11.Тематичні карти, їх класифікація та призначення

Карта – це зменшене, подібне та узагальнене зображення на площині, поверхні землі або інших небесних тіл та космічного простору, що побудоване за певними географічними законами за допомогою умовних знаків і показує розміщення та зв’язки різних предметів, явищ та процесів, а також їх якісні та кількісні характеристики.

Карта – одна з моделей дійсності. У залежності від того, що потрібно змоделювати, створюють різні карти.

Тематичні карти - показують розміщення, взаємозв'язки і динаміку природних явищ, населення, економіки, соціальну сферу. Їх можна об'єднати у дві групи: карти природних явищ і карти суспільних явищ.

Карти природних явищ охоплюють всі компоненти природного середовища і їх комбінації. В цю групу входять карти геологічні, геофізичні, карти рельєфу земної поверхні і дна Світового океану, метеорологічні і кліматичні, океанографічні, ботанічні, океанографічні, гідрологічні, грунтові, карти фізико-географічних ландшафтів і фізико-географічного районування тощо.

Карти суспільних явищ включають карти населення, економічні, політичні, історичні, соціально-географічні. Кожен з згаданих підрозділів також може ділитись. Так, економічні карти охоплюють також карти промисловості (як загальні, так і галузеві), сільського господарства, рибної промисловості, транспорту і зв'язку, тощо.

Тематичні карти – це карти, основний зміст яких визначається конкретною темою відображення якого-небудь елемента або явища.

Карти громадських явищ – політико-адміністративні, карти населення, економічні, екологічні, інфраструктури, медико-географічні.

Карти природних явищ – кліматичні, ґрунтові, ботанічні, рельєфні, геофізичні, океанографічні, ландшафтні.

Типи тематичних карт:

• Аналітичні – відображають одне явище чи будь-яку одну його характеристику чи властивості. Це явище показують окремо від інших. Така карта не ставить задачу дати цілісне представлення про об’єкт. Вона відображає лише один аспект і присвячена лише йому (карта температур повітря, опади, крутизна схилу, ерозія землі). На кожній тематичній карті мають бути елементи загально-географічної карти (населені пункти, елементи гідрографії, шляхи сполучення, рослинність, рельєф). До аналітичних карт відносять галузеві карти: машинобудування і т.д.. легенди дуже прості, бо ними розглядаємо лише одне явище.

• Синтетичні карти – дають цілісне зображення об’єкта чи явища, що отримане з урахуванням складових елементів і зв’язків між ними. Ці карти не мають окремих характеристик об’єкта, але дають цілісне представлення про об’єкт. Дають оцінку по комплексу показників, які спеціально розраховуються. Аби розрахувати необхідний показник береться декілька параметрів, що аналізуються і прораховуються (карта типів клімату – характеризує клімат в цілому). Таких показників може бути багато. Кожний з показників входить в оцінку явища зі своєю вагою, в залежності від впливу. Синтетичні карти мають детальну легенду, аби відобразити також деякі вихідні параметри. Недолік – користування готовими даними без можливості перевірки. Їх ще називають «карти - висновки».

• Комплексні карти – поєднують зображення декількох елементів близької тематики або набір характеристик одного явища. Кожне з цих явищ показано у своїй системі умовних знаків. Показ на одній карті одного або більше показників дозволяє розглянути інформацію в комплексі, спів вставити між собою, встановити закономірність розміщення. Це: синоптичні карти, метеорологічні, що фіксують різні показники, кожний в своїх одиницях (температура, тиск і т.д.). сюди належать і топографічні карти. Іноді, на комплексних картах застосовують як аналітичні так і синтетичні показники.

• Карти динаміки – відображають рух, розвиток якогось явища або процесу в часі або просторі. Створюють їх по спостереженням, статистичним даним різних років, по порівнянню карт різних часів (ріст інфраструктури, якась динаміка, процеси).

Карти взаємозв’язків – передають ступінь та характер просторових зв’язків, явищ. Часто це екологічні карти.