4.7 Переміщення станції

Киснедобувні станції утримають і працюють у нерухомому стані. При зміні місця дислокації частини чи необхідності переходу на новий робочий майданчик станція АКДС-70М може транспортуватися усіма видами транспорту і своїм ходом. Повітряним транспортом станція транспортується на двох АН-22.

Залізничним транспортом станція транспортується на чотиривісних платформах у габаритах 1-Т і 0,2-Т. У залізничний габарит 0,2-Т компресорна і технологічна машини вписуються при знятих колесах з автомобілів Краз-257 і постановці їх на металеві кронштейни. При переміщенні станції своїм ходом необхідно враховувати маршрут руху, масові і габаритні характеристики станції, тому що машини можуть проходити під мостом висотою не менш 3,7 м, по мостах з навантаженням не менш 19,5 т і долати водяні перешкоди у брід глибиною не більш 0,5 м.

Припустима швидкість руху станції по дорогах із твердим покриттям 40…55 км/год., по ґрунтових дорогах – 20…35 км/год.

В умовах авіаційних частин можливі два види переміщення станцій: плавні – на великі відстані з тривалою перервою в роботі; раптове (по тривозі) – на невеликі відстані (до 200 км) з короткочасною перервою в роботі.

Для переміщення станція переводитися в похідне положення. Підготовка станції здійснюється штатним особовим складом на чолі з начальником станції. Для перекладу станції з робочого стану в похідне положення для плавного переміщення на велику відстань потрібно не менш 10 годин, що необхідно враховувати при затвердженні рішення на переміщення.

Колона машин будується в наступній послідовності: технологічна машина з начальником станції; компресорна машина з причепом (електростанцією) і начальником зміни; машини з резервами, балонами, обладнанням для опресування балонів і знежирення, запасом пального, мастильних матеріалів і іншим майном; допоміжна машина з начальником зміни.

5. Об`єм і терміни то і рр.

Обладнання станції досконале по конструкції і надійне в експлуатації. Однак безвідмовна робота їх залежить багато в чому від своєчасного і якісного обслуговування.

Технічне обслуговування станції включає:

• щоденне технічне обслуговування;

• технічне обслуговування №1, виконується через кожні 500 годин роботи по закінченні повної (двадцятидобової) робочої компанії;

• технічне обслуговування №2, виконується через кожні 1000 годин роботи;

• технічне обслуговування №3, виконується через кожні 3000 годин роботи;

• технічне обслуговування через кожні 6 місяців при підготовці до зимової і літньої експлуатації.

Технічне обслуговування і регламентні роботи виконуються безпосередньо на робочому майданчику з дотриманням правил пожежної безпеки. Для виконання обслуговування залучається весь особовий склад станції й особовий склад автоТЕЧ. Керує роботами і контролює їх виконання начальник станції.

При експлуатації станцій можливий вихід їх з ладу у результаті природного зносу і від бойових ушкоджень. Для відновлення станції застосовують поточний, середній і капітальний ремонти.

Поточний ремонт виконується силами особового складу станції й автоТЕЧ. Середній ремонт виконується силами ремонтно-відновну вального батальйону, а капітальний – спеціалізованими заводами.

Контрольно-вимірювальні прилади й апарати станції, що працюють під тиском, підлягають періодичному технічному огляду. Перевірка манометрів з їх опломбуванням чи тавруванням проводиться лабораторією вимірювальної техніки об'єднання щорічно.

В авіаційних частинах не рідше одного разу на 6 місяців проводиться додаткова перевірка робочих манометрів контрольним чи перевіреним манометром. Сучасна і якісна перевірка і ремонт засобів вимірів є необхідною умовою метрологічного забезпечення і утримання їх у справному і придатному до застосування стані.

Киснедобувні станції відносяться до категорії вибухо- і пожежонебезпечних установок. Недотримання інструкцій з їх експлуатації і порушення правил техніки безпеки можуть привести до серйозних аварій, вибухів і пожежі.

Для роботи на станціях допускаються тільки особи, що пройшли спеціальну підготовку в школах молодших авіаційних фахівців, вивчили конструкцію, правила експлуатації і техніку безпеки, здали заліки і мають посвідчення на право роботи. Щорічно проводиться повторна перевірка знань осіб, які працюють на станціях. Жодна людина, не пройшовши підготовки, яка не здала заліки, не повинна допускатися до роботи на станції навіть короткочасно.