Тема 1 (6 год) Художні особливості й тематичне багатство лірики Лесі Українки (1871-1913)

1. Ідейно-філософське та громадсько-політичне становлення Лесі Українки. Еволюція творчої особистості.

2. Революційно-патріотичні мотиви, заклик до боротьби проти усіх форм рабства у поезіях “Сontra spem spero”, “Досвітні огні”, “Товаришці на спомин” та ін.

3. Утвердження ролі слова як зброї у визвольній боротьбі народу (“Слово, чому ти не твердая криця”, “Де поділися ви, голоснії слова…”, “Поет під час облоги” та ін.).

4. Уславлення творчого генія народу (“Напис в руїні”). Патріотичний пафос, біблійні мотиви віршів “І все-таки до тебе думка лине”, “Сльози-перли”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль”.

5. Тонке змалювання краси природи та могутньої сили кохання у ліриці Лесі Українки. Поезія в прозі “Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами”.

6. Поетичний стиль Лесі Українки. Багатство художніх прийомів, ритміки і римування, жанрово-композиційне розмаїття лірики.

Література:

Основна:

1. Мороз М.О. Літопис життя та творчості Лесі Українки. – К., 1992.

2. Міщенко Л.І. Леся Українка: Пос. для вчит. – К., 1986.

3. Аврахов Г.Г. Художня майстерність Лесі Українки-лірика. – К., 1964.

Додаткова:

4. Ломонос Є.О. Вивчення творчості Лесі Українки. – К., 1987.

5. Одарченко П. Леся Українка: Розвідки різних років. – К., 1994.

Тема 2. Огляд поетичної творчості м.Вороного (1871-1938) (4 год)

Мета: виявити особливості поетичної спадщини Миколи Вороного, ідейно-художні та настроєві домінанти, місце та значення його лірики й літературно-критичних праць в історії вітчизняного письменства; поглибити уявлення студентів про модерністські пошуки в літературі межі ХІХ-ХХ століть.

ПЛАН

1. М.Вороний – один із зачинателів модернізму в українській літературі. Вороний і символізм.

2. Основні мотиви лірики поета:

а) соціально-патріотичні поезії (“На Тарасовій панахиді”, “Осокорі”, “Лемент”; зб. “З хвиль боротьби”, “De mortius”, “Роки”);

б) краса кохання у ліричних щоденниках “За брамою раю” і “Разок намиста”. Типологічна близькість до циклу “Зів’яле листя” І.Франка;

в) пейзажна лірика Вороного, роздуми про сутність людського буття (“Хмари”, “Соловейко”, “Блакитна панна”; “Vae victus”).

3. Ідейно-художній аналіз поеми “Євшан-зілля”.

4. Пошуки М.Вороного в галузі художньої форми. Розмаїття строфічної будови віршів, системи образотворення, римування. Звукопис, музичне оформлення поезії.

5. М.Вороний – літературний критик.

ЗАВДАННЯ: самостійно цілісно проаналізувати вказані поезії.

Література

1. Вервес М.К. Микола Вороний // Вороний М. Поезії. Переклади. – К., 1996. – С.5-24.

2. Гаєвська Н.М. Микола Вороний // Живе слово. – Кн.1. – К., 1997. – С.81-90.

3. Градовський А.В. “З Верленом зближувала мене “естетика страждання”, що шукала виходу в поезії…” Поль Верлен і Микола Вороний // Зар. літ. в навч. закл. – 1997. - № 10. – С.5-9.

4. Кузьменко В.І. Микола Вороний // Гроно нездоланих співців. – К., 1997. – С.16-26.

5. Лесик В. Поетична спадщина Миколи Вороного // Дивослово. – 1994. - №12. – С.5-8.