- •Дм №3. Вивчення біографії письменника в школі
- •1. Значення вивчення біографії письменника в школі.
- •2. Принципи вивчення біографії письменника в школі.
- •3. Шляхи (послідовність) вивчення біографії письменника в школі.
- •4. Джерела вивчення біографії:
- •6. Особливості вивчення біографії письменника в середніх і старших класах.
- •7. Форми та методичні прийоми вивчення біографії письменника:
3. Шляхи (послідовність) вивчення біографії письменника в школі.
Біографія письменника розглядається перед вивченням творчого шляху (художнього твору) – на етапі підготовки до сприйняття, в разі випереджального читання (в старших классах) – перед текстуальним аналізом твору. Доцільність такого шляху (Маранцман): 1) якщо після написання твору не відбулося суттєвих змін у світогляді та творчій манері письменника; 2) якщо твір, що вивчається текстуально, завершує творчу еволюцію письменника, хронологічно завершує його творчий шлях («Герой нашого часу» М.Лермонтова, «Вишневий сад» А.Чехова).
Біографія письменника розглядається одночасно з його творчістю: розповідь про життя та літературну діяльність письменника переривається аналізом твору. Біографія – фон, на якому розглядається твір.
Спочатку вивчається творчість (учні самостійно читають біографію). На підсумковому уроці – узагальнення життєвого шляху.
4. Джерела вивчення біографії:
художні твори письменника, в яких беспосередньо виражене його життєве кредо, ідейно-мистецькі переконання;
листи письменника та інших людей, що проливають світло на окремі події, пов’язані із життям письменника;
щоденники: «Щоденник митця – це ключ до пізнання духовного світу автора, його ідейно-політичних, моральних, естетичних поглядів» [Пасічник: 196]. Маємо змогу визначити коло питань, які хвилювали, дізнатися про задуми;
автобіографії та художньо-біографічні твори про митця (доцільно використовувати лише ті місця, в яких художня правда збігається з історичною);
мемуарна література (зважати на можливу в ній суб’єктивність, неточність фактів), як-от «І.С.Тургенєв у записах сучасників»;
архівні документи;
критичні статті та монографії про письменника;
методичні та друковані наочні посібники про письменників, як-от альбом «О.М.Горький в портретах та ілюстраціях»;
літературні плакати, фотографії, портрети;
екскурсії по місцях, пов’язаних із життям і творчістю письменника;
фонозаписи та навчальні кінофільми про творчу лабораторію письменника;
художні фільми (зважати на можливі розходження з реальними фактами);
чернетки автора, а також його нотатки про творчі задуми, плани творів.
5. Рубрикація біографічного матеріалу (за Л.Ф.Мірошниченко):
Портрет (картини, гравюри, ілюстрації, фотографії тощо).
Учителю потрібно враховувати, з якими портретами письменника учні вже знайомі. До портрету варто дібрати додатковий матеріал. Наприклад: словесний портрет з мемуарної чи художньої літератури про письменника. На заключному уроці – виставка портретів, до яких зверталися впродовж вивчення теми.
2. Прізвище, ім’я, по батькові, псевдонім.
Треба перевірити правильність написання та вимову.
Псевдонім (вигадане ім’я) (Марк Твен – «мірка два» – глибина для проходження судна).
Аланім – прізвище померлого автора.
Ананім – з літер власного імені у зворотньому порядку (Наві Волирк – Іван Крилов).
Астронім – у вигляді зірочок або інших знаків.
Криптонім – з ініціалів автора (Е.Т.А.Г.)
Об’єднання власного імені з псевдонімом (М.Є.Салтиков-Щедрін).
Частково вигаданий псевдонім (Костянтин (замість Кирил) Симонов)
Псевдонім-усічення (О.Грін – О.Гріневський).
3. Дати.
Треба визначити кілька необхідних дат.
4. Епоха.
Мірошниченко: «Письменник і його доба зливаються воєдино з погляду Вічності» [Мір: 213]. Ідеї, побут, звичаї, типові характери, моральні цінності.
Час, історичні події, розвиток науки й філософії, мистецтва й літератури.
5. Громадська та політична діяльність.
6. Світогляд письменника.
– висловлювання про нього відомих діячів культури;
– висловлювання письменників про свої погляди та переконання;
– уривки з творів, які яскраво відбивають погляди автора на життя;
– епістолярна спадщина (листи, щоденники).
7. Автобіографія (концепція власного життя).
8. Інтерв’ю з письменником.
9. Літературний портрет.
10. Письменницькі нагороди, премії, звання.
11. Бібліотека письменника.
12. Особисте життя, коло друзів письменника.
13. Музеї письменників.
14. Наочність і ТЗН.
15. Письменник і Україна.
Бували в Україні: Горький, Пушкін, Бальзак, М.Танк, Рільке, Міцкевич та ін. Рільке «Книга картин» навіяна краєвидами Києва.
Жили в Україні: Булгаков, Ахматова, Гоголь, Короленко, Гашек, Ю.Словацький, Шолом-Алейхем.
Писали про Україну (Лермонтов, Маяковський, Байрон, Шаміссо, Меріме). Байрон (поема «Мазепа»).