2.3. Заправлення систем станції.

2.3.1.Залийте в картер компресора АВІП-3,7/200 масло згідно з інструкцією по експлуатації компресора.

2.3.2.Залийте масло в детандер ДИВ 4.2-200/6-2 згідно з інструкцією по експлуатації детандера.

2.3.3.Залийте масло в насос зріджених газів згідно з інструкцією по експлуатації насоса зріджених газів.

2.3.4.Підшипники опори осьового вентилятора заповнити мастилом до появи її з-під верхнього сальника, підшипники карданного валу заповнити мастилом.

2.3.5.Камери підшипників всіх електродвигунів заповнити мастилом на 2/3 об'єму згідно з інструкцією по експлуатації електродвигунів.

2.3.6.Залийте воду в систему охолодження.

2.3.7. Після заповнення система водою закрийте вентиль 3-3. Система вважається заповненої, коли рівень води в баці після пуску насоса досягне червоної риси покажчика рівня.

2.3.8. Впевнившись в наявності води в усіх крапках системи, закрийте вентиль 312.

2.3.9. Заправлення обладнання електростанції здійснювати згідно технічному описі і інструкції по експлуатації електростанції.

3. Обслуговування станції під час роботи.

Процес отримання газів на АКДС дуже складний і залежить не тільки від постійно діючих факторів – складу атмосферного повітря, тиску і температури навколишнього середовища, але і від навичок фахівців та організації контролю за роботою станції.

У процесі роботи станції необхідно вести безупинне спостереження за роботою блоку поділу, компресорів і електростанції. Тому в зміні повинно бути 4 фахівці (разом з начальником зміни). Через кожну годину роботи знімаються показники приладів і заносяться в журнал спостережень тиск і температура нагнітання кожної ступіні компресора; тиск, температура мастил і температура охолодної води компресора; тиск газів, рівні рідких газів, градуси відкриття регулюючих вентилів і температура в апаратах блоку поділу; час роботи і температура газів блоку очищення; аналіз чистого кисню, збагаченого повітря й азоту.

У журнали спостереження записуються також причини погіршення аналізів, кількість виданого продукту, зливи некондиційного продукту, перевірка і заміна контрольно-вимірювальних приладів, несправності і їх усунення, а також здача і прийом змін начальникам змін.

Один раз у добу проводиться аналіз на відсутність мастил у рідкому кисні нефелометричним способом. Для проведення контролю якості газів, що добуваються, при кожній станції організується лабораторія з необхідним обладнанням, приладами і запасом хімікатів. Відповідальність за якість одержуваного газу і правильність аналізів несе особисто начальник станції.

При наявності мастила в кисні виконується знежирення блоку парами чотирьох хлористого вуглецю за допомогою спеціального бачка, що входить в комплект станції. Чотирьох хлористий вуглець токсичний і вимагає при роботі з ним суворого виконання правил техніки безпеки. Тому підготовкою і проведенням усіх робіт зі знежирення блоку поділу повинний керувати особисто начальник станції.

У процесі роботи блок поділу станції згодом забруднюється пилом цеоліту з блоку очищення і вимагає промивання. Ознакою необхідності промивання блоку поділу служить порушення процесу ректифікації і наявність великої кількості пилу цеоліту в рідині, що зливається.

Промивання блоку здійснюється чистою проточною водою, бажано в теплий час. Тому станція розміщується поблизу водойма. Якщо одночасно потрібно промивання і знежирення, то спочатку проводиться знежирення. Зворотний порядок не допустимий через можливу корозію металу від чотирьох хлористого вуглецю.

Після промивання блок поділу продувається і просушується повітрям від компресора до видалення вологи (до крапки роси не вище 250⁰ С) на протязі 24 годин.