Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02-дис.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
617.98 Кб
Скачать

Характеристики вихідних порошків кнб

Режим синтезу

А

В

В

С

Марка порошку

КМ5/3

КМ7/5

КМ -40

КМ -40

Розмір зерен, мкм

1 - 5

3 - 7

1 - 40

1 - 40

Розмір блоків, нм

32(2)*

31(3)

29(4)

28(4)

Мікроспотворення, 10-3

0.28(3)

0,29(3)

0,23(3)

0,21(3)

D, 1011см-2

3,0

3,1

3,6

3,8

Z , 1010см-2

0,8

0,8

0,5

0,4

**,1011см-2

2,7

2,8

2,6

2,5

*) В дужках – похибка в останній цифрі.

Наприклад (табл. 2.14), аналізували основні 4 фактори впливу на кристалічну структуру порошків і полікристалів: температура спікання полікристалів (300, 1000, 1300, 1600, 1750, 2100, 2300 і 2700 К); тиск спікання полікристалів (2.5, 4.2 і 7.7 ГПа); зернистість вихідних порошків BNсф (дрібні – КМ5/3, КМ7/5 і крупні КМ-40); умови синтезу вихідних порошків (надлишок бору або надлишок азоту навколо кристалу BNсф в середовищі кристалізації).

Загальна кількість зразків була 68 (по 17 з кожної партії), з них 16 порошкових (вихідні порошки і після холодного пресування), полікристалів – 52. З загальної кількості зразків порошки дрібних зернистостей і отримані з них полікристали – 34, і відповідно для крупної зернистості – 34, різних умов синтезу – по 34. В табл. 2.14 показано характеристики вибірки (n – обєм, р – довірча ймовірність, t – коефіцієнт Стьюдента) за кожним з факторів експерименту.

З використанням даних табл. 2.14 для аналізу кожного з факторів багатофакторного експерименту групували дані так, щоб при довірчій ймовірності p = 0,68 дисперсія (довірчий інтервал) становила середньоквадратичну похибку.

2.7 Інші методики.

Дослідження дислокаційної структури виконували за допомогою просвічуючої електронної мікроскопії (ПЕМ) з мікродифракцією по тонких сколах. Розорієнтацію фрагментів в частинках визначали за кутом азимутального розмиття рефлексів на мікроелектронограмах. Тонкі зразки (менше 50 мкм) для ПЕМ готували механічним шліфуванням, а далі – іонним травленням до товщини біля 250 нм.

Дослідження методом електронної мікрофрактографії виконували на відкольних частинках і вугільних репліках. Дві останні методики дозволили визначити просторову однорідність мікроструктури зразків в великих обємах, визначити характер розповсюдження тріщин.

Таблиця 2.14

Обєм вибірки і її характеристики в багатофакторному експерименті.

Т, К

300

1000

1300

1600

1750

2100

2300

2700

n=68

16

12

12

8

8

4

4

4

Вихідні

4

-

-

-

-

-

-

-

2,5 ГПа

4

4

4

-

-

-

-

-

4,2 ГПа

4

4

4

4

4

-

-

-

7,7 ГПа

4

4

4

4

4

4

4

4

5/3,7/5

8

6

6

4

4

2

2

2

-40

8

6

6

4

4

2

2

2

Надлишок В

8

6

6

4

4

2

2

2

Надлишок N

8

6

6

4

4

2

2

2

п

68

68

34

34

16

12

8

6

4

2

p

0.95

0.68

0.95

0.68

0.68

0.68

0.68

0.68

0.68

0.68

t

2.00

1.00

2.03

1.01

1.03

1.04

1.07

1.10

1.19

1.82

Характеристики вибірки (n – обєм, р – довірча ймовірність, t – коефіцієнт Стьюдента)

Структурні дослідження методом просвічуючої електронної мікроскопії тонких фольг проводили на приладах JEM-100CX i ПЕМ-У.

Твердість і тріщиностійкість досліджували за методикою [121]. Твердість вимірювали індентором Кнупа при навантаженні на індентор 9.8 Н. Тріщиностійкість – індентором Вікерса при навантаженні 196 Н.

Густину полікристалів визначали методом гідростатичного зважування.

Для визначення теплопровідності було використано метод стягування теплового потоку [122].

2.8 Висновки до розділу 2.

Необхідною умовою високотемпературного спікання порошків КНБ є застосування високого тиску (до 8-10ГПа), що забезпечує проведення процесу в області стабільності кубічної модифікації BN. Для забезпечення цієї умови придатні апарати високого тиску типу ковадло з заглибленням з твердим середовищем, що передає тиск.

Розроблені принципи конструювання ячейок високого тиску з заданими температурними і баричними полями та характером їх зміни в процесі спікання. При конструюванні ячейок високого тиску забезпечення заданих градієнтів температурних полів і стабільного їх відтворення в робочому об’ємі АВТ досягається за рахунок використання ефективної теплоізоляції робочого об’єму (матеріали і товщина теплоізоляційних дисків), за рахунок використання ефективних нагрівників (матеріали і геометрія торцевого і трубчатого нагрівників). У випадку непрямого нагріву робочого об’єму збільшення діаметру трубчатого графітового нагрівника веде до значного збільшення перепадів температури в робочому об’ємі. Використання комбінованого нагріву (бокового і торцевого) приводить до значного зменшення перепадів температури в робочому обємі.

Загальні закономірності зміни тиску в робочому об’ємі АВТ при спікання полікристалів КНБ це приріст тиску за рахунок термічного розширення матеріалів у робочому об’ємі, зменшення тиску за рахунок усадки при спіканні і фазових перетвореннях в матеріалах середовища, що передає тиск. Змінюючи конструкції апарату і ячейки високого тиску, а також склад шихти для спікання можна домогтися бажаного тиску в робочому об’ємі на різних стадіях одержання надтвердого матеріалу і бажаного розподілу зусилля преса на різні зони АВТ, що призведе до підвищення експлуатаційних характеристик АВТ і підвищення якості надтвердих матеріалів.

Забезпечення заданих умов неізостатичності в робочому об’ємі АВТ досягається при використанні ЯВТ певних розмірів (висоти), конкретних для кожного АВТ. При виході за межі прийнятних висот втулок ЯВТ відбувається осьове, або бокове роздавлення зразку, збільшення одного з його розмірів (діаметра, або висоти). Для АВТ тороїд-20 умови квазіізостатичного стиснення реалізуються у випадку висоти ЯВТ 9,5-12,5 мм. На етапі пресування при кімнатній температурі в АВТ типу тороїд порошків КНБ у порошковій пресовці реалізуються умови, близькі до осьової схеми ущільнення. Коефіцієнт ізостатичності складає 0,1 - 0,02. З підвищенням температури коефіцієнт ізостатичності зростає, наближаючись до 1. Зменшення зернистості вихідної шихти при інших однакових умовах знижує коефіцієнт ізостатичності, причому особливо значно це зниження при переході до порошків, що мають в зерновому складі субмікронні фракції.

Достовірність одержаних результатів визначається використанням передових методик досліджень, використанням взаємодоповнюючих незалежних методів досліджень, комплексністю досліджень, використанням методів математичної статистики при обробці експериментальних результатів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]