засоби захисту від падіння з висоти та ін.
Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів тареспіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтруючіта ізолюючі.
Респіратор — полегшений засіб захисту органів дихання відшкідливих газів, парів, аерозолей. Вони, як правило, складаютьсяз двох елементів: півмаски, що ізолює органи дихання відзабрудненої атмосфери, та фільтруючої частини. За призначеннямреспіратори поділяються на протигазові, протипилові та
універсальні.Найбільш часто в різних галузях промисловості застосовуютьсяпротипиловий респіратор ШБ-1 „Лепесток" (вітчизняний аналог„Росток"), протигазовий — РПГ-67, універсальний — РУ-60МУ
(вітчизняний аналог „Тополя")
До спецодягу відносяться: куртки, штани, комбінезони, халатиплащі тощо.
Засоби захисту голови дозволяють недопустити травмування головипри виконанні монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при видобутку корисних копалин.
Засоби захисту рук — це різні види рукавиць, рукавичок,напальчників, дерматологічних засобів (мазі, пасти, креми). Для захисту очей від твердих частинок, бризок кислот, лугів таІнших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засобиІндивідуального захисту, як окуляри. До засобів захисту обличчя відносяться ручні, неголовні тауніверсальні щитки. Найбільш часто на виробництві
використовуються: щиток електрозварювальника універсальнийЩЭУ-1, щиток захисний ЩЗ, захисна маска С-40, захисна сітчатамаска С-39