Тема 2.4. Договірні форми кооперативних відносин.

Основне поняття теми – договір. Це різновид правочину і найпоширеніша підстава зобов’язальних відносин.

Договір – це дво- або багатосторонній правочин, тобто домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК).

Визначивши основні групи (типи) цивільно-правових договорів слід простежити, які з названих груп (типів) договорів тією чи іншою мірою мають застосування в діяльності кооперативів та їх об’єднань. Договір регулює взаємовідносини кооперативу з державними, кооперативними та іншими підприємствами, організаціями і громадянами-споживачами його продукції (робіт, послуг), постачальниками матеріально-технічних ресурсів. На договірних засадах кооперативи продають і передають іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам, обмінюють, здають в оренду, надають у тимчасове користування будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності. На цих же засадах кооперативам поставляється вироблена промисловими підприємствами продукція, виконуються будівельними організаціями підрядні роботи, в тому числі щодо спорудження будинків і господарських будівель, перевозяться транспортними організаціями вантажі. На основі договорів кооперативи вступають у відносини з банками та інвесторами для одержання кредитів, біржами, підприємствами агросервісу, з іншими суб’єктами господарської діяльності. Договірна форма є також підставою створення корпоративних підприємств у кооперації та інших господарських структур за участю кооперативів.

Договірні форми кооперативних відносин не обмежуються сферою укладання і виконання цивільно-правових (господарських) договорів. Кооперативи укладають також трудові, колективні, еколого-правові та інші договори.

Договірні зобов’язання охоплюються правовим регулюванням нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, інших законів, указів Президента, постанов Кабінету Міністрів України, положень та інструкцій міністерств і відомств, а також нормами, що містяться в законах про кооперацію, статутах та інших нормативно-правових актах, прийнятих уповноваженими органами управління кооперативів.

При укладенні кооперативними організаціями договорів застосовуються норми законодавчих актів, що регулюють ціноутворення у сфері господарювання (Закон «Про ціни і ціноутворення» та ін.). На договірні відносини кооперативів (крім споживчих товариств), як виробників, виконавців, продавців товарів (робіт, послуг), поширюється чинність Закону «Про захист прав споживачів». Кооперативні організації самостійно здійснюють різні види зовнішньоекономічної діяльності і відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Особливості самоврядування кооперативів обумовили появу раніше невідомих видів договорів, які укладаються між кооперативними організаціями і тому можуть називатися кооперативними. Це договори про господарсько-правові взаємовідносини між правліннями кооперативів та правліннями їх об’єднань. господарської діяльності і співробітництва на рівноправній основі.

До кооперативно-правового є також підстави віднести договір про кооперативне підприємство (установчий договір корпоративного кооперативного підприємства, який укладається між його засновниками).

Лекційне заняття

План

1. Правове регулювання договірних відносин кооперативних організацій.

2. Договірні відносини кооперативних організацій у сфері господарсько- торговельної діяльності.

3. Договори про виконання робіт і надання послуг.

Семінарське заняття

Питання для обговорення

1. Поняття, види та загальна характеристика договірних відносин кооперативних організацій.

2. Договори в сфері кооперативної торгівлі, побутового, комунального обслуговування і громадського харчування.

3. Договори у сфері заготівель с/г продукції.

4. Договори у сфері матеріально-технічного, науково-технічного та інформаційного забезпечення кооперативів та їх об’єднань.

5. Договори кооперативних організацій про спільну діяльність.

Глосарій: 1) правочин; 2) зобов’язання; 3) договір; 4) господарсько-торгівельна діяльність; 5) договір купівлі-продажу; 6) договір поставки; 7) договір контрактації; 8) договір найму (оренди); 9) договір лізингу; 10) договір про надання послуг; 11) договір підряду.

Завдання для самостійного контролю знань:

1. Скласти термінологічний словник до теми.

2. Скласти опорний конспект питань для обговорення на семінарському занятті.

3. Виконати завдання:

3.1. Письмово встановити особливості установчого договору. Чим відрізняється установчий договір кооперативного об’єднання, укладений згідно зі ст 32 Закону «Про кооперацію», Примірний засновницький договір про створення підприємства споживчої кооперації, затверджений Радою Укоопспілки 25 січня 2006 р. від договору простого товариства (ст. 1132 ЦК).

4. Розв’язати тести:

1. Правовою формою господарських відносин виробничого кооперативу з підприємствами, установами, організаціями та громадянами – споживачами його продукції (робіт, послуг), постачальниками є:

а) господарський договір;

б) засновницький договір;

в) кооперативний договір.

2. Додаткові права та обов’язки членів кооперативу може бути передбачено:

а) нормативно-правовими актами з питань кооперації;

б) статутом кооперативу;

в) рішенням загальних зборів і правління кооперативу.

3. Відповідно до ст.1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року сільськогосподарський виробничий кооператив це:

а) юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу;

б) юридична особа, утворена шляхом об’єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах трудової участі у процесі виробництва;

в) кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.