14.Етапи виготовлення карт.

Основні етапи створення карти є такими:

1. Проектування змісту карти.

2. Збір, підготовка та препроцесування даних.

3. Розробка структури карти.

4. Створення карти.

5. Підготовка до видання (публікації).

Проектування змісту карти

Проектування виконується із загальних положень тематичної дисципліни та часткових положень, що витікають із характеру створюваної карти чи серії карт. При проектуванні виконуються:

1. Визначення цільового призначення і розкриття теми карти.

2. Проектування картографічної основи.

3. Розробка змісту карти і класифікація об’єктів та явищ. Визначення принципів та способів генералізації. 

4. Встановлення характеристик об’єктів чи явищ та показників, що підлягають картуванню.

Додатково, виходячи з необхідності проектування інформаційної складової, виконуються етапи:

1. Вибір класів географічних об’єктів, для яких потрібно накопичувати інформацію в БД.

2. Формалізація показників, вибір схем класифікації та кодування.

Збір, підготовка та препроцесування даних

В залежності від наповнення карти, можуть використовуватись різні типи вхідних матеріалів, які потребують різних методів підготовки:

Паперові матеріали звичайно скануються, обробляються та векторизуються (дигіталізуються) ручним, напівавтоматичним або автоматичним способом.

1. Проводиться збір, формування та верифікація баз даних.

2. Збір, верифікація та формування репрезентативних виборок для точок пробовідборів.

3. Отримання, попередня обробка та орторектифікація даних дистанційного зондування.

4. Геокодування даних, або зв’язування записів таблиці з об’єктами на карті. Ключем для зв’язування має бути певних ідентифікатор, який забезпечує однозначний зв’язок між записом в БД та об’єктом на карті. Наприклад, код КОАТУУ (код Класифікатору об’єктів адміністративно-територіального устрою України), забезпечує унікальну ідентифікацію кожного адміністративного об’єкту України рівнів область-район-населений пункт.

Розробка структури тематичних карт

Цей етап визначає способи відображення, структуру карти та визначає техлологічні способи побудови карти:

1. Проектування способів картографічного відображення, системи умовних знаків та легенди.

2. Проектування оформлення карти.

3. Проектування технології виконання робіт по створенню оригіналів та способів видання карти.

4. Розробка ескізів, макетів і вихідного оригіналу картографічного змісту.

Створення карт

Після виконання попередньої задачі, згідно визначених умов, створюються карти. Цей етап включає:

1. Створення базової карти-основи. Типові географічні основи є “каркасом” карт і несуть уніфікований набір інформації для певного тематичного розділу та масштабу карт.

2. Створення карт включає в себе створення атрибутивної та геометричної складової карти. Атрибутивна складова забезпечує функціїї пошуку ідентифікації та опису об’єктів. Геометричною складовою являються картогарми, картодіаграми, значки, підписи та інші компоненти, які забезпезпечують візуальне сприйняття карти.

Підготовка до видання (публікації)

Під виданням (публікацією) карти розуміється представлення карти користувачеві у найбільш зручному вигляді. Сюди може бути включено:

1. Підготовка друкованої версії.

2. Підготовка Internet (Web) версії.

3. Включення карти в інформаційно-пошукову картографічну систему (електронний атлас).

1.Картографічні методи дослідження. Способи та методи роботи з картами.

1. Процес візуалізації та способи представлення просторової інформації в цифровій картографії.

2. Цифрова карта як модель географічних даних.

3. Структури та формати даних у цифровій картографії. Структура файлів MIF, MID (Mapinfo).

4. Можливості програмного продукту Arc View 3.2 для цифрового тематичного картографування.

5. Підготовка карт до цифрування. Методика цифрування карт у Mapinfo.

Основні вимоги, що пред’являються до оригіналів:

• Строга відповідність до оригіналу в затвердженій програмі карти.

• Відповідність графічного та кольорового оформлення, прийнятим умовним знакам та вимогам редакційних документів.

• Висока якість графічного оформлення, чіткість розташування елементів змісту та підписів.

• Узгодженість елементів змісту карт.

Видавничі оригінали готують в програмах Adobl ілюстратор або CORALDROW. В цих програмах створюються рамки карт, далі імпортується векторний складальний оригінал з цієї програми, в якій був створений, наносяться підписи. Кольори наносяться ті, що визначені для майбутньої карти; робиться компоновка; розробляється легенда, схеми, таблиці. Врізки – все, що має бути на карті. Далі, підготований видавничий оригінал, виводиться на плотер або принтер. Коректор, а потім редактор карти, уважно продивляються отриманий видавничій оригінал. Якщо зауважень немає – друк.

Файл видавничого оригіналу зберігається у форматі POSTSKRIPT. Цей формат видавничих систем призначений для виводу на друк для коро поділу та растрування.

Кольороподіл – це розбиття єдиного файлу на окремі кольороподілені файли, кількість яких відповідає кількості базових елементів.

Растрування – це відтворення всієї гами кольорів та відтінків шляхом створення полу тонових точак, які представляють собою упорядковану сітку квадратів і кожна точка друкується в середині цієї сіточки.

Файл майбутньої карти зберігається у форматі PS передається у репроцентр на растрування та кольороподіл.

Основне завдання репропрограм:

• Перетворення кольорів у моделі RGB у модель ЦМУ.

• Перетворення файлів друку у файли растрового формату – растрування.

• Передача растрових файлів до фото наборного апарату і виведення даних та отримання фотонабірних плівок.

Файл, який ми отримаємо після репроцентр – біт-карта – це растрова полу тонова матриця по кожному кольору, причому, точкові растри різних кольорів розвернуті один відносно одного під кутом. Це зроблено для того, щоб точки різних кольорів не накладалися один на одного, а розташовувалися поряд.

Після того, як створено файл з біт-карти, його відправляють на фото автомат. Звідки виходить 4 плівки базових кольорів. На кожній плівці по краям є мітки, для контролю суміщення зображення. Далі плівки передаються до друкарні, де з них робляться друковані форми. В основному, для друку використовують офсетний спосіб друку.

Друкарська форма – це алюмінієва пластинка з гідрофобними та гідрофільними елементами. Алюмінієва пластинка покрита світлочутливим шаром. На неї кладуть плівку і зверху засвічують пластинку. Через місця на плівці, де немає зображення, проходить світло і руйнує світлочутливий шар. Там, де є зображення, світлочутливий шар залишається. Далі, ця частина проявляється світлочутливими розчинами. Далі вставляється у друк машинки і проганяється папір.

Після підготовки форми, робочий оригінал перевіряється і т.д. потім затверджується і далі – друк тиражу.