- •III. Філософія у старій україні
- •IV. Григорій сковорода
- •V. Сучасники сковороди
- •VI. Знайомство з німецьким ідеалізмом
- •VII. Микола гоголь *
- •2. «Книги битія українського народу»
- •3. Микола Костомаров
- •4. Пантелеймон Куліш
- •5. До світогляду Шевченка
- •6. Микола Гулак
- •7. Літературні вказівки
- •8. Українець — польський «месіяніст»
- •1. Життя
- •2. Ідеалізм і матеріалізм
- •3. Платон і Кант
- •5. «Філософія серця»
- •6. «Серце» і «голова»
- •7. Мир з ближніми
- •8. Світогляд і особистість
- •9. Літературні вказівки
- •X. Філософія на послугах наук
- •2. Олександер Потебня
- •3. Володимир Лесевич
- •5. Клим Ганкевич
- •6. Соціологи
- •7. Марксизм. Микола Зібер
- •8. Богдан Кістяковський
- •Пояснення до малюнків
- •Покажчик імен
- •Праці д. Чижевського
- •Isbn 5-87274-004-2
- •Isbn 5-87274-004-2
- •Дмитро чижевський нариси з історії філософії на україні
7. Марксизм. Микола Зібер
Микола Іванович Зібер (родом з Таврії (1844-1888), проф. Київського університету, талановитий вчений і письменник, український громадський діяч, перший в російській літературі представник марксизму. Скінчив 1866 р. Київський університет. 1873 р. дістав доцентуру в ньому, яку вже 1875 року змушений був залишити, і працював далі як приватний вчений та письменник Крім, фахових праць, в яких він стояв на марксистському пункті погляду, він присвятив одну статтю філософії, а саме: «Діалектика въ ея примЂненіи къ наукъ» («Слово», 1879, XI, передрук в збірнику «Войовничий матеріялізм» т. І, Харків, 1929) — це, правда, тількипереказ «Антидюрінґа» Енгельса; дві статті торкаються проблеми відношення між економікою та «надбудовою» — «Мысли объ отношеніи между общественною экономіею и правомъ» («Слово», 1879, II, 1880, VI) та «Общественная экономія и право» («Юридическій ВЂстникъ», 1883, V, IX, XI).
8. Богдан Кістяковський
Богдан Олександрович Кістяковський (1868-1920) — син відомого київського професора-криміналіста, по довгих студіях в російських та закордонних університетах (м. ін. у Зіммеля та Віндельбанда) почав свою науково-письменницьку діяльність в дусі марксизму («Юбилейная выставка въ Базель» — «Новое /216/слово», 1897). Але вже в своїй дисертації «Gesellschaft und Einzelwesen» (1899), він відійшов від марксизму і наблизився до т. зв. «західньо-південної школи» німецької філософії (Віндельбанд, Ріккерт). Протягом 20 років він в російській пресі і в російській (а пізніше українській) вищій школі захищає свої погляди в низці блискучих і глибоких статтів, що зібрані пізніше під назвою «Соціальныя науки и право» (Москва, 1916). Друга праця «Право и наука о пра※ Ярославль, 1917) загинула в друці (збереженого одного примірника її ще не перевидано).
Основні думки Кістяковського: — 1) «Методологічний та гносеологічний плюралізм» — себто принципове визнання для кожної сфери культури власних методів пізнання, їй питомих. Це, на думку Кістяковського, «не виключає монізму в загальній синтезі»; 2) визнання об’єктивности права, щоправда, не як буття, а як «норми», або «цінности», себто визнання того, що право повстає не з суб’єктивної вигадки людей, а знаходиться, «одкривається» ними так само, як одкриваються об’єктивно-значні наукові правди.
Про Б. Кістяковського стаття В. Старосольського в «Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin», том II, 1929.
[Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1992. — С. 217.]
Пояснення до малюнків
Наперед маю висловити подяку всім, хто спричинився до здобування почасти дуже рідких портретів і ін. репродукцій, а саме п.п. Д. К Антоновичу, П. О. Богацькому, В. А. Сапіцькому, В. М. Тукалевському, а також п. інж. А. Бавмґартнеру, який ласкаво виконав репродукції 4, 5 до розділу про Сковороду.
Мал. — Стор.
1 і 2 — 41 Із іст. літ. М. Возняка. Наводжу вірші, що відносяться до цих малюнків:
«Подвійний життєвий шлях».
Два пути зриши, тЂсный и пространный:
Овъ терніемъ, сей цвЂтами устланный
ВЂдь же, яко путь въ погибель широкій,
Къ радости ведетъ тЂсенъ и жестокій.
«Почитаніе книг».
Море есть жизнъ та; грозни иматъ волны.
Не вси же добрЂ плавати доволни.
ПрисЂдяй книгамъ сей плаваетъ:
Знаетъ бо вЂтры и волны онъ знаетъ.
Ще один вірш до у нас не репродукованого малюнка:
«Правило жизни».
Всякое дЂло годъ любитъ и время.
Временемъ тяжесть малЂетъ и бремя,
Но мЂру вездЂ подобаетъ знати,
Сія бо краситъ грады и палаты.
3 — 55 Схема позичена із книги Н. Leisegang’a: Paulus als Denker. Lpz. 1923.
4 — 68 Із Альціата (цит. вище). Перший мал. сліпий і хромий — (у Сковороди, див. 356, також 214-15).
5 — 68 Нарцис при джерелді. У Сковороди тема цілого твору (75-120).
6 — 75 Із книги J. Sambucus Emblemata. Антверпен. 1564. «Пізнай себе» (пор. мал. 5). Треба зауважити, що в Амстердамському збірнику маємо коло 50 емблем, які згадує Сковорода (див. цит. мою статтю), але деякі все ж не зустріваємо там... /218/
[Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1992. — С. 218-223.]