3. Місто як вид поселення

Місто - вид поселення, для якого характерні: концентрація великої кількості жителів і висока щільність населення на обмеженій території; високий ступінь різноманітності людської життєдіяльності (як у трудовій, так і в внепрофессіональной сферах);диференційовані соціально-професійна і, як правило, етнічна структури населення.

У суспільній свідомості місто часто сприймався як якась аномалія, відхилення від природної форми человечес ¬ кого буття - «здоровою і щасливою» сільського життя (винятко ¬ ченіем, мабуть, була лише епоха Відродження).І сьогодні у нас в країні цілі групи населення зберігають стереотипне уявлення про те, що село - джерело добра, місто - зла, він порочний і т.д. Цей стереотип посилювався в процесі урбан ¬ ціями.З точки зору психології можна говорити про своєрідність ¬ ном феномен - суспільну свідомість проектує на місто розчарування та невдоволення власною історією, приписи ¬ кість йому багато пороків і протиріччя власної етики та мо ¬ грали (О. Н. Яницький).Але цей феномен, властивий досить біль ¬ шим групам населення, якщо і впливає на їх реальне поведе ¬ ня, то, як правило, лише породжує прагнення мати дачну ділянку, а зовсім не змінити міське місце проживання на сель ¬ ське.

Процес переселення в міста протікає природним поряд ¬ ком і мало залежить від політики держави. У світі зараз близько 500 міст-мільйонерів. Найбільші з них лише кілька десятиліть тому були маленькими містечками. (Це особливо характерно для країн Африки.)

Міста можна типізувати по ряду параметрів.

За величиною: малі (до 50 тис. жителів), середні (до 100 тис.), великі (до 250 тис.), великі (до 500 тис.), найбільші (до 1 млн), гіганти (понад 1 млн).

За переважаючим функцій: промислові, адміністративно-індустріальні, адміністративно-культурно-індуст ¬ тивнотериторіального, портові з розвиненою промисловістю і культурній та админи ¬ стративно сферами, курортні,поліфунк ¬ нальні мегаполіси.

За тривалістю існування: давні (понад 500 років); старі;но ¬ ві (менше 100 років).

За складом жителів (за співвідношенням половікових, соці ¬ ально-професійних та етнічних груп населення): «моло ¬ Диє», «старі», соціально-диференціює ¬ лені в великій мірі і слабо диференційовані;моноетнічні, з двома-трьома переважаючи ¬ ющімі етнічними групами, поліетнічні; по стабільності населення - соот ¬ носіння корінних городян і мігрантів із сільських поселень, інших міст і регіонів.

Місто (середній, великий, крупний, гігант) має ряд характеристик, які створюють специфічні умови з ¬ ціалізаціі його жителів, особливо підростаючих поколінь.

По-перше, сучасне місто - осередок людських ресурсів, що володіють множинними варіативними особ ¬ ності (генетичними, психофізичними, соціокультурними та іншими), і, відповідно, осереддя людського по ¬ тенціала (фізичного, психологічного, інтелектуального,емоційного,соціального та іншого).

По-друге, сучасне місто об'єктивно - зосередження ¬ ня культури: матеріальної (архітектура, промисловість, транс ¬ порт, пам'ятки матеріальної культури), духовної (утворений ¬ ність жителів, установи культури, навчальні заклади, памят ¬ ники духовної культури та ін) .Завдяки цьому, а також кількістю ¬ ству та різноманіттям верств і груп населення місто - осередок позитивної інформації, потенційно доступної його жителям.

По-третє, сучасне місто - осередок контркульту ¬ ри: політичного та інших видів екстремізму; квазірелігійні об'єднань;кримінальних структур і груп. У середніх і великих містах спостерігаються всі види відхиляється поведе ¬ вання; велика кількість неблагополучних сімей з кріміноген ¬ вим потенціалом;є більш-менш велика кількість споживачів наркотичних і токсичних засобів (особливо серед молоді ¬ ді молоді); поширені проституція і захоплення азарт ¬ нимі іграми;спостерігається більш-менш масове долучений ¬ ня різних груп жителів до дрібної комерції, реально чи потенційно криміналізованою. Ці обставини впливають на життя всіх вікових груп: для молодших - як спокуса, угро ¬ за, можливість девіантної самоствердження;для старших - як вимагають вироблення: власного ставлення до них, при ¬ емов запобігання та захисту від виходять від них небезпек.В-ч етвертих, найважливішою характеристикою міста як фак ¬ тора соціалізації є специфічний міський спосіб жиз ¬ ні, що історично складається в середніх, великих і більше великих містах (оскільки малому місту він не свій ¬ ного,остільки малий місто як фактор соціалізації буде розглянуто окремо).

Міський спосіб життя включає в себе такі основні ознаки (вони мають певну специфіку залежно від тих або інших параметрів конкретного міста):

- Перевага анонімних, ділових, короткочасних, час ¬ тичних і поверхневих контактів у міжособистісному спілкуванні, але в той же час - висока міра вибірковості в емоційних привязанностях;

- Висока суб'єктивно-емоційна значущість сім'ї для її членів, але в той же час поширеність інтенсивного позасімейних спілкування;

- Невелика значущість територіальних спільностей жителів, в основному слабко розвинені, виборчі і, як правило, функ ¬ нальні обумовлені сусідські зв'язки (кооперація сімей з маленькими дітьми або людьми похилого віку по догляду за ними, «авто ¬ мобільні» зв'язку тощо);

- Різноманіття стилів життя, культурних стереотипів, ціннісних орієнтацій;

- Нестійкість соціального статусу городянина, велика соціальна мобільність;

- Слабкий соціальний контроль за поведінкою людини і зна ¬ ве роль самоконтролю внаслідок наявності різноманітних соціальних зв'язків і анонімності.

Перераховані характеристики міського способу життя можна конкретизувати і проілюструвати деякими даними.

У середніх і в більших містах відзначаються деякі загальні особливості для норм спілкування. Так, тут істотно розрізняються норми схвалюється і несхвального поведінки дорослими ¬ лих і молоді взагалі, чоловіків і жінок, хлопчиків і діво ¬ чек, підлітків та юнацтва зокрема.

Спілкування між старшими та молодшими (у сім'ї, в школі і взагалі) у міру дорослішання дітей, як правило, стає ме ¬ неї інтенсивним і відкритим (хоча, звичайно,є і виключення з цієї загальної тенденції).

Спілкування з однолітками має явно виражені вікові та соціально-професійні особливості.У дітей воно йде звичайно в групах, що виникають у дворі, в класі. Але чим стар ¬ ше стає школяр, тим частіше вона може шукати і знаходити партнерів поза двору, класу, школи.Учні ПТУ, робітнича молодь, пенсіонери більше включені в територіальні заг ¬ ності, в сусідське спілкування, ніж студенти, люди інтелігент ¬ них професій.

Певний час людина, що живе в місті, може прово ¬ дить серед людей, йому зовсім невідомих (на вулицях, в транс ¬ порт, у парках, в кіно, магазинах і т.д.), отримує можливість в окремі відрізки часу існувати анонімно, тобто, Сопр ¬ торкаючись з незнайомими людьми, залишатися невідомим ім.

Те, яким чином, наскільки інтенсивно й ефективно викорис ¬ зует людина різноманітні можливості, надані йому містом, багато в чому пов'язане з суб'єктивним сприйняттям їм міського способу життя, а також від того, в якій частині міста він живе - у центрі, середній зоні, на старої околиці,в районі новобудов.

Велику роль відіграє і міра вкоріненості людини в місті.Так, для городян першого покоління той район міста, в якому вони живуть, може стати своєрідним суб'єктивним гетто, поблизу ¬ ким за характером сприйняття до великого селу або малому місту (особливо якщо вони не залучені до вертикальну соціальну мобільність в силу низького рівня освіти),а весь Залишився ¬ ної місто - це «інша планета»,деколи навіть ворожа ім.

Мігранти з села (перша або часом і другого покоління) сприймають місто як антитезу звичного або ближче ¬ му їм за духом сільського способу життя, їм властиво почуття «гостя», відчуття нестабільності свого буття.

Корінному городянину частіше властиве відчуття «власника» по відношенню до свого міста (але зовсім не обов'язково «гос ¬ ина»), який сприймається ним як щось органічно прису ¬ ний його життя.

Сприйняття міста та використання різноманітності його можли ¬ ностей пов'язані і з віком людини.По-перше, з віком у людини розширюється пізнаване, сприймається і освоює ¬ моє простір: від двору (у дошкільнят) через вулицю, квар ¬ тал (у молодших школярів), мікрорайон (у підлітків) до інших частин міста в юності і дорослості.А в старості - це про ¬ простору може звузитися знову аж до кварталу, двору (у час ¬ ти пенсіонерів). По-друге, в підлітковому або юнацькому віз ¬ рослини з'являються інтимно значущі місця міста, тобтоті, з ко ¬ торимі пов'язані найбільш суб'єктивно значимі сфери життя і спілкування, а пізніше - і спогади. По-третє, з віком з'являється орієнтація на проведення частини часу в гро ¬ них місцях, інтенсивність якої досягає піку в юності, а потім, як правило, йде на спад.