3.1. Місто і стихійна соціалізація

Вплив міста на людину має не тільки явний характер (спосіб і стиль життя городянина, рівень та сфери домагань, аспекти чи напрямки і способи самореалізації і т.д.), а й дуже глибинні, багато в чому ще не вивчені наслідки.

Екологічні умови, в яких живуть городяни, нерідко негативно позначаються на їх здоров'я.Так, наприклад, населення міст Московської області страждає від різних захворювань набагато частіше, ніж населення сільських районів: хвороби нервової системи реєструються у городян в 2,5 - 3 рази частіше, хвороби ендокринної системи - в 2 рази частіше,злоякісні новоутворення у дорослих - у 3 рази, хвороби шкіри - в 4 рази, вроджені вади - в 2 рази частіше,ніж у жителів села.І подібна ситуація типова для багатьох регіонів Росії, а в деяких регіонах вона ще більш несприятлива (у містах Кузбасу, Свердловської та ряду інших областей).

Дослідження показують, що вплив міста на розвиток людини специфічно і на психофізіологічному рівні.Так, тривалий вплив міських шумів викликає зміна функ ¬ нальні стану не тільки з боку органів слуху, а й усього організму в цілому. Особливе значення мають порушення в рухливості нервових процесів (тобтов чергуванні процесів збудження і гальмування в корі головного мозку), зміни умовно-рефлекторної діяльності та регуляції вегетативної нервової системи.

Все розмаїття розладів, що виникають під впливом сукупності виробничого, транспортного, житлово-б-тового шуму, вчені об'єднали в симптомокомплекс шумовий хвороби (І. Л. Карагодіна, С. А. Солдаткин).

Цей симптомокомплекс, як показали експерименти, впливає на поведінку городян.У Нью-Гемпширі (США) на групу людей впливали дуже сильним за їхніми мірками шумом (торохтіння сінокосарки). У цей час повз проходив чоловік із загіпсованою ¬ ною рукою і «кидав» на тротуар папери. Лише 1% перехожих помо ¬ гали йому зібрати їх. А на тихій вулиці таких було - 80%.У Голлан ¬ дии «турист» розгублено вивчав карту міста - на гучній вулиці було набагато менше бажаючих йому допомогти, ніж на тихій. З цього був зроблений висновок, що шум значно знижує соціальну мотивацію дій людини, бажання допомогти, порушує відно ¬ ності між людьми (М. Черноушек).

Негативний вплив на людину робить і так званий стрес перенаселеності, тобто постійне порушення почуття «лич ¬ ного простору» - мінімум життєвого простору у ін ¬ Дівіді в місті (поняття ввів американський антрополог Е.Халл) та порушення «приватності» (поняття, введене американським психологом А. Альтманом), яка необхідна для задоволення базових потреб людини на самоті, в можливості контролю над середовищем свого проживання.Стрес перенаселеності веде до підвищеної нервової збудливості городян, сприяє появі саморуйнівної поведінки.

Архітектурно-планувальні особливості різних міст та різних районів одного міста надають істотно впливає ¬ ня на сприйняття дітьми навколишнього середовища.Це дуже наочно показало дослідження, проведене В. Л. Глазичева і його со ¬ никами в середньому місті Тихвин, неподалік від Санкт-Пе ¬ тербурга.У двох школах, одна з яких розташована на межі між старою і новою частинами міста, а інша - в глибині ново ¬ го району, третьокласники отримали домашнє завдання - нари ¬ пхати картинку на тему «Моє місто». Ось як аналізує В. Л. Гла-зичев роботи дітей.

«Результат - близько 70 листів на стандартній шкільній тет ¬ Радко для малювання - потряс уяву.

Дві стопки аркушів - це два образи світу, дві моделі. Листи, що відносяться до старого міста, зроблені талановито або Беста ¬ Ланно, тонко або примітивно, говорили про багатство навколишнього ¬ щей дійсності.На цих сторінках неодмінно присутній монастир, видимий знизу або зверху, видимий тільки як гла ¬ ви над дахами будинків або з великої відстані. На цих лис ¬ тах можна побачити камені, що випали зі стін монастиря,правильно вказане число наметів на дзвіниці. На цих сторінках правильно відображений масштаб.Серед них є багато малюнків, нормальних для дітей 10-11 років, коли герої - самі діти чи їхні батьки - можна порівняти з будинками або більше цих хат, бо вони важливіші.

В листах другий пачки нічого подібного побачити не можна.Тут точно відомо, що вдома набагато більше, ніж люди, і зображенням ¬ женние люди перетворюються на комашок.Точно відомо, що зем ¬ ля "порожня", і тому на малюнках величезну роль грає Пустинний ¬ ве небо і переважно зображена темним порожня зем ¬ ля, на якій виділяються лише як абстрактні геометрічес ¬ Електричні знаки дитячі, так звані ігрові майданчики, зведений ¬ ные до квадрату, колі,трикутника і т.п.

Бідність цього світу викликає задуху, і тому, мабуть, майже всюди дитяча душа прагне компенсувати злидні ре ¬ шетчатого, повторного, нескінченного фасаду, то розставляючи у вікнах нескінченну кількість горщиків з квітами,то змушуючи Жиль ¬ цов висовуватися з цих вікон і тим самим розцвічувати фасад, то в одному випадку навіть за рахунок кольорових кульок,які оказ ¬ лись прив'язаними до кватирка мало не всіх вікон в будинку.

Дуже цікавий досвід.І найцікавіше, що з рісун ¬ ков першої групи, створених на краю старого міста, можна легко було виділити особливу пачку - це зображення кордонів двох світів, це зображення перехідної зони, коли ліворуч про ¬ стирається щільна, цікава, з парканами, деревами, будинками, собаками,машинами житлова забудова.Далі йде величезна пауза там, де протікає струмок, і, нарешті, на горизонті метушні ¬ кає образ такого собі небесного Єрусалиму, який чарівно за рахунок своєї дальності, відчуженості, старанність. Чомусь він майже завжди золотистого кольору.Це інша планета, і з такої відстані вона здається навіть цікавою ».

Цей експеримент, а також інші дані свідчать про те, що частини міста, багаті різнорідними деталями, спосіб ¬ обхідних документів формуванню у людини почуття ідентичності з ними.Це в першу чергу, відноситься до історичних частинах міста. Саме вони дають людині те, чого немає в районах, створених індустріальним способом, - складну систему символів, сві ¬ детельствующую про комплексності людського життя і соці ¬ альних процесів.Історичні частині міста включають индив ¬ та в більш широку систему суспільного буття, підтримуючи ¬ ють соціальна єдність людей, згладжують суперечності між ними і допомагають долати завдяки своїй цілісності природну індивідуальну розділеність.І навпаки, нові рай ¬ они сприймаються як буденність, монотонність, що уси ¬ чених відчуття анонімності і відчуженості (М. Черноушек).

Відеоекологи вважають небезпечними гомогенні та агресивні візуальні поля. Перші - це голі стіни, скляні витри ¬ ни, глухі паркани, однотонні полотна тканини.Другі - всевоз ¬ можне поверхні, поцятковані однаковими, рівномірно розташованими елементами, від яких рябить в очах. Від них людина швидше втомлюється, починає відчувати зім'яти ¬ ня, дискомфорту (В. Філін).

Найважливіший ефект соціалізації людини під впливом го ¬ роду, міського способу життя - мобільність.Мобільність мо ¬ жет бути розглянута як постійна потреба в новій ін ¬ формації, як реакція на різноманітність стимуляторів, які містить місто, як схильність (але не обов'язково як підготов ¬ ленность і прагнення) до змін себе і свого життя (місця роботи або проживання, характеру дозвілля,соціальної групи,смаків і т.д.).

Місто (середній і більші) різко збільшує мобіль ¬ ність людей вже тому, що за одиницю часу людина в горо ¬ де отримує досить великий обсяг вражень, різного роду інформації.Носіями інформації є і архітек ¬ тури, і планування, і транспорт, і реклама, і потік людей, і люди індивідуально, і установи, організації, осередки культу ¬ ри і т. д.Мобільність, яку мають мешканці міста, робить їх потенційними споживачами будь-якої інформації, що йде з цих джерел.

У місті протягом дня людина стикається з величезною коли ¬ кість людей.Якщо в селі за день може бути кілька десятків зустрічей, то у місті-гіганті і в мегаполісі число контактів дос ¬ Тігана десяти тисяч (А. Баранов).Силою своєї фантазії він не ¬ вільно продовжує і завершує багато швидкоплинні зустрічі, фіксує таку кількість дрібних і незначних виявлений ¬ ний, що врешті-решт накопичує величезний матеріал, кото ¬ рий дозволяє йому краще орієнтуватися в навколишньому дей ¬ ствітельності.Все це може культивувати в людях здатне ¬ сті до сприйняття, споглядання, спостереження з боку, інтерес до чужого життя як до можливого варіанту або антіваріанту своєї. Але може мати і зворотний ефект.

Для соціалізації городянина основне значення має те, що місто створює умови для соціальної мобільності, як го ¬ різонтальной (зміни видів занять і груп членства в рам ¬ ках одного соціального шару),так і вертикальної (переходи з одного соціального шару в іншій - вгору або вниз по соціаль ¬ ної сходах).

Мобільність сприяє тому, що, за даними англійських дослідників, житель міста в порівнянні з сільським жителем більш підготовлений до використання нових форм і способів діяль ¬ ності і пізнання, більш обережний і вправний у спілкуванні з незнайомими,більше пунктуальний і взагалі краще усвідомлює значен ¬ ня часу, більше підготовлений до несподіванок у повседнев ¬ них контактах, швидше міркує, краще орієнтується в навко ¬ лишнього дійсності,схильний до ризику і нестандартним відповідей на виклики життя.У той же час він менш прив'язаний до традицій, сім'ю, у нього менше зв'язків із сусідами, вони менш міцні і т.д.

Мобільність багато в чому визначає більші чи менші го ¬ товность, підготовленість і прагнення городянина здійснюва ¬ лять вибір протягом всього життя, виявляючи при цьому суб'єкт-ність і суб'єктивність, більш або менш усвідомлено оцінювати наявні в нього альтернативи,самовизначився по відношенню ¬ нію до них.

Місто як осередок культури і контркультури, як средото ¬ чіе просоціальних, асоціальних і антисоціальних альтернатив, міський спосіб життя в цілому надають кожному жителю величезний ряд самих різних альтернатив.Це створює потен ¬ соціальне можливості для індивідуального вибору в різних сферах життєдіяльності.

Відзначимо лише деякі з них.

Місто надає величезна кількість альтернатив, буду ¬ чи своєрідним «вузлом» інформації та інформаційним полем.І справа не тільки в тому, що в ньому зосереджені культур ¬ но-освітні, комерційні, інформаційні та інші організації.У місті людина взаємодіє і спілкується з біль ¬ шим кількістю реальних партнерів, а також має можливість ¬ ність шукати взаємодію, приятелів, друзів, улюблених засоб ¬ ді ще більшої кількості потенційних партнерів. У той же час ці можливості використовуються досить обмежено.Є дані про те, що тільки третина всіх можливих контактів у мережі взаємодій між близькими знайомими реалізуються в прак ¬ тику спілкування.

У середніх і великих містах людина з дитинства (і чим старше вона стає, тим більшою мірою) послідовно і одночасно є членом багатьох організацій і груп.Причому територіально між собою і не зв'язаних: місця проживання, навчання, роботи, проведення дозвілля, занять улюбленою справою мо ¬ гут досить далеко відстояти один від одного. Як правило, не скла ¬ диваются і тісні функціональні зв'язки між організаціями та групами, до яких входить людина.

Фактично людина може одночасно жити як би в не ¬ скількох «соціальних світах».Наприклад, у школяра будинку ро ¬ уря - службовці, товариші в класі - в основному діти робо ¬ чих, а в спортивній секції - діти військовослужбовців, у науковому гуртку - контакти зі студентами, в компанії на вулиці - з працюючими та учнями у ПТУ і т.д.

Кожен з цих «соціальних світів» має свої особеннос ¬ ти, інтереси, погляди, норми поведінки і норми ставлення до оточуючого. У кожному з цих «світів» складається свій ко ¬ Декс вимог, свої стандарти життя і спілкування.У той же вре ¬ мя знання про наявність багатьох «світів», знайомство з частиною з них значно розширює загальнокультурний і соціальний кру ¬ гозор людини, хоча і зовсім не обов'язково в позитивному на ¬ правлінні.

Все це створює можливості для значної особистісної ав ¬ тоном, бо зв'язку та послідовність між різними груп ¬ пами, як правило, ілюзорні.

Соціально-культурна диференціація міського населення, з одного боку, а з другого - доволі тісне територіальне сусідство представників різних соціальних та професійних ¬ них верств призводять до того, що городянин не тільки бачить і знає різні стилі життя й ціннісні устремління,але й має можливість «приміряти» їх до себе.

У цілому роль міста у соціалізації дітей, підлітків, юно ¬ ший, дівчат, дорослих пов'язана з тим, що він надає каж ¬ дому потенційно широкі можливості вибору кіл громадськості ¬ ня, системи цінностей, стилю життя, а отже, і віз ¬ ливість самореалізації і самоствердження.

Інша справа, що в залежності від району, в якому живе людина, ці можливості істотно різні. Залежно від соціально-культурних, половікових та індивідуальних осо ¬ сті людини суттєво різниться і те, як він іс ¬ користь надані містом можливості.