Тема 2.6. Правові засади взаємовідносин держави і кооперації

У цій темі основні питання це: принципи, методи і форми взаємовідносин державних органів зі всіма ланками і всіма видами кооперативів.

Пригадавши, що кооперативи це самоврядні організації, можна конкретно розкрити основні принципи зв’язків держави з кооперацією і зокрема: принципи демократизму і верховенства права, взаємодопомоги і співробітництва, принцип взаємної відповідальності держави і кооперації.

На кожному історичному етапі розвитку держави і кооперації ці принципи реалізуються історично-конкретно.

Держава через систему нормативно-правових документів регулює кооперативні відносини, формує певну модель поведінки кооперації.

Законодавчо визначаються функції і компетенція державних органів у взаємовідносинах з кооперативами, межі втручання держави в організаційну, господарську діяльність кооперативів, методи захисту інтересів кооперативу, гарантій і допомоги кооперативам з боку держави.

Серед різноманітних форм і методів взаємозв’язку держави і кооперації є координації їх діяльності, рекомендації органів державної влади кооперативам щодо обрання напрямів діяльності, розміщення підприємства, вибір банку, постачальників сировини тощо.

Основною формою взаємовідносин держави з кооперацією є система договорів, які укладаються на засадах добровільності і рівності сторін.

Законодавчо забороняється втручання держави в господарсько-фінансову діяльність кооперативів; передбачається цивільно-правова відповідальність державних органів влади в разі порушення ними інтересів кооперативів.

Лекційне заняття

План

1. Мета, основні принципи, форми і методи взаємовідносин держави і кооперації.

2. Основні напрями, функції і компетенція державних органів у взаємовідносинах з кооперативними організаціями.

3. Відповідальність держави за шкоду, заподіяну кооперативами та їх об’єднаннями.

Завдання для самостійного контролю знань:

1. Письмово поясніть, які підстави вважати, що роль кооперативів у країнах з перехідною економікою може бути для населення навіть вагомішою ніж у економічно розвинутих демократичних країнах. Використайте при цьому Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах» від 19 грудня 2000 року.

Джерела та література

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30 (23.07.96). – Ст. 141. (

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 462. (Остання редакція – 09.01.2007 р.).

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11 (28.03.2003). – Ст. 461. (Остання редакція – 31.05.2007 р.).

4. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 9 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №30 (28.07.92). – Ст. 414. (Остання редакція – 03.03.2005 р.).

5. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №39. – Ст. 261. (Остання редакція – 29.06.2004 р.).

6. Закон України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №15 (12.04.2002). – Ст. 101. (Станом на 30.01.2006 р.).

7. Закон України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №5 (30.01.2004). – Ст. 35.

8. Концепція Державної цільової програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року; схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 р. № 184-р.

9. Концепція розвитку системи кредитної кооперації: Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. № 321-р.

10. Концепція розвитку національного кооперативного руху. – К.: Укоопспілка, 2001.

11. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.). – К.: Укоопспілка, 2004.

*     *     *