- •1. Поняття про охорону праці та напрями рішення питань охорони праці на будівництві.
- •2. Основні законодавчі документи з охорони праці.
- •3. Фінансування заходів з охорони праці.
- •4. Обов’язки інженера по техніці безпеки.
- •5. Система стандартів безпеки праці. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві.
- •6. Організація і проведення оперативного контролю.
- •7. Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки.
- •8. Комплексне, перспективне і оперативне планування з охорони праці.
- •9. Організація інструктажів і навчання по питаннях з охорони праці.
- •10. Охарактеризуйте метеорологічні умови, що діють на організм людини.
- •11. Фактори, що характеризують умови праці.
- •12.Виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці.
- •13. Ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму.
- •14. Порядок розслідування і облік нещасних випадків на виробництві.
- •15. Основні заходи з охорони праці при розробці календарних планів у будівництві.
- •16. Поняття про виробничий травматизм, його види, професійні захворювання, нещасні випадки.
- •17. Основні питання «Положення про розслідування та облік і нещасних випадків на виробництві.
- •18. Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •19. Вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •21. Електробезпека на будівельному майданчику.
- •22. Небезпечні зони на будівельному майданчику.
- •23. Основні заходи з охорони праці при проектуванні бгп (буд генпланів).
- •24. Санітарно-гігієнічні вимоги при проектуванні промислово-комунальних та сільськогосподарських об'єктів.
- •25. Фактори, що негативно впливають на організм людини.
- •26. Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт.
- •27. Роботи, на які видається наряд-допуск.
- •28. Техніка безпеки при арматурних роботах.
- •29.Заходи безпеки при забиванні паль.
- •30. Техніка безпеки при кам'яних роботах.
- •31.Техніка безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель.
- •32. Захист трубчастих риштувань від блискавки.
- •33. Техніка безпеки при покрівельних роботах
- •34. Заходи безпеки при експлуатації будівельних машин
- •35. Сигналізація на будівельних кранах.
- •36.Техніка безпеки при експлуатації риштувань та помостів.
- •37. Техніка безпеки під час виконання земляних робіт.
- •38. Техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд.
- •39.Техніка безпеки при виконанні облицювальних робіт.
- •40. Техніка безпеки при бетонних та опалубних роботах
- •41. Техніка безпеки при виконанні штукатурних робіт.
- •42.Техніка безпеки при монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •43. Техніка безпеки при виконанні малярних робіт.
- •44. Техніка безпеки при виконанні склярських робіт.
- •45. Організація безпеки праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.
- •46. Вібрація і захист від неї.
- •47. Отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь.
- •48. Пил та заходи захисту працюючих від його впливу.
- •49. Безпечна організація праці при складуванні матеріалів і виробів.
- •50. Самозаймання речовин
- •51. Організація пожежної безпеки в Україні.
- •52. Евакуація людей при виникненні пожежі
- •54. Основні характеристики процесу горіння.
- •57. Пожежний зв'язок і сигналізація
- •58. Пожежні автомобілі.
- •59. Завдання пожежної безпеки, її значення у життєдіяльності людини.
- •60. Первинні засоби гасіння пожеж.
- •62. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
25. Фактори, що негативно впливають на організм людини.
У процесі праці на людину короткочасно чи тривало діють різні несприятливі фактори (шум, пара, гази, шкідливі фарби тощо), що можуть призвести до захворювання і втрати працездатності.
Фактори, що негативно впливають на організм людини, поділяють на три основні види:
фізичні (висока чи низька температура, теплові випромінювання, шум, вібрація тощо);
хімічні (пил, гази, отруйні речовини);
біологічні (інфекційні захворювання).
Фактори, що негативно впливають на організм людини в умовах її виробничої діяльності чи порушують стан здоров'я, називаються професійними шкідливостями.
Боротьба з виробничим пилом — найважливіше завдання гігієни праці, оскільки в умовах будівництва він негативно впливає на працюючих. Пил спричинює швидке пошкодження органів зору, дихання та виробничий брак. За деяких умов можливі вибухи пилу.
Велику небезпеку для працюючих становлять хімічні речовини, які застосовують у будівництві, що може призвести до гострих й хронічних отруєнь, до часткової або постійної втрати працездатності, а інколи й до смерті. Незначні отруєння можуть виникати і не залишати явищ захворювання в організмі людини.
Шум є одним з найпоширеніших, несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливо великий його вплив на виробництвах, пов'язаних з рухом різних механізмів і деталей, а також з переміщенням газових і повітряних потоків. Шум і вібрація, що перевищують межі звучності й частоти звукових коливань, є професійно шкідливими. Від шуму в людини можуть змінюватись кров'яний тиск, робота шлунково-кишкового тракту, а тривалий його вплив у ряді випадків призводить до часткової чи повної втрати слуху. Шум впливає на продуктивність праці робітників, ослаблює увагу, спричинює приглухуватість і глухоту, подразнює нервову систему, внаслідок чого знижується увага до сигналів небезпеки, що може призвести до підвищення травматизму.
Вібрація негативно впливає на нервову систему, що може призвести до розвитку тяжкого нервового захворювання — вібраційної хвороби.
Спричинене метеорологічними умовами інтенсивне тепло чи холод може призвести до значних змін у жит тєдіяльності організму, що негативно вплине на продуктивність праці та стан здоров'я працюючих. Тому створенню сприятливих метеорологічних умов на виробництві та гігієні праці приділяють велику увагу.
Проникнення в організм людини радіоактивних речовин у вигляді газів, пари, аерозолів через дихальні шляхи, а також радіоактивних частинок, розчинів і радіоактивних речовин через забруднені руки, пошкоджену та відкриту шкіру призводить до внутрішнього опромінювання організму.
26. Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт.
Спецодяг і засоби індивідуального захисту видаються безплатно відповідно до спеціальних галузевих норм.
Засоби захисту працюючих повинні забезпечувати високий ступінь ефективності, зручність в експлуатації, а також відповідати вимогам технічної естетики та економіки. Ці засоби застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.
3а характером використання всі засоби захисту поділяють на засоби:
колективного
індивідуального захисту.
За призначенням засоби колективного захисту такі:
нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (вентиляційні пристрої, установки для кондиціювання повітря, підтримання барометричного тиску, опалювальні пристрої тощо);
нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, світлові прорізи, світофільтри, освітлювальні пристрої тощо);
захисту від іонізуючого випромінювання, огороджувальні й герметизуючі пристрої, пристрої для вентиляції та очищення повітря, для зберігання та транспортування ізотопів, посудини для радіоактивних відходів, знаки безпеки;
захисту від інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювання (огорджувальні та герметизуючи пристрої, вентиляційні установки, знаки безпеки);
захисту від електромагнітного випромінювання, від магнітних і електричних полів (захисні покриття та заземлення, огороджувальні пристрої, пристрої сигналізації та дистанційного керування, знаки безпеки);
захисту від випромінювання оптичних квантових генераторів (огороджувальні пристрої, знаки безпеки);
- захисту від шуму і вібрації ( огороджувальні пристрої, звукоізолюючі та віброізолюючі пристрої, засоби дистанційного правління тощо);
- захисту від ультразвуку та ураження електричним струмом, електричних зарядів, знижених чи підвищених температур, впливу механічних, хімічних та біологічних факторів (обгороджувальні, звукоізолюючі пристрої, пристрої контролю і сигналізації, заземлення і блискавкозахисту, знаки безпеки).
Засоби індивідуального захисту залежно від призначення поділяють на такі:
ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідроізолюючі костюми, скафандри);
захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски);
спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, штани, костюми, халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети, нарукавники);
спеціальне взуття (чоботи, ботфорти, ботики, черевики, калоші, боти);
захисту голови (каски, шоломи, шапки, берети, капелюхи, підшоломники); рук (рукавиці), обличчя (захисні маски та щитки), очей та органів слуху (захисні окуляри, протишумні шоломи, навушники, беруші);
захисту падіння з висоти та інші запобіжні засоби (монтажні пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори, налокітники, наколінники, наплічники);
захисні дерматологічні засоби (пасти, креми, мазі, мийні засоби), тощо
Спецодяг, призначений для захисту тіла, голови, рук і ніг робітника, не повинен заважати рухам, він має бути легким в експлуатації та гігієнічним.
За своїми захисними якостями спецодяг поділяють на кілька основних груп: загального призначення, що захищає людину від бруду і травм під час виконання будівельно-монтажних робіт, а також під час робіт на верстатах і механізмах; пилозахисний; вологозахисний; термозахисний; кислотозахисний; лугозахисний; ватяний.
Для захисту робітників від пилу використовують комбінезони із бавовняних тканин з пришитим або окремим шоломом; для захисту від промокання (атмосферної дії) — брезентові чи хлорвінілові комбінезони, а також бавовняні, гумовані чи просочені спеціальними (полімеризованими) маслами. В холодну пору року використовують кожухи, жилети та інші види спецодяг.
Спецвзуття, як і спецодяг, є захисним засобом. Його вигляд і форма залежать від характеру робіт і виробничих шкідливостей. Основне призначення спецвзуття —запобігати ураженню ніг працюючого іскрами, вогнем, краплями кислот чи лугів.
Для захисту голови працюючих від ударів дрібними предметами, сонячних променів під час роботи влітку на відкритому повітрі використовують каски, шоломи, берети, косинки, шапки, підшоломники. На вимогу замовника каски забезпечуються пристроями для кріплення на них респіратора, протишумових навушників, щитка та окулярів для захисту очей і обличчя.
До засобів індивідуального захисту очей належать насамперед окуляри від пилу, твердих частинок, хімічної неагресивної рідини й газу, ультрафіолетового випромінювання та інших небезпечних виробничих факторів. Засоби захисту очей і обличчя добирають залежно від конкретних умов виробничого процесу й особливостей його виконання.
Органи дихання захищають від шкідливих газів і пилу фільтруючими та ізолюючими приладами: протигазами і респіраторами, пневмошоломами і пневмомасками. І Принцип дії їх полягає в ізоляції органів дихання від навколишнього природнього середовища і поданні чистого повітря для дихання.
Для захисту органів слуху від шуму під час роботи з будівельно-монтажним пістолетом чи в процесі електромонтажних робіт використовують проти шуми і заглушки. Вони дають змогу знижувати навколишній шум на 30...40 дБу
Шкіру від впливу подразнюючих речовин захищають профілактичні пасти, мазі та спеціальні мийні засоби. Пасти і мазі наносять на поверхню шкіри до початку роботи, а після її закінчення їх змивають теплою водою з милом.