Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Картографія.docx
Скачиваний:
36
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
112.54 Кб
Скачать

13.Картографічні джерела, їх види. Аналіз та оцінка джерел, критерії оцінки. Довідково-картографічні служби України.

Карт-чними джерелами наз. карт-чні твори або ін. документи, в тому числі статистичні, які потрібні для складання та оновлення карт. До них належать:

  • астрономо-геодез. дані – рез-ти астроном., гравіметричн. вимірів, дані тріангуляції, полігонометрії, нівелювання, дані GPS. В основному це т., визначені плановим та висотн. положенням. Вони необхідні для обчислення фігури З., розрахунку параметрів земн. ел-да, для прив’язки всіх топ. та тематичн. зйомок, створення координатної основи карт. Пункти держ. геодез. мережі є одним з осн. ел-тів математ. основи карт.

  • загальногеографічні карти – використ. в якості основи б.-я. карт. Вони є надійними і достовірними джерелами, т. як по єдиним держ. інструкціям в стандартн. с-мі умовних знаків і з визначеною точністю. Вони відіграють роль каркаса, відносно якого наноситься та узгоджується інф-ція на карті;

Начало формы

  • тематичні карти є осн. джерелом для створ. тематичн. карти. Вони служать для створення карт тієї ж тематики, але більш дрібного масштабу, а також для створ. карт ін. тематики. Сюди належ. рез-ти польових тематичн. зйомок (абриси, схеми, плани)

  • кадастрові дані з документальною точністю відображ. розміщення, кількісні та якісні показники, дають ек. та соц.-ек. оцінку, мають рекомендації по рац. використ. та охороні природних ресурсів;

  • дані ДЗ, аеро- та косм. зйомки – головні якості цих матеріалів – їх висока детальність, відображ. великих тер-рій, можливість отримання повторних знімків на цій же тер-рії. Їх використ. для складання та оновлення топ. та тематичн. карт, для картографування маловивчених та недоступних районів;

  • дані натурних спостережень – спостереження можуть бути точкові (викон. в окремих пунктах, на свердловинах, станціях), маршрутні (виконуються вздовж вивчаємого об’єкта) і площадні (розповсюджені на всю тер-рію). Стаціон. пункти спостережень встановл. на довгий строк: геофіз., метеоролог., океанограф. станції. На них регулярно роблять виміри;

  • ек.-статичні дані – до них належ. матеріали держ. статистики. Робиться збір, зберігання та обробка і розповсюдження даних держ. статистики. При створення карт соц.-ек. тематики статистичні дані є осн. джерелами для відображ. розвитку пром-ті, с/г, транспорту, фінансів, населення і т.д.

  • літературні джерела – текстові, літературно-географ. описи, звіти, монографії. Вони дають можливість оцінити якість існуючих карт, географ. достовірність, а також доповнюють та уточнюють.

За ступенем використ. карт-чні джерела можна поділ. на основні (для зображ. осн. змісту), додаткові (для доповнення і уточнення осн. змісту), допоміжні, довідкові (для заг. ознайомлення). За точністю карт-чні джерела поділ. на точні (точність джерел відповідає точності карти) та неточні (коли відповідності немає)

Аналіз і оцінка джерел – визнач. якості та придатності карт-чних матеріалів для вирішення конкретних задач.

Осн. критеріями при оцінці є :

  1. оцінка математ. основи карти – правильність вибору масштабу, проекції; визнач. величини і хар-ру спотворень; можливість використ. даної карти для вим-нь заданої точності;

  2. достовірність карти – правильна генералізація карти, встановлення правильності передачі існуючих просторових зв’язків між об’єктами, їх кількісні та якісні хар-ки;

  3. повнота відображення – в залежності від признач. карти і від вивченості явищ та об’єктів. Найбільш повна інф-ція на достовірних картах;

  4. сучасність карти – різні ел-ти карти старіють різн. темпами. Для визнач. ступеня старіння ведеться чергова карта. Старіння тематичн. карт залеж. від накопичення нових знань;

  5. геометр. точність об’єктів в плані і по висоті – хар-є велич. похибок, які виник. при вимірах довжин, площ по картах. Ці похибки пов’язані з точністю розташування пунктів ДГМ, з велич. спотворень, які дає проекція карти;

  6. якість оформлення та якість друку – почин. з визнач. легкості сприйняття, розпізнавання об’єктів, естетичності;