- •1.Основні тенденції сучасної освіти.
- •2.Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •3.Емоційно – вольові психічні процеси.
- •4.Психічні стани особистості.
- •5. Методи виховання.
- •6. Мислення. Форми мислення і його різновиди.
- •7. Уява і її характеристики. Види уяви
- •8.Відчуття, їх властивості та види.
- •9.Сприймання, види і властивості.
- •10.Принципи навчання
- •11.Задатки і здібності.
- •12.Загальна хар. Пізнавальних психічних процесів.
- •14.Типи темпераменту:
- •15.Характер та його структура
- •17. Нормативна база освіти
- •18.Зміст освіти. Принцип його побудови.
- •19.Закон України “Про освіту”. Система освіти в Україні.
- •20. Освіта як багатоаспектне поняття
- •23.Система педагогічних наук.
- •24. Педагогіка і її основні категорії.
- •27. Пам'ять і її види.
- •30.Зміст виховання.
24. Педагогіка і її основні категорії.
Педаго́гіка— наука про виховання, освіту й навчання підростаючого покоління. Педагогіка (грец. paidagogike), наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність по формуванню людини, про зміст, форми і методи виховання, освіти і навчання. Основними категоріями педагогіки є: -формування особи, -виховання, -освіта, -навчання.
Під формуванням особи розуміється процес становлення людського індивідуума під впливом як цілеспрямованих впливів (виховання у власному сенсі слова), так і різноманітних, нерідко суперечливих впливів навколишнього середовища. Власне виховання позначає цілеспрямовану діяльність суспільства і сім'ї по формуванню всесторонньо розвиненої людини .У понятті «виховання» зазвичай виділяють компоненти — формування світогляду, розумове, етичне, трудове, естетичне і фізичне виховання. Під освітою розуміється процес і результат засвоєння системи знань, вироблення умінь і навиків, що забезпечує певний рівень розвитку пізнавальних потреб і здібностей людини та її підготовку до того або іншого виду практичної діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну освіту. Загальна освіта забезпечує кожній людині такі знання, уміння і навики, які необхідні йому для всестороннього розвитку і є базовими для отримання надалі спеціальної освіти, що має на своїй меті підготовку до професійної діяльності. Найважливішим засобом освіти і виховання є навчання, під яким розуміється процес передачі і активного засвоєння знань, умінь і навиків, а також способів пізнавальної діяльності, необхідних для здійснення безперервної освіти людини.
25. Цілі процесу навчання |
Ціль навчання — це ідеальне мисленнєве передбачення кінцевого результату процесу навчання, це те, до чого прагнуть педагог і учні. Загальну мету освіти, як уже було зазначено, визначає суспільство. Вона відображається в державних документах, а потім конкретизується в програмах з окремих навчальних предметів, підручниках, навчальних посібниках для учителів, дидактичних матеріалах для учнів. Крім загальної мети, цілей навчання з окремого предмета, до кожного заняття учитель визначає завдання. Організація процесу навчання найперше пов'язана з чітким визначенням його цілей, а також усвідомленням і прийняттям їх учнями. Цільові установки навчання спричиняють розуміння школярами суті і способів організації навчально-пізнавальної діяльності, суттєво впливаючи на її активізацію. Як у процесі навчання, так і при проведенні кожного навчального заняття реалізуються три основні групи взаємопов'язаних цілей. До першої з них належать цілі навчальні: оволодіння знаннями, уміннями, навичками; до другої — цілі розвиваючі: розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості; до третьої — цілі виховні: формування наукового світогляду, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо. Це означає, що проектуючи проведення навчального заняття, педагог повинен чітко визначити завдання навчання, розвитку та виховання. При цьому він конкретизує рівень, на якому будуть здійснюватися цільові установки: загальне ознайомлення з новою темою, засвоєння теоретичного аспекту матеріалу, що вивчається, формування практичних умінь і навичок, перевірка знань і под. Доведення до свідомості учнів завдань навчального заняття збільшує можливість активізації пізнавальної діяльності школярів, їх свідомої і послідовної праці протягом усього заняття. |
26. Поняття про методи навчання. Їх класифікація.
В педагогічній практиці метод – впорядкований спосіб діяльності з досягненням навчально-виховних цілей. Методи навчання – це способи співдіяльності викладача і учнів, направленої на розв'язок задач навчання (дидактичних задач) і дає позитивні наслідки у засвоєнні знань учнями.
Таким чином, поняття методу навчання відображає:
Способи навчальної роботи викладача і способи навчальної роботи учнів у їх взаємозв'язку
Специфіку їх роботи по досягненню різних цілей навчання
Найбільш ранньою класифікацією методів навчання є їх поділ на методи роботи вчителя (наприклад, розповідь, пояснення) і методи роботи учнів (вправи, самостійна робота). Поширеною також є класифікація методів навчання за джерелами отриманих знань. У відповідності до такого підходу можна віділити:
Словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, коментоване читання тексту підручника)
Наочні методи (метод ілюстраційб метод демонстрацій, екскурсія, спостереження)
Практичні методи (вправи, лабораторні і практичні роботи)
Проблемно-пошукові (висунення проблеми перед учнями, створення проблемної ситуації, розв'язання заданої проблеми, вибір оптимального шляху розв'язання проблем)
Індуктивно-дедуктивні (базуються на думці учня - сприймання матеріалу, порівняння, узагальнення, оцінка фактів, явищ, встановлення причинно-наслідкових зв'язків).