- •Предмет і завдання картографії. Складові частини картографії. Зв’язок картографії з іншими дисциплінами
- •Поняття карти. Загальногеографічні і тематичні карти. Класифікація карт
- •Зміст та елементи географічної карти
- •Математична основа карт, її призначення та елементи
- •. Картографічні проекції. Класифікація проекцій. Способи отримання картографічних проекцій.
- •Азимутальні проекції. Характер спотворень, застосування.
- •Циліндричні проекції. Характер спотворень, застосування
- •8.Конічні проекції. Характер спотворень, застосування
- •9.Рівнокутна поперечно-циліндрична проекція Гауса-Крюгера. Характер спотворень, застосування
- •10.Способи картографічного зображення на загально-географічних та тематичних картах.
- •11.Тематичні карти, їх класифікація та призначення
- •12.Картографічна генералізація. Фактори види та шляхи здійснення генералізації.
- •13.Картографічні джерела, їх види. Аналіз та оцінка джерел, критерії оцінки. Довідково-картографічні служби України.
- •14.Етапи виготовлення карт.
- •15. Картографічні методи дослідження. Способи та методи роботи з картами.
- •16 . Процес візуалізації в цифровій картографії. Способи представлення просторової інформації в цифровій картографії.
- •17.Цифрова карта як модель географічних даних.
- •18.Структури та формати даних у цифровій картографії. Структура файлів mif, mid (Mapinfo).
- •19.Можливості програмного продукту Arc View 3.2 для цифрового тематичного картографування.
- •20.Підготовка карт до цифрування. Методика цифрування карт у Mapinfo.
Поняття карти. Загальногеографічні і тематичні карти. Класифікація карт
Карта – це зменшене, подібне та узагальнене зображення на площині, поверхні землі або інших небесних тіл та космічного простору, що побудоване за певними географічними законами за допомогою умовних знаків і показує розміщення та зв’язки різних предметів, явищ та процесів, а також їх якісні та кількісні характеристики.
Карта – одна з моделей дійсності. У залежності від того, що потрібно змоделювати, створюють різні карти. З визначення карти витікають основні властивості карти:
Математичний закон побудови – це розрахунок проекцій переходу від сферичних поверхонь до площини.
Знаковість – це використання особливої мови карти, умовних позначень, завдяки чому стає можливим зображення будь-яких територій без втрати притаманних їй ознак і тих об’єктів, що внаслідок зменшення зображення, не відобразилися; відображення кількісних та якісних характеристик.
Генералізація – процес відбору та узагальнення зображень предметів.
Системність відображення.
Елементи карти:
картографічне зображення – це всі ті об’єкти, які ми відображаємо на карті ( основні дороги,рельєф, гідрографія, рослинність ),
математична основа карт – масштаб, геодезична основа, проекція, опорна геодезична мережа. Компоновка карт – це зорієнтування та розміщення зображень відносно рамки.
Допоміжне оснащення – легенда карти, графіки для вимірів, назва карти, назва видавництва, номенклатура, рік видання, додаткові дані.
Додаткові дані – текстовий опис, профілі, діаграми, картограми, таблиці,- несуть додаткові дані.
Ознаки, за якими класифікують карти:
Масштаб: а) крупно масштабні – від 200000 і більше; б) середньо масштабні – від 200000 до 1000000; в) дрібно масштабні – менше 1/1000000.
За територіальним охопленням: карти світу, карти півкуль, карти суші, карти світового океану.
За змістом: загально географічні (оглядово топологічні, топологічні, оглядові дрібномасштабні),тематичні (суспільних та природних явищ).
За призначенням карти: науково-довідкові, навчальні, навігаційні, кадастрові, туристичні, оперативні, пропагандистські, інвентаризаційні, оціночні, рекомендаційні.
Загально-географічні карти зображають всі географічні явища: рельєф, гідрографію, рослинно-ґрунтовий покрив, населені пункти, господарські об'єкти, комунікації, кордони і таке інше. Загально-географічні великомасштабні карти, на яких зображені всі об'єкти, які є на місцевості, називаються топографічними. Середньомасштабні загально-географічні карти — це оглядово-топографічні, а дрібномасштабні загально-географічні карти — оглядові;
Карти топографічні – докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою географічних карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення.
Карта оглядова – загально-географічна або тематична карта території великих регіонів і земної кулі загалом, призначена для загального ознайомлення із зображеними на ній предметами або явищами. Карта оглядова створюється в масштабах 1:1 000000 і дрібніші.
Тематичні карти - показують розміщення, взаємозв'язки і динаміку природних явищ, населення, економіки, соціальну сферу. Їх можна об'єднати у дві групи: карти природних явищ і карти суспільних явищ.
Карти природних явищ охоплюють всі компоненти природного середовища і їх комбінації. В цю групу входять карти геологічні, геофізичні, карти рельєфу земної поверхні і дна Світового океану, метеорологічні і кліматичні, океанографічні, ботанічні, океанографічні, гідрологічні, ґрунтові, карти фізико-географічних ландшафтів і фізико-географічного районування тощо.
Карти суспільних явищ включають карти населення, економічні, політичні, історичні, соціально-географічні. Кожен з згаданих підрозділів також може ділитись. Так, економічні карти охоплюють також карти промисловості (як загальні, так і галузеві), сільського господарства, рибної промисловості, транспорту і зв'язку, тощо.
Тематичні карти – це карти, основний зміст яких визначається конкретною темою відображення якого-небудь елемента або явища.
Карти громадських явищ – політико-адміністративні, карти населення, економічні, екологічні, інфраструктури, медико-географічні.
Карти природних явищ – кліматичні, ґрунтові, ботанічні, рельєфні, геофізичні, океанографічні, ландшафтні.
Типи тематичних карт:
Аналітичні – відображають одне явище чи будь-яку одну його характеристику чи властивості. Це явище показують окремо від інших. Така карта не ставить задачу дати цілісне представлення про об’єкт. Вона відображає лише один аспект і присвячена лише йому (карта температур повітря, опади, крутизна схилу, ерозія землі). На кожній тематичній карті мають бути елементи загально-географічної карти (населені пункти, елементи гідрографії, шляхи сполучення, рослинність, рельєф). До аналітичних карт відносять галузеві карти: машинобудування і т.д.. легенди дуже прості, бо ними розглядаємо лише одне явище.
Синтетичні карти – дають цілісне зображення об’єкта чи явища, що отримане з урахуванням складових елементів і зв’язків між ними. Ці карти не мають окремих характеристик об’єкта, але дають цілісне представлення про об’єкт. Дають оцінку по комплексу показників, які спеціально розраховуються. Синтетичні карти мають детальну легенду. Недолік – користування готовими даними без можливості перевірки. Їх ще називають «карти - висновки».
Комплексні карти – поєднують зображення декількох елементів близької тематики або набір характеристик одного явища. Кожне з цих явищ показано у своїй системі умовних знаків. Показ на одній карті одного або більше показників дозволяє розглянути інформацію в комплексі, спів вставити між собою. Це: синоптичні карти, метеорологічні, що фіксують різні показники, кожний в своїх одиницях (температура, тиск і т.д.). сюди належать і топографічні карти.
Карти динаміки – відображають рух, розвиток якогось явища або процесу в часі або просторі.
Карти взаємозв’язків – передають ступінь та характер просторових зв’язків, явищ. Часто це екологічні карти.