15. Основні заходи з охорони праці при розробці календарних планів у будівництві.

При складанні календарного плану будівництва об'єкта з точки зору техніки безпеки велике зна­чення має послідовність виконання робіт. Широко застосовують потоковий метод ведення робіт.

По­єднання спеціалізованих потоків в один об'єктний потік під час зведення будинку з урахуванням без­печного виконання робіт є одним з істотних факторів додержання правил техніки безпеки. У календарно­му плані розв'язується питання додержання макси­мальної послідовності виконання будівельно-монтаж­них робіт з метою забезпечення надійності елементів споруди і просторової жорсткості всієї конструкції. У календарному плані будівництва об'єкта перед­бачають насамперед обладнання санітарно-побуто­вих приміщень і забезпечення їх водою, електро­енергією, теплом. Як правило, ці роботи виконують у підготовчий період будівництва, тобто до початку ведення основних робіт.

До заходів з техніки безпеки і виробничої сані­тарії, відображених у календарних планах, належать:

• безпечні заходи і засоби виробництва, що рекомендуються при виконанні окремих видів робіт технологічними картами;

• добір діючих і розробка нових пристроїв для безпечного виконання робіт, у тому числі й з експлуатації будівельних машин і механізмів;

• розміщення будівельних машин з урахуванням їхньої безпечної експлуатації;

• розробка засобів і пристроїв, що виключають можливість ураження електричним струмом;

• навантаження і розвантаження великих за розміром конструкцій, важких вантажів і вантажів великих розмірів, їхнє зберігання та стропування;

• огородження небезпечних зон;

• освітлення будівельного майданчика і окремих робочих місць;

• забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями та приміщеннями для пожежної і сторожової охорони (на великих будовах);

• обладнання проїздів, доріг із зазначенням їхніх ширини і радіусів заокруглень;

• обладнання складських приміщень і майданчиків та вибір способів зберігання горючих і легкозаймистх матеріалів;

• блискавкозахист металевих риштувань та небезпечних приміщень і об'єктів тощо.

16. Поняття про виробничий травматизм, його види, професійні захворювання, нещасні випадки.

Нещасний випадок — це ушкодження організму людини або порушення стану її здоров'я, що призводить до тимчасової або постійної втрати працездатності.

Нещасні випадки залежно від обставин і місця, де вони трапляються, бувають:

• виробничі

• невиробничі.

Виробничою травмою називається нещасний випадок, внаслідок якого раптово ушкоджується тіло або порушується стан здоров'я працівника (удар, поранення, опік, перелом, струс, ураження електричним струмом тощо).

Професійні захворювання є наслідком тривалої чи постійної дії на організм шкідливих речовин і умов праці (виробничий шум, газ, пил, пара, отрута, недостатня освітленість робочого місця, вібрація, висока чи низька температура тощо). Професійні захворювання здебільшого виникають і розвиваються поступово й непомітно.

Види і причини нещасних випадків.

За ступенем тяжкості розрізняють такі нещасні випадки:

• мікротравми — незначні садна, удари, опіки, подряпини тощо, що не спричиняють втрати працездатності;

• травми, внаслідок яких працівник втрачає працездатність на незначний строк і виходить на роботу не втративши здоров'я;

• тяжкі травми, що призводять до інвалідності чи втрати працездатності;

• травми із смертельним кінцем.

• нещасний випадок, внаслідок якого потерпіло дві особи й більше, вважається груповим.

Основними причинами нещасних випадків на будівельному майданчику є:

технічні—недосконалість технологічних процесів; відсутність захисних засобів, кріплень і запобіжних пристроїв; незадовільний стан або недосконалість устаткування, інструментів, пристроїв; несправність електропроводки захисного обладнання; низька якість деталей, виробів чи проектної документації;

організаційні — неправильна організація праці (нераціональний режим роботи, надмірна тривалість чи підвищена інтенсивність робіт, тривале ненормальне положення тіла або окремих органів тощо); неправильне розміщення обладнання; незадовільні організація та утримання робочих місць, проходів, проїздів; недостатня кваліфікація робітників, відсутність інструктажів; використання інструментів, обладнання, пристроїв, що не відповідають нормам; порушення технологічного режиму, застосування небезпечних способів виконання робіт, неузгодженість дій працюючих; низька якість або відсутність індивідуальних захисних засобів; відсутність попереджувальних знаків про небезпеку або недостатність технічного нагляду;

психофізичні, психічні розлади, фізіологічні захворювання.

До професійних захворювань призводять санітарно-гігієнічні причини, зокрема: недостатність кубатури і площі виробничих приміщень; ненормальні во­лого-температурні умови, теплові випромінювання; нераціональне освітлення, шум, трясіння; шкідливі та отруйні речовини; незадовільний стан побутових профілактичних установок і обладнань.

Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках

Про кожний виробничий нещасний випадок потерпілий (якщо він у змозі) або очевидець (член бригади чи інший робітник) має негайно повідомити майстра, виконроба або відповідального керівника. Майстер має негайно організувати першу допомогу потерпілому, направити його в медичний пункт, повідомити про подію вищестоящого керуючого роботами (виконроба, начальника цеху), зберігати до роз­слідування обстановку на робочому місці та стан обладнання такими, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших ро­бітників, не спричинить аварій і не порушить вироб­ничого процесу, який за умовами праці повинен три­вати безперервно). ,

Виконроб або начальник цеху (керуючий дільницею), де трапився нещасний випадок, має:

• терміново повідомити про нещасний випадок керуючого організацією і профспілковий комітет;

• розслідувати нещасний випадок, виявити його обставини і причини, визначити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

• скласти акт за формою Н-1 (дод. № 3), надіслати його головному інженеру (керівнику) організації.

У разі групового нещасного випадку акт складають на кожного потерпілого. Керуючий (головний інженер) організації (будівництва) зобов'язаний розглянути акт, затвердити його і вжити заходів для усунення причин виникнення нещасного випадку. Акт за формою Н-1 по одному примірнику він направляє начальнику цеху (виконробу), профспілковому комітету, технічному інспектору профспілки і потерпілому.

Якщо стався груповий смертельний нещасний випадок, то керуючий підприємством зобов'язаний негайно повідомити технічного інспектора профспілки, вищий господарчий орган і місцеву прокуратуру.