2. Статистика зайнятості та безробіття

Статистика зайнятості населення вивчає: кількість та структуру населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності; рівень економічної активності та безробіття населення; рівень попиту на робочу силу; рівень освіти, спеціалізації та кваліфікації працівників.

Зайнятість населення – це система соціально-економічних і правових відносин, пов’язаних з участю людей у суспільному виробництві, що забезпечує їм заробіток чи доход.

Основним видом за демографічною ознакою є вік, за яким населення поділяється на групи: до працездатного віку (підлітки до 16 років); працездатного віку (жінки до 16 – 54, чоловіки 16 – 59 років); після працездатного віку (особи пенсійного віку 60 років і старші).

Особи працездатного віку за станом здоров’я поділяються на працездатних та непрацездатних (інваліди І та ІІ групи).

З урахуванням віку і працездатності вирізняють дві категорії населення, які в сумі утворюють трудові ресурси – працездатне населення у працездатному віці та працююче населення у поза працездатному віці.

За даними про чисельність постійного населення на початок року розраховують коефіцієнти працездатності:

- коефіцієнт загальної працездатності %, де

- чисельність осіб працездатного віку;

- загальна чисельність населення.

Показник показує, яку частку становить працездатне населення в загальній чисельності населення.

Працездатність населення у працездатному віці: %

Де - чисельність працездатних осіб працездатного віку.

Показник показує, яку частку становить працездатне населення в працездатному віці в чисельності населення працездатного віку.

Співвідношенням окремих контингентів визначають коефіцієнти навантаження: загального (особами до і після працездатного віку), пенсійного та коефіцієнт заміщення трудових ресурсів у розрахунку на 1000 осіб працездатного віку

• коефіцієнт загального демографічного навантаження непрацездатними:

, ‰

Розраховується в проміле і показує, скільки осіб непрацездатного населення за віковою ознакою в середньому припадає на кожну 1000 осіб працездатного населення.

• коефіцієнт демографічного навантаження пенсіонерами: , ‰

Розраховується в проміле і показує, скільки осіб пенсійного віку в середньому припадає на кожну 1000 працездатного населення.

• коефіцієнт заміщення трудових ресурсів (коефіцієнт демографічного навантаження дітьми):

, ‰

Розраховується в проміле і показує, скільки осіб до робочого віку в середньому припадає на кожну 1000 осіб працездатного населення.

Головним елементом трудових ресурсів є працездатне населення, яке складається з економічно активного та економічно неактивного .

Економічно активне населення – особи, які забезпечують пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг, тобто зайняті економічною діяльністю, яка приносить прибуток.

Економічно активне населення включає зайнятих та безробітних, і розраховується як сума зайнятого населення та безробітних.

Рівень зайнятості характеризується відношенням кількості зайнятого населення до всього населення за матеріалами вибіркового обстеження.

Складовою економічного активного населення є категорія безробітних. Майже кожна країна має своє визначення цієї категорії, яке часто збігається з МОП.

Безробітні за визначенням Міжнародної організації праці (МОП) - це особи у віці 15-70 років, які зареєстровані в державній службі зайнятості і одночасно відповідають умовам: не мають роботи; шукають роботу або намагаються організувати власну справу на обстежувальному тижні; готові приступати до роботи протягом найближчих двох тижнів.

Безробіття — соціально-економічне явище, за якого частина економічно активного населення не зайнята в суспільному виробництві. Класично це перевищення пропозиції економічно активного населення над попитом.

За абсолютними даними обчислюється співвідношення економічно активного і неактивного населення:

Показує, скільки осіб економічно неактивного населення припадає на 100 економічно активних осіб.

Розраховується частка економічно активного населення в загальній середньорічній чисельності населення: . Цей показник характеризує ступінь залучення населення в суспільне виробництво.

Економічно неактивне населення – це особи віком 15 – 70 років, що добровільно незайняті у виробництві, які не мають бажання працювати, та утриманці держави; учні та студенти, які не зайняті ніякою діяльністю, крім навчання.