12.Картографічна генералізація. Фактори види та шляхи здійснення генералізації.

Генералізація (рос. генерализация, англ. generalization, нім. Generalisierung f) – в картографії – процес відбору і узагальнення якісних і кількісних характеристик карти. Мета Г. – виділення основних типових рис та особливостей об’єкта у відповідності з призначенням карти, її масштабом. Г. дозволяє усунути другорядні деталі та акцентувати найбільш суттєві елементи. Вживається також адекватне – ґенералізація.

Генералізація - невід’ємна властивість всіх картографічних зображень, навіть самих крупно масштабних. Вона виявляється в узагальненні якісних та кількісних характеристик об’єктів, заміні індивідуальних понять загальними, відхід від деталей для показу головних рис просторового розміщення. Генералізація веде не тільки до виключення частини інформації, яка є на вихідному зображенні, але й до появи якісно нової інформації на генералізованій карті. При генералізації виділяються найбільш важливі риси об’єктів, головні взаємозв'язки, виділяються геосистеми все більш крупного рангу. Якість генералізації залежить від розуміння картографом суті зображуваних об’єктів та явищ, вміння відобразити головні, типові особливості.

Картографічна генералізація – це відбір та узагальнення зображувальних на карті об’єктів, масштабу, призначення, змісту та особливостям картографованої території. Суть генералізації полягає в передачі на карті основних, планових об’єктів, їх характерних особливостей та зв’язків. В ході реомізації відбивається суть якісних та кількісних характеристик об’єктів, заміні індивідуальних визначень загальними, відхід від деталей для показу головних рис просторового розміщення.

Генералізація веде не лише до виключення зображення, що є на вихідному зображенні, а й до появи якісно нової на генералізованій карті. Немає жодної карти, що не була б генералізованою.

Фактори генералізації

• Масштаб карти (обмежує кількість елементів на карті)

• Призначення карти

• Тематика карти

• Особливості картографованої території

• Вивченість території

• Оформлення карти

Види генералізації

• Узагальнення якісних характеристик (відбувається за рахунок зменшення розбіжностей в об’єктах і їх об’єднання за кваліфікаційними ознаками )

• Перехід від простого до складного (це вид пов'язаний із введенням збираючих позначень)

• Відбір (обмеження змісту карти лише тими об’єктами, які необхідні відповідно до її змісту, тематики)

При відборі користуються цензами (граничний параметр, що вказує на величину або значимість об’єктів, що залишаються на карті. Цензи визначаються кількісними та якісними показниками).

Норма відбору – це показник, що визначає ступінь відбору, середнє на одиницю площі значення об’єктів, що зберігається на карті. Норми відбору регулюють загрузку на карті. Норма відбору завжди враховує особливості території.

При цензорі відбору підхід до об’єктів індивідуальний, а норма відбору розглядає об’єкти в сукупності.

• Узагальнення контурів означає, що ми показуємо невеликих деталей, малих вигинів, але має зберігатися правдоподібність об’єкта та його типові форми.

• Об'єднання контурів (об’єднуються невеликі за розміром контури в єдине)

• Зміщення елементів зображення

• Показ об’єктів з перебільшенням

• Всі види генералізації відображуються на картах одночасно.

Головною умовою правильної генералізації є можливість порушення геометричної точності заради збереження змістової подібності (правильно передані взаємні зв’язки об’єктів та характерні особливості). Генералізація особливо актуальна для тематичних карт.