1. Особливості використання автомобільної та електрогазової техніки в бойових умовах

Використання А та ЕГТ здійснюється з мінімально необхідною витратою моторесурсів, звичайно в межах, установлених на бойові дії (операцію) норм. Командуванням, залежно від умов, можуть бути встановлені обмеження на добовий пробіг, тривалість роботи, витрата пального, а також незнижуваний (граничний) запас ходу до ремонту. Групи експлуатації і річні норми витрати моторесурсів зберігаються для частин, що дислокуються на території об’єднання.

Рішення на використання машин приймає командир частини або відповідний йому командир (начальник), якщо частина виділяє комендатуру, команду, чи підрозділ або позаштатне формування, що тривалий час самостійно вирішують свої задачі. Рішення оформляється у вигляді затвердженого командиром наряду на використання машин чи дозволу з відміткою на шляховому листі, завіреного печаткою.

Озброєння і техніка експлуатуються особовим складом, за яким вони закріплені. Порядок введення до ладу і вручення техніки особовому складу зберігається такий же, як і в мирний час.

Водіння машин і робота на спеціальному устаткуванні здійснюються, як правило, водіями чи механіками-водіями. Тимчасова підміна фахівців віддається наказом по частині. При виході з ладу водія чи механіка-водія, а також в інших випадках, коли цього вимагає обстановка, його заміняє за наказом командира підрозділу інший військовослужбовець, що володіє необхідними навичками. Офіцери, що мають відповідну кваліфікацію водія чи іншого фахівця, мають право експлуатувати машину (працювати на спеціальному обладнанні), підмінюючи водія чи механіка-водія при виході їх зі строю, на заняттях по водінню машин, виводу їх з небезпечного положення (ситуації), а також при перевірках технічного стану чи якості ремонту машин.

Особливості дислокації авіаційних частин і підрозділів забезпечення дозволяють більш широко використовувати стаціонарні і напівстаціонарні засоби технічного забезпечення, за умов надійного функціонування промислових джерел електроенергії чи локальних силових електромереж на аеродромах. Як аварійні джерела електроенергії можуть використовуватися:

- стаціонарні автономні джерела живлення типу ЭСДА-1ОО, ЭСДА-200 і т.п., з високим ступенем автоматизації;

- пересувні електроагрегати інженерних військ типу ЭСБ і ЭСД;

- аварійні джерела електроенергії, встановлені в укриттях, рухомі засоби ремонту, АКДС та ін.;

- аеродромні рухомі електроагрегати та інші засоби АТЗ.

Начальники служб повинні прикласти максимальні зусилля для забезпечення живучості і раціонального використання об'єктів, обладнання, запасів матеріальних засобів, людських ресурсів, що знаходяться на території авіаційного гарнізону. Взаємодія між частинами і службами організується начальником гарнізону.

У практиці військ, з метою визначення раціонального варіанта при плануванні автотехнічного та електрогазового забезпечення, широко застосовується поділ А та ЕГТ на групи використання. Основою розподілу є розподіл моторесурса засобів за основними задачами (призначенням):

I група - автомобілі, що використовуються як базові шасі для засобів, працюючих, як правило, у стаціонарному положенні, наприклад, управління і зв'язку, газодобувних, ремонтних і т.п.;

II група - засоби, що безпосередньо беруть участь при аеродромно-технічному забезпеченні польотів;

Ш група - автомобілі, задіяні для підвозу матеріальних засобів;

ІV група - засоби, що використовуються для підготовки і утримання аеродромів.

Можуть бути й інші групи. На відміну від груп експлуатації зарахування машин у ту чи іншу групу використання буде залежить від конкретних умов. Наприклад, автомобільні паливні цистерни звичайно використовуються як засоби підвозу, але можуть використовуватися в якості ємкостей для польового складу пального, для спільної роботи з паливозаправниками при заправки літальних апаратів чи як засіб дегазації. У першому випадку їх варто віднести до третьої групи використання, у другому - до першої групи, у третьому - до другої групи. У четвертому випадку, якщо засоби в основному використовуються для рішення подібних задач, то їх варто об'єднати в особливу групу (наприклад, п'яту).

Витрата моторесурсів для виконання різних задач визначається окремо за групами використання. За основний вимірник береться середньодобова витрата моторесурсів ( ), тобто середній пробіг машини за одну добу, протягом якогось періоду. При цьому мотогодини роботи спеціального обладнання можуть враховуватися окремо (якщо необхідно планувати технічне забезпечення за різними службами) чи для спрощення розрахунків переводяться в кілометри пробігу з розрахунку одна мотогодина - 25 км.

Знаючи середньодобову витрату моторесурсів на одну облікову машину і кількість машин у групі використання можна визначити сумарну потребу в моторесурсах на рішення різних задач.

Значення середньодобової витрати моторесурсів для техніки різних груп використання визначається або з досвіду роботи частини, або на основі аналітичних залежностей.

Витрата моторесурсів машин першої групи обумовлюється, головним чином, відстанню переміщення від одного місця розгортання до іншого і кількістю переміщень за добу. Якщо переміщення здійснюються рідко, то береться загальний пробіг машин і поділяється на кількість днів у періоді.

Як правило, машини першої групи використання витрачають моторесурс при переміщенні з одного аеродрому на іншій. У цьому випадку середньодобова витрата моторесурсів може бути визначена за формулою

(1.1)

де - відстань між аеродромами (довжина i-го маршу), км;

l - пробіг машини при витягуванні колони і розгортанні на новому аеродромі, l =5…10 км;

- коефіцієнт, що враховує додатково витрату моторесурсів на роботу спеціального обладнання від двигуна шасі, технічне обслуговування, укриття, і маскування машин, =1,05…1,1.

- кількість аеродромів базування, які використовуються авіаційною частиною за планований період;

D_п – плануючий період, діб.

Витрата моторесурсів машин другої групи використання складається з витрат на переміщення (першої групи використання) і роботу в процесі аеродромно-технічного забезпечення .

(1.2)

Досвід експлуатації А та ЕГТ показує, що прямо пропорційно нальоту авіаційної частини. Інтенсивність витрати моторесурсів на аеродромно-технічне забезпечення залежить від типу літального апарата, його озброєння, наявності і використання централізованих систем, організації процесів інженерно-аеродромного й інженерно-авіаційного забезпечення, від часу року і метеоумов. У свою чергу, витрату моторесурсів більшості засобів АТЗ польотів ( ) складається з витрати на привід спеціального обладнання ( ) і привід шасі ( ). Розподіл витрати моторесурсів на привід шасі враховується коефіцієнтом

(1.3)

Середня добова витрата моторесурсів одиночним засобом АТЗ польотів може бути визначена з залежності

(1.4)

де - витрата льотного ресурсу авіаційної частини за добу бойових дій, год.;

- витрата мотогодин і-ої групи засобів АТЗ за годину нальоту літального апарата частини (табл. 1.1);

- сумарна витрата моторесурсів усіх використовуваних засобів АТЗ за годину нальоту літального апарата частини (див. табл. 1.1);

- частка і-ої групи засобів, які виділяються для забезпечення засобів АТЗ;

- кількість засобів в і-ої групи;

- кількість груп засобів,

Середньодобова витрата моторесурсів одним засобом підвозу визначається за формулою

(1.5)

де - відстань підвозу матеріальних засобів, км;

G_сум - сумарна маса перевезених транспортом частини вантажів, т;

G_сер - середня номінальна вантажопідйомність транспортних засобів, т;

- середній коефіцієнт використання вантажопідйомності;

- кількість транспортних засобів;

D_р - розрахунковий період часу, діб;

- коефіцієнт, що враховує додаткову витрату моторесурсів транспортних засобів для забезпечення рухливості частини, виконання евакуаційних і інших робіт, порожніх пробігів.

Як видно з формули 8.5 витрата моторесурсів визначається кількістю перевезеного вантажу, його характеристиками, технічними даними машин, відстанню підвозу, а також організацією транспортного процесу.

Середньодобовий пробіг на одну облікову машину третьої групи знаходиться в межах 180…220 км у ході наступальної операції і 50…100 км - у ході оборонної.

Витрата моторесурсів машинами четвертої групи використання визначається розмірами об'єктів аеродрому, на яких проводяться роботи з його експлуатаційного утримання, кліматичними і метеорологічними умовами, станом елементів льотного поля, продуктивністю машин, наявністю і розташуванням ремонтних матеріалів, впливом противника по злітно-посадковій смузі, а також необхідністю переміщення на аеродроми маневру.

Розподіл А та ЕГТ на групи використання дозволяє з достатньою точністю прогнозувати витрати моторесурсів в умовах невизначеності на майбутній період бойових дій, оцінити різні варіанти використання машин, визначити шляхи економії й у кінцевому рахунку підвищити ефективність використання засобів.

Знаючи очікувану витрату моторесурсів начальники служб визначають потребу в технічному обслуговуванні, регламентних роботах і ремонті техніки, сумарну трудомісткість робіт і можливості по їх виконанню, витрату запасних частин і агрегатів, пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів.

Отримані дані є основою для ухвалення рішення чи доповіді пропозицій командиру частини щодо організації і здійсненню автотехнічного та електрогазового забезпечення.

Таблиця 1.1

Орієнтовані значення і для різних типів літальних апаратів

Засоби АТЗ	Ми-8		Су-25		МиГ-29		Су-27		Су–24М
АПА	1,0...1,5	0,4...0,6	1,3...1,4	0,4...0,5	3,0...3,5	0,4...0,45	4,8...5,2	0,3...0,4	2,8...3,2	0,3...0,4
Паливо-заправник	1,2...1,7	0,5...0,55	1,8...1,9	0,45...0,5	1,9...2,2	0,5...0,6	3,0...3,2	0,5...0,55	3,2...3,5	0,5...0,55
УПГ	0,15	0,4...0,5	0,1...0,2	0,2...0,3	0,65...0,7	0,45...0,5	1,8...2,0	0,2...0,3	0,2...0,3	0,25...0,3
АКЗС	0,1...0,2	0,5...0,6	0,2...0,25	0,4...0,5	0,55...0,6	0,5...0,6	0,5...0,6	0,35...0,4	1,...1,9	0,4...0,5
УГЗС	0,1...0,15	0,5...0,6	0,1...0,2	0,4...0,5	0,3...0,35	0,45...0,5	0,2...0,25	0,3...0,35	1,3...1,4	0,4...0,45
УМП	0,2...0,3	0,4...0,5	0,2...0,25	0,3…0,4	0,45...0,5	0,2...0,25	0,3...0,35	1,3...1,4	0,4...0,45	-
Повітро-заправник	0,3...0,35	0,4...0,5	0,1...0,2	1,0	0,3...0,35	1,0	0,15...0,2	1,0	0,2...0,25	1,0
Тягачі	0,5...1,0	1,0	0,7...1,2	1,0	0,9...1,2	1,0	1,0...1,2	1,0	0,8...0,9	1,0
АУЗС	0,1...0,15	0,5...0,6	-	-	0,15...0,2	0,35...0,4	0,2...0,25	0,3...0,4	-	-
АМК	-	-	0,3...0,4	0,4...0,5	0,3...0,35	0,35...0,4	0,15...0,2	0,4...0,45	0,7...0,9	0,2...0,3
МЗ	0,15...0,2	0,5...0,6	0,2...0,3	0,3...0,4	0,15...0,2	0,4...0,5	0,25...0,3	0,35...0,4	0,2...0,25	0,5...0,6
ЗСЖ	-	-	0,2...0,25	0,3...0,4	0,35...0,4	0,4...0,45	0,2...0,25	0,3...0,4	0,2...0,25	0,3...0,35
ЭГУ	1.1...1,3	0,4...0,5	0,25...0,3	0,3...0,4	0,8...0,85	0,5...0,55	-	-	0,1...0,15	0,5...0,6
ТРЖК	-	-	-	-	-	-	-	-	0,2...0,25	1,0
Інші засоби	0,1...0,2	0,5...0,6	0,1...0,2	0,5...0,6	0,15...0,2	0,4...0,5	0,1...0,2	0,4...0,5	0,1...0,2	0,5...0,6
	5…7,5		5,5…7		9,5…11,5		12,5…14,5		12…15