Змістовий модуль і. Загальна частина

Розділ 1. Загальна теорія кооперативного права

Тема 1.1. Поняття, предмет, метод, принципи та система кооперативного права 14

Тема 1.2. Історія кооперативного руху і кооперативного права в Україні 18

Тема 1.3. Джерела (витоки) кооперативного права 21

Тема 1.4. Правове становище кооперативів та їх об єднань 23

Тема 1.5. Право членства в кооперативі 31

Змістовий модуль іі. Особлива частина

Розділ 2. Реалізація правоздатності кооперативів (товариств) та їх обєднань

Тема 2.1. Право власності в коооперації 37

Тема 2.2. Право кооперативного самоврядування 44

Тема 2.3. Правове регулювання кооперативної діяльності 46

Тема 2.4. Договірні форми кооперативних відносин 54

Тема 2.5. Правове регулювання фінансової діяльності кооперативів 61

Тема 2.6. Правові засади взаємовідносин держави і кооперації 68

Тема 2.7. Юридичне обслуговування кооперативів 70

Тема 2.8. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності кооперативів та їх обєднань 71

Тема 2.9. Правова охорона кооперативної власності 73

Розділ 3. Кооперативне право зарубіжних країн

Тема 2.10. Загальна характеристика кооперативного права зарубіжних країн 73

Індивідуальні навчально-дослідні завдання 76

Карта самостійної роботи студента 78

Питання для підготовки до підсумкового модульного контролю 79

Порядок і критерії оцінювання знань студентів 82

Термінологічний словник 93

Список основних джерел та літератури 126

дповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: ” Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки ”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Кредитна спілка утворюється на основі об’єднання громадян за професійною, територіальною чи іншою ознакою, яка зазначається в статуті кредитівка і є визначальною при прийнятті її нових членів. На початку створення учасників кредитівки має бути не менше 50 осіб, які шляхом здійснення вступних, обов’язкових або додаткових внесків формують її початковий капітал. На відміну від підприємницьких структур, де розмір капіталу є визначеним і відносно великим, капітал кредитівки не є фіксованим і збільшується за рахунок вступу нових членів.

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитівки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників кредитівки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід.

Найвищим органом управління кредитної спілки є загальні збори, на яких з числа їх учасників формують:

· спостережну раду , яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, що скликаються раз на рік;

· ревізійну комісію , яка контролює фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;

· правління кредитної спілки, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю;

· кредитний комітет — орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки.

За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитівки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитівки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.

Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитівки. Саме тому надання послуг відбувається на рівні, максимально наближеному до собівартості, яка забезпечує витрати на формування фондів та нарахування відсотків на внески членів кредитівки.

Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки. За кордоном кредитні спілки у своєму розвитку все більше наближаються до банків, але основна відмінність зберігається: вони обслуговують тільки своїх учасників.

З приводу конкуренції між банками та кредитними спілками, можна сказати, що вона існує в сфері залучення заощаджених коштів фізичних осіб та на ринку споживчого кредитування. У сфері бізнесового мікрокредитування, особливо в селах, кредитні спілки є чи не єдиним джерелом фінансування малих та середніх підприємств. Відповідно до переваг кредитних спілок можна віднести максимальну наближеність їх до безпосередніх отримувачів послуг, а також можливість позичальника за спрощеною схемою отримати кредит навіть у незначних розмірах. Кредитні спілки також мають можливість зваженіше підходити до відбору членів, а отже, і до своїх клієнтів, тому при видачі кредиту можна не так ретельно перевіряти кредитоспроможність позичальника. А банкам не завжди вигідно мати справу з дрібними позичальниками через значні адміністративні затрати. Вони більш зацікавлені у крупних клієнтах. Крім того, кредитні спілки надають своїм членам ще цілу низку інших послуг.

Отже, головну мету діяльності кредитівки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг.

1Кооперативне право / За ред. В.І.Семчика. – К.: Інюре, 1998. – С.5.

2Напр.: Поршнєв Є.І. Робоча навчальна програма вивчення дисципліни, плани практичних занять, методичні вказівки і завдання до самостійної роботи для студентів інституту економіки і фінансів. – Львів: Видавництво ЛКА, 2004. – 45 с; Балакірєва Р.С.Коросташов О.М. Навчальний комплекс дисципліни “Кооперативне право”. – Полтава, 2007. – 52 с. та ін.

3Балакірєва Р.С. Коросташов О.М. Навчальний комплекс дисципліни “Кооперативне право”. – Полтава, 2007. – 52 с. та ін.

Упродовж навчального року можливі окремі зміни в принципах розподілу балів (зокрема, за окремі види роботи), які можуть бути зумовлені складністю втілення запропонованої схеми в процесі практичного втілення робочого тематичного плану.

4 Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ Міністерства освіти і науки України №774 від 30.12.2005 р.