- •1.Міжнародні норми в галузі охорони праці.
- •2.Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти.
- •4.Система управління охороною праці в закладах освіти.
- •5.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •6.Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції
- •7.Документація з охорони праці в закладах освіти: навчального кабінету, майстерні..
- •8.Посадові обов’язки з охорони праці керівників навчального закладу.
- •9.Посадові обов’язки з охорони праці завідуючих кабінетом, лабораторією, майстернею.
- •10.Посадові обов’язки з охорони праці вчителя, викладача.
- •11. Навчання з охорони праці учнів та співробітників в закладах освіти.
- •12.Вимоги до розробки інструкції з охорони праці в навчальному кабінеті, майстерні.
- •13.Інструктажі з охорони праці робітників.
- •14.Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл.
- •15.Відповідальність за порушення законодавств про охорону праці.
- •16.Організація ступеневого контролю в закладах освіти.
- •17.Державний нагляд за охороною праці.
- •18.Види нещасних випадків, нормативні документи з порядку розслідування та їх обліку на виробництві та в закладах освіти.
- •19.Порядок розслідування нещасних випадків пов’язаних з виробництвом.
- •20.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •21.Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, студентами
- •22.Спеціальне розслідування нещасних випадків з учнями шкіл.
- •23.Розслідування професійних захворювань.
- •24.Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •25.Аналіз професійного та виробничого ризиків.
- •26.Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •29.Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •30.Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- •31. Природне освітлення в закладах освіти, види, нормування, експлуатація.
- •32.Штучне освітлення в закладах освіти, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування
- •33.Вимоги охорони праці до організації навчального процесу, розпорядок дня учня.
- •34.Охорона праці під час проведення навчальних занять (за фахом).
- •35.Вимоги охорони праці до організації робіт учнів по самообслуговуванню.
- •36.Вимоги охорони праці до організації літньої трудової практики учнів.
- •37.Вимоги охорони праці до організації предметних екскурсій з учнями шкіл. З охорони праці при
- •38.Проведенні екскурсій, туристичних походів, культпоходів у театр та кінотеатр
- •39.Вимоги до організації туристичних походів з учнями шкіл.
- •40.Вимоги охорони праці до організації сільськогосподарських робіт з учнями шкіл.
- •42.Основи організації безпечної експлуатації електроприладів в закладах освіти.
- •43.Вимоги охорони праці при роботи на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •44.Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті.
- •Вимоги охорони праці при використання технічних засобів навчання.
- •Вимоги охорони праці до збереження хімічних речовин.
- •50.Система попередження пожеж в закладах освіти
- •51.Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.
- •52.Вимоги до евакуації людей під час виникнення пожежі.
- •53.Організація пожежної – профілактичної роботи в закладах освіти.
- •54.Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.
- •58.Соціальне страхування від нещасного випадку: завдання страхування, принципи та види страхування.
- •Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів: джерела фінансування Фонду, страхові тарифи. .
- •Страхові виплати по соціальному страхуванню від нещасного випадку.
23.Розслідування професійних захворювань.
РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК ХРОНІЧНИХ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ОТРУЄНЬ
Усі вперше виявлені хронічні професійні захворюванняі отруєння (далі — профзахворювання) підлягають розслідуванню,причому віднесення захворювання до професійного проводитьсявідповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗта Мінпраці.Зв'язок профзахворювання з умовами праці працівникавизначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічноїхарактеристики умов праці, яка складається -санепідстанцією заучастю спеціалістів (представників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівникалікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство,або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючоговідділенням профпатології міської (обласної) лікарні. Професійнийхарактер захворювання визначається експертною комісією у складіспеціалістів лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров'я, яким надано таке право, і спеціалістів (представників)підприємства. Якщо на час складання санітарно-гігієнічноїхарактеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середовища, що могли викликати профзахворювання,враховується його попередня робота, пов'язана з дієюнесприятливих виробничих факторів.У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактичнаустанова направляє працівника з відповідними документами наконсультацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Длявстановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворюванняз впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціалістз профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києваі Севастополя направляє хворого до спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів згідно з переліком, що додається до Положення.У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявністьпрофзахворювання хворий направляється до інституту медицини праціАкадемії медичних наук України (м. Київ)На кожного потерпілого від профзахворювання клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за встановленоюформою. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозупрофзахворювання повідомлення надсилається підприємству, виробничічинники якого сприяли виникненню профзахворювання, санепідстанціїта лікувально-профілактичній установі (закладу), яка обслуговує цепідприємство.Власник організовує розслідування причин кожного випадкупрофзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержанняповідомлення. Розслідування профзахворювання проводиться комісієюу складі представників: санепідстанції (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (закладу), підприємства, профспілковоїорганізації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудовогоколективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представникиінших органів.Власник зобов'язаний сприяти роботі комісії (забезпечитиприміщенням, транспортом, зв'язком) і компенсувати всі витрати,пов'язані з її роботою.
Комісія з розслідування зобов'язана:— скласти програму розслідування причин профзахворювання;
— розподілити функції між членами комісії;— розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;— провести розслідування обставин та причин профзахворювання;— скласти акт розслідування за встановленою формою, в якомунамітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання,забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які невиконали норми (правила, гігієнічні регламенти).
Акт розслідування причин профзахворювання складається комісієюз розслідування у п'яти примірниках протягом трьох діб після закінченнярозслідування та надсилається власником хворому, лікувально-
профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство,і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник актанадсилається санепідстанції для аналізу і контролю за здійсненнямзаходів. Перший примірник акта розслідування зберігається напідприємстві протягом 45 років.Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінченнярозслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали
та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням,а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущеніпорушення санітарних норм і правил, що призвели до виникненняпрофзахворювання.
Контроль за правильним та своєчасним розслідуваннямпрофзахворювань, оформленням документації, а також здійсненням заходівщодо усунення причин, які призвели до профзахворювання, здійснюютьоргани та установи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.Трудові колективи через обраних ними уповноважених з питаньохорони праці, а також професійні спілки в особі виборних органів тапредставників здійснюють громадський контроль за розслідуваннямпричин профзахворювань.Реєстрація та облік випадків профзахворювань ведетьсяу спеціальному журналі за встановленою формою:— на підприємстві та в установах санітарно-епідеміологічноїслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їх розслідування;— у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичноїкартки амбулаторного хворого.