7. Концепція соціалізації в с Мухиной

У роботах В. С.Мухіної проблема соціалізації розглядається в рамках концепції феноменології розвитку та буття особистості, відповідно до якої індивідуальне буття людини визначається одночасно і як соціальна одиниця, і як унікальна особистість. Розвиток особистості розглядається в процесі соціалізації через діалектичну єдність зовнішніх умов, передумов і внутрішньої позиції людини, що виникає в онтогенезі.

Під зовнішніми умовами психічного розвитку розуміються історично зумовлені реальності існування людини, які поділяються на: 1) реальність предметного світу; 2) реальність образно-знакових систем; 3) реальність соціального простору і 4) природну реальність.

Під попередніми умовами розвитку психіки розглядаються біологічні передумови, взаємодія біологічного та соціального факторів, соціальне успадкування, соціальні умови і вік.

Формування внутрішньої позиції відбувається через становлення особистісних смислів, на основі чого людина будує свій світогляд і відбувається становлення індивідуальної сторони особистості.

Особливості розвитку внутрішньої позиції в процесі соціалізації особистості в залежності від особливостей соціокультурних, історичних, етнічних та інших умов буття розглядається через змістовне наповнення структурних ланок самосвідомості. Структура самосвідомості особистості, відповідно до концепцій В. С. Мухіної, - сукупність стійких зв'язків у сфері ціннісних орієнтацій та світогляду людини, які забезпечують його унікальну цілісність і тотожність самому собі. При цьому структура самосвідомості особистості будується всередині породжує її людської спільноти, до якої належить ця особистість. Самосвідомість особистості представляється через п'ять ланок: 1) Я - ім'я власне і тіло; 2) домагання на визнання; 3) статева ідентифікація;4) психологічний час особистості; 5) соціальний простір особистості.

В якості єдиного механізму соціалізації, тобто механізму розвитку особистості і її соціального буття, визначають ідентифікацію та відокремлення. В. С.Мухіна критично відноситься до односторонніх підходів, в яких соціалізація особистості розглядається або тільки в ракурсі ідентифікації (психоаналітичний підхід), або виключно через відчуження (екзистенціальний підхід).

У роботах В. С.Мухіної ідентифікація визначається як механізм присвоєння окремим індивідом всебічної людської суті, а відокремлення - як механізм відстоювання окремим індивідом своєї природної та людської сутності. Обидва ці механізму у своїй взаємодії сприяють реалізації як процесу соціалізації, так і процесу індивідуалізації особистості.

Таким чином, відповідно до теорії В. С. Мухиной, розвиток особистості , її якостей і проявів у вигляді вчинків, дій, станів і т.д., Що відбувається на основі механізму ідентифікації та відокремлення, обумовлено уродженими передумовами, соціальними умовами і внутрішньою позицією самого індивіда.

На закінчення зазначимо, що масив даних про процес соціалізації, накопичений у світовій та вітчизняній науці, розроблених вченими численні концепції соціалізації, з одного боку, дають велику поживу для роздумів і висновків,а з іншого - свідчать про необхідність їх змістовного порівняльного аналізу з метою синтезу тих чи інших наявних даних в процесі вирішення конкретних проблем.