3. Використання комп’ютерних вправ для формування компетенції у письмі

Підвищити ефективність навчання ПМ можливо лише за умови використання вправ, створених на основі сучасних досягнень методики і суміжних наук. Одним із способів оптимізації процесу оволодіння компетенцією у письмі є вибір і методично обґрунтоване використання технічних засобів навчання (ТЗН) і, зокрема, комп’ютерних вправ.

Перспективність застосування комп’ютерних технологій у навчанні іноземних мов сьогодні не викликає заперечень. У працях низки вітчизняних та зарубіжних дослідників підкреслюються численні переваги навчання з використанням комп’ютера, пов’язаних з його технічними можливостями, а саме можливість реалізувати індивідуалізацію та диференціацію навчання [38; 109; 120; 151; 173; 167], підвищення швидкості та об’єктивності контролю [18; 139], можливість організувати самоконтроль та самоперевірку навчальних досягнень студентів [111; 136; 167], підвищення мотивації навчальної діяльності [140; 156; 168; 185], оптимізація роботи студента [52; 154] та звільнення викладача від рутинних операцій [1; 53; 109]. Сукупність переваг комп’ютеризованого навчання дозволяють говорити про його великий потенціал в організації самостійної роботи студентів, що у світлі приєднання України до Болонського процесу набуває особливого значення.

Поряд з перевагами вчені відмічають низку об’єктивних та суб’єктивних недоліків у використанні комп’ютерних програм для навчання іноземних мов. Особливо помітним серед об’єктивних недоліків є обмеженість технічних можливостей сучасних комп’ютерів, що полягає у нездатності програм оцінити оригінальне рішення, яке не співпадає із закладеним у програму варіантом [75; 137 та ін]. Впродовж певного періоду іншою перешкодою на шляху впровадження у навчальний процес комп’ютерних матеріалів вчені вважали необхідність переходу від лінійної, закладеної в генетичну пам'ять людини, до нової, машинної форми моторики. Зокрема, для взаємодії з комп'ютером користувачеві необхідно оволодіти основами друку на комп'ютерній клавіатурі, вивчити призначення функціональних ключів на клавіатурі, оволодіти навичками маніпулювання "мишкою" або джойстиком. Проте зазначена перешкода на сьогодні втрачає актуальність, оскільки з кожним роком рівень оволодіння учнями загальноосвітніх шкіл комп’ютерною грамотністю зростає, а відтак відсоток абітурієнтів, які не володіють машинною формою моторики, поступово зменшується. Студенти, які на початковому етапі здобуття вищої освіти все ще відчувають певний психологічний дискомфорт при роботі з комп’ютером, мають можливість подолати ці труднощі під час передбаченого навчальними планами курсу комп’ютерної грамотності.

До суб’єктивних недоліків комп’ютерних матеріалів, що перешкоджають комп’ютеризації навчання іноземних мов, дослідники [22; 100; 144 та ін.] відносять, по-перше, недостатню кількість таких комп’ютерних навчальних програм, які б відповідали сучасним досягненням педагогічної науки стосовно навчання іноземних мов та використання у навчальному процесі технічних засобів. Джерелом низької забезпеченості навчального процесу програмованими навчальними комп’ютерними матеріалами є значна витрата часових ресурсів кількох спеціалістів для підготовки програмного продукту. За спостереженням І. П. Підласого, розробка програми для комп’ютерної підтримки навчальної діяльності впродовж сорока п’яти хвилин вимагає понад ста годин напруженої праці кількох фахівців: методиста, психолога, програміста, сценариста та ін. [109: 6].

Серед інших суб’єктивних перешкод називають неповне використання в організації взаємодії користувача з комп’ютерною програмою навіть наявного технічного потенціалу комп’ютера, внаслідок чого робота з комп’ютером не завжди забезпечує помітне зростання ефективності навчання у порівнянні з виконанням вправ без комп’ютера.

Тому розробка комп’ютерних навчальних матеріалів вимагає узгодження програмного продукту з теоретичними положеннями щодо застосування технічних засобів у навчанні іноземних мов, а також аналізу тих можливостей комп’ютера, на які повинен спиратися діалог студента з навчальною програмою для досягнення максимальної ефективності вправляння.

Урахування у комп’ютерних вправах досягнень сучасної педагогічної науки передбачає, перш за все, відповідність вправ загальнодидактичним принципам та принципам використання технічних засобів, а також окреслення функцій, які програма повинна виконувати у навчальному процесі.

Спираючись на дослідження вчених, роботи яких торкаються питання використання технічних засобів навчання для вивчення іноземних мов [45; 71; 75; 120, 136 та ін.] вважаємо доцільним звернути особливу увагу на такі принципи, як:

• принцип обумовленості;

• принцип необхідності;

• принцип інформативності;

• принцип надійності;

• принцип мінімізації негативного впливу на здоров’я користувача.

Відповідно до першого з перерахованих принципів, використання комп’ютерних навчальних програм доцільно лише за умови відповідності її матеріалів змісту, меті та етапу навчання.

Принцип необхідності трактується в зв’язку із забезпеченням підвищення ефективності навчання щонайменше за одним із перерахованих нижче параметрів:

• активізація мовленнєвої діяльності;

• полегшення роботи студента або викладача;

• скорочення часу навчання.

Якщо комп’ютерні матеріали не сприяють підвищенню якості навчання за жодним із перерахованих критеріїв, вони не задовольняють вимог принципу необхідності, а відтак не можуть бути застосованими в навчанні.

Принцип інформативності передбачає надання максимальної кількості необхідної інформації за мінімальний проміжок часу. Принцип надійності вимагає експертної перевірки кожної програми перед її застосуванням у навчальному процесі, а також ретельної підготовки комп’ютерної техніки перед кожним заняттям.

Організація роботи студентів з комп’ютерами вимагає також дотримання принципу мінімізації негативного впливу на здоров’я студентів. Під час роботи з комп’ютером спостерігається підвищена інтелектуальна стомлюваність студентів, тому часове дозування роботи з КВ є важливою умовою ефективності навчання. Відтак тривалість роботи з комп’ютером не повинна перевищувати 40 хвилин [55: 13].

Створена відповідно до перерахованих принципів КНП для формування компетенції у письмі виконує низку функцій, серед яких провідними є моделююча, навчальна, мотивуюча, індивідуалізуюча та контролююча.

Ситуація письмового спілкування засобами приватного листа не передбачає безпосередньої присутності партнера по комунікації. Натомість необхідними складниками ситуації спілкування виступають тексти та / або події. Пред’явлення програмою текстів / фрагментів текстів уявних партнерів по комунікації або інформації про події у їх житті поряд з наданням комунікативного завдання забезпечує умови для моделювання ситуації спілкування і, таким чином, реалізації комп’ютерною вправою моделюючої функції.

Навчальна функція КВ реалізується завдяки пред’явленню мовного та мовленнєвого матеріалу у формі вправ та забезпеченні вмотивованого багаторазового повторення однотипних дій та операцій з метою формування мовних навичок та розвитку мовленнєвих умінь.

Мотивуюча функція КВ може розглядатися у кількох ракурсах. По-перше, комп’ютер як технічний засіб навчання усе ще може сприйматися як щось нове і незвичне, і тому на перших заняттях з комп’ютерною програмою у більшості студентів спостерігається інструментальна мотивація, що полягає у позитивному ставленні до запропонованих нових форм роботи. Проте така мотивація є нестійкою і з оволодінням прийомами роботи із цим засобом зникає. По-друге, завдяки присутності формальної оцінки навчальної діяльності, яку, за умови відповідним чином запрограмованого зворотного зв’язку, надає програма, у студентів можуть активізуватися мотиви досягнення. І по-третє, методично виважена та технічно обґрунтована КВ може сприяти активізації пізнавальних мотивів. Для цього навчальні матеріали КВ повинні відповідати перерахованим вище вимогам до технічних засобів навчання, дидактико-методичним принципам навчання іноземних мов (посильності, новизни, наочності, інтегрованості, активності тощо), а також характеризуватися якостями, які викликають у студентів почуття впевненості та позитивні емоції:

• комфортність користування (прозорість та чіткість структури, відповідне графічне оформлення);

• наявність зворотного зв’язку;

• оптимальна візуалізація, яка викликає позитивні естетичні емоції та допомагає виконувати навчальні завдання;

• забезпечення повторюваності матеріалу завдяки циклічній прогресії в його розподілі;

• наявність інтелектуальних завдань, які стимулюють мовний і професійний інтерес;

• інформативність, достовірність та відносна актуальність матеріалів;

• дружній стиль спілкування навчального матеріалу зі студентом [15: 56].

Індивідуалізуюча функція КВ досягається завдяки варіюванню окремих параметрів роботи з навчальними матеріалами залежно від потреб користувача. До таких параметрів належать:

• послідовність виконання пропонованих завдань;

• час виконання та кількість спроб;

• обсяг допомоги та надання консультуючої інформації;

• засоби ведення діалогу з комп’ютером.

За можливістю варіювати послідовність виконання пропонованих завдань навчальні програми розподіляються на три типи: автопілот, студент-пілот, комбіновані [55: 23]. Під час роботи з програмою типу автопілот студент повинен проходити матеріал крок за кроком у визначеній автором послідовності. Комбіновані навчальні програми дозволяють студенту варіювати послідовність виконання груп вправ, але всередині групи від студента вимагається дотримання встановленої автором послідовності роботи. Програми типу студент-пілот дозволяє користувачу самому визначати послідовність проходження блоків програми.

Можливість адаптувати час виконання завдань до швидкості роботи користувача притаманна більшості навчальних програм. Кількість спроб в навчальних програмах є також нефіксованою, але в програмах типу автопілот та комбінованого типу повторення окремої вправи може бути незручним через необхідність повторити всі вправи, що передують їй.

Обсяг допомоги та можливість надання консультуючої інформації безпосередньо залежить від способу обробки програмою дій користувача, про що мова піде далі.

Засоби ведення діалогу з комп’ютером належать до технічних параметрів програми і забезпечують зовнішню зручність роботи з програмою. Надання користувачу кількох способів здійснення певної дії (наприклад, переходу до наступного завдання) сприяє позитивному сприйняттю комп’ютерного навчання і здійснює опосередкований вплив на ефективність навчання.

Контролююча функція комп’ютерної вправи тісно пов’язується реалізацією зворотного зв’язку на основі обробки програмою відповіді користувача в процесі виконання комп’ютерної вправи.

За часом реалізації зворотний зв’язок підрозділяється на поточний та кінцевий стосовно кожної окремої комп’ютерної вправи або групи вправ. Поточний зворотний зв’язок пов’язується з кожним кроком у виконанні вправи, коли програма по-різному реагує на правильну і неправильну дію користувача. По завершенні виконання вправи програма може пропонувати кінцевий зворотний зв’язок, що реалізується у формі пред’явлення результатів виконання засобами нарахування балів, підрахунку процентного співвідношення правильних і неправильних відповідей, рекомендацій щодо подальшої роботи. За умови збереження програмою даних кінцевого зворотного зв’язку викладач отримує об’єктивну інформацію про роботу студента з матеріалами комп’ютерної програми.

Як показує перелік, функції комп’ютерних матеріалів в процесі навчання іноземної мови певною мірою дублюють функції викладача. Але на сьогоднішній день вчені одностайно погоджуються, що жодна комп’ютерна програма не може повністю замінити викладача, в той час як використання комп’ютера дозволяє викладачеві виконувати свої функції більш ефективно. Перш за все, частково передаючи функцію контролю машині, викладач виступає в ролі не наглядача, а учасника спілкування та помічника, що позитивно впливає на атмосферу заняття, усуває нервове напруження та стрес студентів. Забезпечення комп’ютерною програмою функцій навчання та контролю дозволяє винести частину однотипних вправ етапу тренування у спілкуванні на самостійне опрацювання, не залишаючи студента без допомоги, що сприяє підвищенню ефективності позааудиторної роботи та надає можливість використати аудиторний час більш раціонально.

Повнота реалізації функцій КВ у процесі навчання іноземних мов визначається формою взаємодії користувача з програмою, способи організації якої розглянемо далі.

Діалогічна взаємодія студента з комп’ютером є необхідною передумовою ефективного використання комп’ютерної вправи, яка дозволяє говорити про низку переваг цього засобу навчання порівняно з іншими [76: 4]. На основі аналізу наукової літератури та доступних нам комп’ютерних програм можна стверджувати, що на сьогоднішній день типовою структурою діалогу студента з комп’ютерною програмою є така: пред’явлення інформації (стимулу) програмою – реакція користувача – реакція програми. Відтак вправа у комп’ютерній програмі складається з кількох „діалогічних єдностей“, або кроків програми. Розглянемо перераховані складники кроків у комп’ютерній вправі та способи їх реалізації більш детально з точки зору використання у навчанні письма.

Сучасні можливості комп’ютерної техніки і, зокрема, засоби мультимедіа дозволяють пред’являти статичне та рухоме зображення, графіку та тексти. Останні можуть подаватися для сприйняття як через зоровий, так і слуховий канал. Проте специфіка письмового спілкування засобами приватних листів, яка у більшості реальних ситуацій полягає в отриманні стимулу мовлення через зоровий канал, дозволяє говорити про доцільність статичного пред'явлення текстової інформації у відповідних комп’ютерних вправах.

На основі пред’явленої інформації користувач здійснює певну мовленнєву дію, результати якої необхідно ввести у програму. Відмежовуючись від усномовленнєвої реакції як нетипової для письмового спілкування, способи реагування користувача на пред'явлений комп'ютерною програмою стимул можна об’єднати у дві групи: обмежена конструйована відповідь та вибіркова відповідь.

Спираючись на розроблену в сучасній теорії тестування типологію відповідей зазначимо, що під обмеженою конструйованою відповіддю ми розуміємо відповідь обсягом від одного слова до окремого словосполучення, яка формулюється студентом самостійно. Кількість правильних варіантів обмеженої конструйованої відповіді є лімітованою і визначається мовленнєвою ситуацією, що відрізняє обмежену конструйовану відповідь від вільно конструйованої, у якій кількість правильних варіантів відповіді не обмежується [107: 150]. Обмежена конструйована відповідь у КВ передбачає введення слів або словосполучень засобами друку на клавіатурі.

У вибірковій відповіді користувачеві необхідно обрати правильний з двох або більше альтернативних варіантів, запропонованих у робочому вікні програми. Для цього можна застосовувати маніпулятор „мишка“, покрокові ключі на клавіатурі або джойстик. За свідченнями вчених, найшвидше і найлегше відбувається оволодіння "мишкою", оскільки оперування цим маніпулятором імітує невербальні дії людини, які вказують на здійснення вибору [75: 129].

Здійснення реакції комп’ютерної програми на введену користувачем інформацію визначається запрограмованим способом обробки відповіді. На сьогоднішній день у науковій літературі [55; 120] описано такі способи:

• порівняння з еталоном;

• встановлення часткового збігу;

• антиципація;

• граматичний аналіз відповідей.

Останній з перерахованих способів пов’язується зі створенням штучного інтелекту і, враховуючи реальний рівень розвитку комп’ютерної техніки, розглядається в методичній літературі лише гіпотетично [55: 42]. Три інші способи використовуються у комп’ютерних вправах з жорстко регламентованою відповіддю.

Порівняння з еталоном передбачає співставлення відповіді користувача з варіантом, закладеним у програму, та повідомлення результату. У випадку розбіжності відповіді та еталона програма повідомляє про неправильність виконання завдання. Поряд з повідомленням про помилку програма може пред’явити заохочення зробити наступну спробу, запропонувати допомогу у вигляді інструкції, списку слів, таблиці тощо або надати правильну відповідь. Головним недоліком цього способу обробки відповіді є відсутність аналізу причини помилки і неможливість вказати напрямок пошуку правильної відповіді.

Спосіб встановлення часткового збігу має дві фази. Спочатку відповідь порівнюється з еталоном, потім у випадку розбіжності система відмічає певними знаками місця невідповідності. Недоліком цього способу реагування вважається нездатність машини відрізнити значимі помилки від механічних описок.

У випадку організації обробки відповідей способом антиципації в програму закладаються не тільки правильні відповіді, а й типові варіанти помилок. Якщо відповідь співпадає з передбаченим варіантом хибної відповіді, програма повідомляє про характер помилки і шляхи її виправлення. Обмеженням цього способу є неможливість передбачити всі варіанти помилок у разі введення відповіді через клавіатуру.

Для повідомлення результату обробки програмою відповіді користувача використовуються такі способи:

• графічне повідомлення;

• виконання/ невиконання програмою очікуваної дії;

• вербальне повідомлення.

Для покрокового зворотного зв'язку найбільш раціональними способами є графічне повідомлення та виконання/невиконання програмою очікуваної дії внаслідок мінімальних витрат часу на їх сприйняття. Вербальне повідомлення є більш доцільним для повідомлення програмою про результат виконання усієї сукупності кроків певної вправи.

Спосіб аналізу відповіді користувача визначає обсяг допомоги, яку програма може надати у випадку введення неправильної відповіді. У різних комп’ютерних вправах допомога може надаватися такими способами:

• надання правила-інструкції використання певного мовного або мовленнєвого явища;

• надання таблиці;

• надання допомоги засобами графічної або вербальної семантизації явища;

• надання пояснень, чому обрана відповідь є неправильною;

• надання допомоги у формі частини слова;

• надання допомоги у формі частини речення;

• надання правильної відповіді;

• без надання допомоги.

По завершенні виконання комп’ютерної вправи користувач може отримати формальний результат вправляння, залежно від якого вправи поділяються на такі групи:

• з нарахуванням балів;

• з визначенням проценту правильних відповідей;

• з фіксацією часу вправляння;

• без фіксації формального результату.

На основі прогнозованого формального результату в програму можуть бути введені коментарі стосовно успішності виконання вправи і рекомендації щодо подальших навчальних дій.

Якщо вправа не передбачає фіксації формального результату, по її закінченні студент може отримувати коментар-узагальнення, що забезпечить відчуття завершеності навчальних дій.

Значний потенціал для реалізації програмою функції контролю є збереження формальних результатів вправляння у спеціальній базі даних. Можливість переглянути попередні результати дозволяє студенту прослідкувати власний прогрес в оволодінні навчальним матеріалом, а викладачу – отримати об’єктивні дані про роботу кожного студента.

Як видно з наведеного аналізу, сучасні комп’ютерні технології мають великий потенціал для підтримки процесу навчання іншомовного писемного мовлення. Проте реалізація цих можливостей залежить перш за все від методичних якостей КВ, її відповідності конкретним цілям і умовам навчання. Розробка КНП, яка сприяла б реалізації завдань навчання студентів-філологів англомовного писемного спілкування, розглядається у другому розділі цього дослідження.