- •1. Поняття про охорону праці та напрями рішення питань охорони праці на будівництві.
- •2. Основні законодавчі документи з охорони праці.
- •3. Фінансування заходів з охорони праці.
- •4. Обов’язки інженера по техніці безпеки.
- •5. Система стандартів безпеки праці. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві.
- •6. Організація і проведення оперативного контролю.
- •7. Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки.
- •8. Комплексне, перспективне і оперативне планування з охорони праці.
- •9. Організація інструктажів і навчання по питаннях з охорони праці.
- •10. Охарактеризуйте метеорологічні умови, що діють на організм людини.
- •11. Фактори, що характеризують умови праці.
- •12.Виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці.
- •13. Ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму.
- •14. Порядок розслідування і облік нещасних випадків на виробництві.
- •15. Основні заходи з охорони праці при розробці календарних планів у будівництві.
- •16. Поняття про виробничий травматизм, його види, професійні захворювання, нещасні випадки.
- •17. Основні питання «Положення про розслідування та облік і нещасних випадків на виробництві.
- •18. Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •19. Вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •21. Електробезпека на будівельному майданчику.
- •22. Небезпечні зони на будівельному майданчику.
- •23. Основні заходи з охорони праці при проектуванні бгп (буд генпланів).
- •24. Санітарно-гігієнічні вимоги при проектуванні промислово-комунальних та сільськогосподарських об'єктів.
- •25. Фактори, що негативно впливають на організм людини.
- •26. Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт.
- •27. Роботи, на які видається наряд-допуск.
- •28. Техніка безпеки при арматурних роботах.
- •29.Заходи безпеки при забиванні паль.
- •30. Техніка безпеки при кам'яних роботах.
- •31.Техніка безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель.
- •32. Захист трубчастих риштувань від блискавки.
- •33. Техніка безпеки при покрівельних роботах
- •34. Заходи безпеки при експлуатації будівельних машин
- •35. Сигналізація на будівельних кранах.
- •36.Техніка безпеки при експлуатації риштувань та помостів.
- •37. Техніка безпеки під час виконання земляних робіт.
- •38. Техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд.
- •39.Техніка безпеки при виконанні облицювальних робіт.
- •40. Техніка безпеки при бетонних та опалубних роботах
- •41. Техніка безпеки при виконанні штукатурних робіт.
- •42.Техніка безпеки при монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •43. Техніка безпеки при виконанні малярних робіт.
- •44. Техніка безпеки при виконанні склярських робіт.
- •45. Організація безпеки праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.
- •46. Вібрація і захист від неї.
- •47. Отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь.
- •48. Пил та заходи захисту працюючих від його впливу.
- •49. Безпечна організація праці при складуванні матеріалів і виробів.
- •50. Самозаймання речовин
- •51. Організація пожежної безпеки в Україні.
- •52. Евакуація людей при виникненні пожежі
- •54. Основні характеристики процесу горіння.
- •57. Пожежний зв'язок і сигналізація
- •58. Пожежні автомобілі.
- •59. Завдання пожежної безпеки, її значення у життєдіяльності людини.
- •60. Первинні засоби гасіння пожеж.
- •62. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
41. Техніка безпеки при виконанні штукатурних робіт.
Причинами нещасних випадків можуть бути:
падіння робітників з риштувань, колисок, а також предметів з висоти;
бризки окропу частинок негашеного вапна або хімічних речовин, які застосовують узимку;
несправність будівельних механізмів;
недостатня кваліфікація робітників;
неправильні прийоми роботи.
Внутрішні штукатурні роботи починають після влаштування перекриттів, встановлення перегородок, віконних та дверних коробок, вентиляційних коробів тощо. Виконують ці роботи з інвентарних помостів, а також із пересувних столиків, які обгороджують з боків. Суцільні або стрічкові помости повинні мати поручні по всьому периметру. Штукатур повинен працювати в комбінезоні, а для насікання поверхні мати захисні окуляри із скельцями, які не б'ються, і рукавиці.
Зовнішні штукатурні роботи виконують з інвентарних риштувань чи пересувних баштових помостів. Сходові клітки штукатурять із спеціальних помостів, у яких одна пара стояків коротша за другої. Як правило, транспортування розчину і пристосувань механізоване. Якщо ж обсяг робіт невеликий, то користуються драбинами. Настили виконують завширшки не менш як 1,5 м, завтовшки 40мм.
Роботи з хлорованими розчинами. Хлоровані розчини застосовують лише для зовнішніх штукатурних робіт. Під час виконання внутрішніх робіт ними можна оштукатурювати тільки радіаторні ніші, оскільки в процесі тверднення розчину в повітря виділяється шкідливий для людей газоподібний хлор.
Приготовляють хлорований розчин у приміщеннях заввишки не менше як 3,25м і об'ємом з розрахунку 40 м3 на одного працюючого. У приміщенні влаштовують припливно-витяжну вентиляцію, а припливний отвір розташовують на висоті 1 м від підлоги.
Хлорований розчин зберігають в окремому приміщенні, в якому не повинно бути вибухових, мастильних і вогненебезпечних речовин та в тарі, яка щільно закривається. Працюють з цим розчином у щільному одязі, гумових рукавицях і чоботях, обов'язково надіваючи респіратори або протигази. Готувати хлорований розчин на відкритому повітрі потрібно на відстані, не меншій ніж 500 м від житлових приміщень, а робота з ним у підвалах та виїмках заборонена.
Застосовуючи взимку соляну кислоту, слід пам'ятати, що вона може спричинити опіки тіла. Тому, розбавляючи її, потрібно лити не воду в кислоту, що зумовлює бурхливу реакцію з виділенням великої кількості теплоти, а навпаки, кислоту у воду, а також застосовувати всі засоби індивідуального захисту (респіратори, захисні окуляри, гумові рукавиці, чоботи).
Сушіння приміщень. Після штукатурних робіт, особливо в зимовий час, треба просушувати приміщення нагрівальними приладами, що працюють на рідкому паливі, газі й електроенергії. Застосовувати мангали, жаровні, бочки з відкритим вогнем заборонено. Перебування людей більше 3 год. у приміщеннях, що сушаться, заборонено.
42.Техніка безпеки при монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
Нещасні випадки бувають з таких причин:
несправність деревообробних верстатів чи інструментів, невміння на них працювати;
неправильне встановлення риштувань і конструкцій, виконання робіт без запобіжних поясів і огорож;
неправильне застосування пристроїв для розкріплення конструкцій, захаращеність робочих місць тощо.
Оскільки столярні вироби поставляють на будови з деревообробних заводів переважно готовими, на будівельному майданчику потрібно зосередити увагу на безпеці збирання, підготовки і монтажу цих конструкцій.
При застосуванні ручних інструментів небезпека може бути у разі їх несправності, неправильного користування, а також використання інструментів не за призначенням. Для ручних інструментів дерев'яні ручки виготовляють з твердих і в'язких порід (берези, граба, бука, кизилу) вологістю не більше ніж 12%. Рукоятки повинні бути гладенькими, надійно закріпленими і мати потовщення у місці держання, а ударна частина інструмента не повинна мати тріщин, задирок.
Зубила застосовують для рубання металу. Працівник, який виконує цю роботу, має бути в захисних окулярах із скельцями, що не б'ються.
Гайкові ключі повинні щільно прилягати гранями до гайки, подовжувати ключі трубами заборонено, а ковальські кліщі мають відповідати розмірам поковок. Гострі частини інструментів захищають надійними футлярами, а робочі інструменти зберігають в ящиках або сумках. Під час виконання робіт ручною пилкою забороняється направляти пилку пальцем, розпилювати матеріал на коліні. Розпилюваний матеріал потрібно надійно закріплювати. При різанні стамескою не можна підтримувати оброблюваний предмет в напрямі руху леза стамески, а також різати на себе і на вису. При свердлінні перевіряють надійність свердла в патроні. Напилками та рашпілями можна працювати лише тоді, коли їхні ручки скріплені кільцями.
На деревообробних верстатах можуть працювати робітники, ознайомлені з їхньою будовою, безпекою праці, які склали екзамен і мають спеціальний допуск до роботи. Перед початком роботи перевіряють надійність кріплення і всіх систем верстата. Змащувати, чистити і ремонтувати верстат, а також прибирати відходи можна лише після вимкнення його. Якщо обробляють матеріал, довший ніж 2 м, то з обох боків верстата встановлюють роликові столи.
На циркульні пилки і фугувальні верстати короткі деталі подають штовхачами. Верхні зуби диска циркулярної пилки повинні виступати над розпилюваним матеріалом не менш як на 50 мм.
Щоб запобігти пошкодженню шкіри масляними антисептиками, застосовують спеціальні пасти і мастила. Ванни, де проводять антисептування, надійно закриваються, і доступ до них забороняється, а після закінчення робіт їх звільняють від розчину і промивають водою. Обладнання та інструменти, а також тару з під хімікатів знезаражують і зберігають в окремих приміщеннях.