Тема 34 Стани, небезпечні для життя людини

Першу допомогу при дорожньо – транспортних пригодах інколи доводиться надавати при дуже складних обставин.

Це можливо пояснити тим, що в умовах інтенсивного руху або у віддалених місцевостях на безлюдних дорогаг, спекотного літнього дня, під час дощу, туману, зимою в умовах снігопаду, дощу або туману. Доступ до потерпілого може бути утруднений щільно закритими дверцятами і зафіксованим склом.

Перша долікарняна допомога перш за все спрямована на те, щоб послабити страждання потерпілого та підготувати його до евакуації до лікарняного закладу.

Окрім того, перша допомого потерпілому(ій) попереджує ускладнення, позитивно впливає на подальше відновлення порушених функцій та скорочує терміни відновлення втраченої працездатності.

Небезпечні для людини стани бувають у слідуючих випадках:

Кровотеча ті способи її зупинення.

Кровотеча виникає як результат пошкодження судин при травмах. Відрізняють кровотечу артеріальну і венозну.

Артеріальна кровотеча більш загрозливо впливає на стан людини. При артеріальній кровотечі з рани пульсуючим струмом витікає яскраво – червона кров. Венозна кровотеча не так небезпечна, кров із рани витікає рівномірно, безперервно і струмком. Колір крові темно – червоний. Кровотеча з великих судин, особливо артерій,швидко призводить до встрати великої кількості крові і тоді настане смерть.

Зупинка дихання і серця

Одним з небезпечних станів для життя людини є зупинка дихання і серця. Це ознака клінічної смерті людини. Якщо протягом 5 хвилин людині в цьому стані не буде надана допомога, настане біолгоічна смерть, клітими мозку відімруть.

Найпростіший в цьому випадку вид реанімації це штучне дихання і не прямий масаж серця.

Сонясний і тепловий удар теж відносять до небезпечних для життя людини станів. Сонячний удар може бути наслідком довготривалого перебування під сонцем без головного убору. Перші признаки – шум у вушах, головокружіння, нудота, підвищення температури до 38 - 40°С , почервоніння шкіри лиця, різко підвищується частота пульсу і дихання.

В тяжких випадках можливе сильне збудження, втрата свідомості і навіть смерть.

Тепловий удар стається під час довготривалого перебування в умовах високої температури навколишнього повітря. При цьому нарушується рівновага між тепловіддачею та теплоутворенням. Зменшенню рівня тепловіддачі передують висока вологість повітря, тісна одіж, відсутність вентиляції в закритій кабіні. При цьому, крім признаків сонячного удару з’являється ще й в’ялість, позіхання, сонливість, порушується координація рухів, потім потерпілий втрачає свідомість і навіть може настати смерть.

Отруєння чадним газом (СО) можливе, коли автомобілі рухаються великими густими колонами. Чадний газ не має запаху і кольору. Тому він найбільш небезпечний, коли він в закритому приміщенні, наприклад у власному гаражі знаходиться автомобіль з працюючим двигуном. Небезпека найбільша в тому, що він діє перш за все на рухові центри і людина може померти при повній свідомості і при цілковитій нерухомості.

Запаморочення – це раптова втрата свідомості, яка виникла внаслідок недостатнього кровообігу мозку. Причинами запаморочення можуть бути: раптове нервове потрясіння, різка біль, кровотеча, довготривале стояння на ногах в задушливому місці, надмірна вентиляція легенів приприскореному диханні.

Передує запамороченню слабість, нудота, дзвін у вухах, потемніння в очах, холодний піт. Інколи запаморочення виникає раптово, без всіляких признаків і людина падає.

Шок переводиться як «удар» або «поштовх». Шок розуміють як відповідну реакцію організму людини, яка характеризується глибокими розладами життєвих функцій (кровообігу, дихання, обміну речовин).

Найчастіше шок виникає при тяжких травмах, обширних опіках та внаслідок значної втрати крові. Інколи шок розвивається після тяжкої травми як наслідок надірного переподразнення нервових центрів потоком больових імпульсів. В інших випадках як наслідок проникнення ( всмоктування) в кров ядовитих речовин, які утворились у травмованих тканинах, тож поступово розвивається токсичний шок.

Розрізняють дві фази людського шоку: збудження (еректильна фаза) та пригнічення (торпидна фаза)

Збудження може статись безпосередньо після травм і буває, як правило, короткочасним. Відмічені рухові і голосові збудження, скарги на біль. Збудження швидко (протягом кількох хвилин) рідше поступово, переходить в пригнічений стан, в пригнічення всіх життєвих функцій. В стані цієї фази знижується артеріальний тиск, пульс причащається, нерівномірний, слабо прощупується. Потерпілий заторможений, на запитання не відповідає, або відповідає ледве чутно.